Закон і Бізнес


Естафета доброчесності

Яку роботу представників громадськості доведеться виконувати ВККС


Пряма трансляція співбесід із кандидатами дозволила всім, хто її дивився, оцінити слова та вчинки кожного учасника дійства.

№17-18 (1315-1316) 01.05—12.05.2017
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
6727

Конкурс на посади у Верховному Суді вийшов на фінішну пряму — Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочала проводити співбесіди з кандидатами. Саме на цьому етапі в гру вступила Громадська рада доброчесності. ВККС має враховувати її висновки про те, що окремі претенденти не гідні працювати у ВС. Однак у багатьох випадках ГРД не вистачає аргументів, аби переконати колегії «кваліфікаційників» у недоброчесності тієї чи іншої особи. Отже, пошуками доказів на підтвердження чи спростування висновків ГРД займеться весь склад комісії.


Квазісудовий процес

21 квітня стартував останній етап кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади у ВС — співбесіда за результатами дослідження досьє. Завершиться він 26 травня. За 4 засідання, які відбулись у квітні, колегії встигли опитати третину претендентів (у травні відбудеться ще 9 засідань).

Розмови з претендентами ведуть 4 колегії ВККС (відповідно до кількості касаційних судів у складі ВС), до яких увійшло по 4 або 3 «кваліфікаційники». Подбала комісія і про те, щоб уникнути можливого конфлікту інтересів: з огляду на самовідводи деяких її членів для проведення співбесід з окремими кандидатами були сформовані додаткові колегії. Через це є й ті, кого «кваліфікаційники» заслуховують проти ночі.

До речі, під час співбесіди з кожним кандидатом присутній член ГРД, який у разі наявності висновку про невідповідність особи критеріям доброчесності та професійної етики зачитує його. В інших випадках повідомляє позитивну чи негативну інформацію про претендента. Або ж не може сказати про останнього нічого ні гарного, ні поганого.

Найдовше (іноді й 3 год.) тривають співбесіди з тими охочими одягти червоні мантії, щодо яких ГРД затвердила висновок про недоброчесність. І схожі вони на судові засідання під час розгляду кримінальних справ: колегія ВККС виступає в ролі служителів Феміди, представник ГРД — сторони обвинувачення. Яка роль дістається кандидату, напевно, пояснювати не потрібно. Єдина відмінність: під час розгляду справи підсудний має право користуватися послугами адвоката, а от на співбесіді претенденти захищають себе самі.

Траплялося навіть таке, що колегії доводилося виносити «окрему ухвалу» щодо поведінки «доброчесників» та занадто емоційного спілкування з претендентами. «За дорученням членів комісії інформую уповноваженого представника ГРД про вимогу неухильного виконання положень ст.87 закону «Про судоустрій і статус суддів», ст.18 регламенту ради та етичних норм, передбачених регламентом, щодо спілкування з кандидатами», — звернувся голова ВККС Сергій Козьяков до члена ГРД після закінчення однієї зі співбесід із кандидатом до Касаційного адміністративного суду.

Нульова доброчесність

Як відомо, «кваліфікаційники» не можуть проігнорувати вердикт ради щодо недоброчесності. «Якщо кандидат отримав негативний висновок від ГРД, члени колегії можуть із ним погодитись, і тоді він отримує нуль балів за доброчесність», — розповів перед початком співбесід С.Козьяков.

Це означає, що участь особи в конкурсі припиняється. Адже в Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення чітко записано: «Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя кандидатом на посаду судді ухвалюється у випадку отримання ним… бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності».

До речі, деяким кандидатам після співбесіди представники комісії дали відкоша: визнали, що ті не гідні червоної мантії. Такі особи мають право оскаржити рішення «кваліфікаційників», але виключно із чотирьох суто «технічних» підстав. Зокрема, якщо «склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити» або коли «рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких комісія дійшла відповідних висновків».

Відсутність комунікації

Утім, колегія може поставити під сумнів резолюцію ГРД. «У разі необхідності отримати додаткову інформацію з метою формування достатньої аргументації та запобігання подальшим можливим судовим оскарженням колегія оголошує перерву в розгляді справи такого кандидата. Після одержання необхідної інформації під час пленарного засідання комісія в повному складі може ухвалити рішення про відхилення негативного висновку ГРД (за умови голосування за це не менше, ніж 11 членів)», — наголосив С.Козьяков.

У більшості ситуацій «кваліфікаційники» користуються таким правом, тож долю багатьох претендентів вирішуватиме весь склад ВККС. Фактично це означає, що ГРД навела недостатньо аргументів, які б переконали членів комісії в недоброчесності певних претендентів, або ж її докази виглядають сумнівними. Тому ВККС доведеться виправляти недоліки в роботі громадського органу: шукати відомості, які б спростували чи, навпаки, підтвердили висновок ГРД.

