Палиця у «верховні» колеса

Голова ВСУ може не потрапити до нової установи через корупцію та ЄСПЛ

Поки що жоден із представників Верховного Суду України не отримав «благословення» від членів громадської ради доброчесності на зайняття посади в новій інституції. Одним «доброчесники» закидають невідповідність критерію професійної етики, негативну репутацію близьких осіб, іншим — життя на широку ногу, приватизацію квартир, які були отримані як службові.

До переліку недоброчесних кандидатів потрапив і Голова ВСУ Ярослав Романюк. Зокрема, члени ГРД уважають: очільник найвищого судового органу ухвалював «свавільні рішення». «Європейський суд з прав людини у справі «Бочан проти України» констатував викривлення свого попереднього рішення ухвалою ВСУ, в постановленні якої брав участь кандидат, що було кваліфіковано як «грубе свавілля» та «відмова у правосудді», — зазначається у висновку громадського органу.

Водночас відповідно до Кодексу суддівської етики, наголошують «доброчесники», володар мантії повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права з метою зміцнення віри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Тож не виключено, що «верховникам», які були у складі колегії разом з Я.Романюком та претендують на крісла у новому ВС, ГРД теж «інкримінує» прийняття «свавільних рішень».

Утім, «доброчесники» знайшли в біографії керманича ВСУ й інші темні плями. На думку ГРД, цей претендент не може працювати в новій установі й через невідповідність антикорупційним критеріям. Зокрема, вважають представники громадського органу, стиль життя доньки кандидата не відповідає задекларованим доходам.

Закидають очільнику ВСУ й підтримку «законів 16 січня» та протидію судовій реформі. Зокрема, він виступив ініціатором того, аби Конституційний Суд перевірив положення закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 щодо формування нового ВС.

«Минула діяльність кандидата як судді ВСУ, його професійна поведінка та ставлення до етичних норм не сприяли підтриманню авторитету судової влади та віри громадян у справедливість найвищої судової інстанції. Репутація кандидата в суспільстві не дозволяє вважати, що його призначення суддею ВС буде сприяти відновленню довіри до судової влади», — йдеться у висновку ГРД.

Про те, чому інші представники ВСУ отримали негативні висновки «доброчесників» та як на них відреагувала Вища кваліфікаційна комісія суддів, читайте в наступних числах «ЗіБ».