На думку експертів, ситуації з переданням естафети щодо перевірки доброчесності вдалося б уникнути, якби рада дотрималася двох правил. По-перше, вона мала б дозволити кандидатам пояснити, звідки ростуть ноги в негативної інформації, яку зібрали чи отримали представники ГРД. Для цього, напевно, варто було б повідомляти претендента про те, що рада готує щодо нього висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, виділити йому час для відповіді на закиди.

Проте нині ГРД не спроможна не те щоб попередити охочих вершити правосуддя у ВС, що їхні прізвища опиняться в чорному списку, а й заздалегідь повідомити про проведення чергового засідання. Частіше за все рада сьогодні публікує новину про те, що завтра збереться для затвердження висновків чи інформації. При цьому «доброчесники» офіційно попередили кандидатів, що їх участь у засіданні нічого не змінить.

«ГРД не проводить публічних слухань і не заслуховує кандидатів та інших осіб з питань фактів та їх оцінок, які стали чи можуть стати підставою для висновку щодо невідповідності кандидата критеріям доброчесності і професійної етики. Рада складає та затверджує висновки за результатами ретельного дослідження суддівського досьє й досьє кандидатів, декларацій кандидатів, публічних реєстрів, інформації у відкритому доступі, повідомлень на портал ГРД та іншої інформації, отриманої в порядку, вставленому  законом», — зазначається на сайті громадського органу.

На думку його членів, надання пояснень «з голосу» не дає можливості перевірити достовірність викладеної інформації. Водночас претенденти мають право надіслати ГРД будь-які відомості на портал ради, яка буде досліджена. Та це не є 100-відсотковою гарантією, що громадський орган скасує свій висновок.

Проблема відсутності належної комунікації між представниками ради та кандидатами оголилася під час співбесід. Багато хто з претендентів передавав членам ГРД документи, які спростовували ту чи іншу інформацію, що містилась у висновку. Однак для того, щоб переглянути ті чи інші висновки, необхідно збирати засідання ради. «Кваліфікаційники» не можуть оголошувати перерву в співбесіді, щоб «доброчесники» прийняли нове рішення. Тому їм доводиться виносити наявні папери на розгляд ВККС у повному складі.

Якби процедура обміну інформацією між ГРД та кандидатами була впорядкована, багато питань знімалося б ще до проведення неї, що, ймовірно, дозволило б під час неї не витрачати час на з’ясування стосунків.

Художня вигадка замість фактів?

Дотримання ГРД ще одного принципу дозволило б на колегіальному рівні вирішувати питання, достойна чи ні особа продовжувати участь у конкурсі на посади у ВС. Це — потужна доказова база у висновках. Утім, нинішні вердикти «доброчесників» побудовані на припущеннях, сумнівах та ймовірності.

«ГРД має серйозні підстави вважати, що розлучення кандидата є фіктивним, а його справжньою метою є приховування справжніх статків кандидата», — зазначається в одному з висновків. Але вже в наступному реченні серйозні наміри змінюються на думку лише про можливість такої ситуації: «Таке припущення можна зробити з огляду на такі обставини…»

«Ураховуючи стиль його життя, ми можемо припустити, що перебування за кордоном було досить коштовним і достатність його офіційних доходів для такого способу життя є сумнівною», — написали «доброчесники» про сина одного з кандидатів. При цьому жодних аргументів, які могли б підтвердити таке припущення, не наводиться.

Часто ГРД вдається до оціночного судження: «З високим ступенем вірогідності ділова активність матері кандидата здійснювалася не нею особисто, а кандидатом, за його кошти і на його користь. Таке припущення ми зробили з огляду на похилий вік і низькі доходи матері кандидата. З урахуванням цих відомостей, ми вважаємо, не буде нерозумним припустити, що кандидат здійснювала ділову активність від імені своєї матері, за власний кошт, на власну користь з єдиною метою — не відображати свій реальний майновий стан у декларації».

Коли під час співбесіди з однією з претенденток до КАС член ГРД озвучив негативний вердикт, вона зауважила, що розумна людина до такого висновку ніколи б не дійшла.

А от про те, яку думку висловить ВККС про резолюції ради, стане відомо, швидше за все, у перший літній місяць. Тоді й дізнаємося, хто переможе в «доброчесній» естафеті та чи вистачить у «кваліфікаційників» сміливості, аргументів і голосів, аби скасувати висновки ГРД, більше схожі на художню вигадку, а не на обґрунтований документ. Адже, заветувавши резолюції громадського органу, комісія може накликати біду вже на себе — звинувачення в недоброчесності з боку тієї ж ГРД.

До речі, такий випадок уже мав місце: деякі представники ради, не вдоволені тим, що колегії ВККС не завжди підтримують їхні висновки, поширили в соцмережах інформацію про «сумнівні» стандарти доброчесності, які утверджує комісія. Мовляв, суддею ВС може стати, наприклад, особа, котра, як записала ГРД у своєму висновку, приховує свої статки.

Втім, члени ради, напевно, забувають: критерії доброчесності мали б розробити вони. А ВККС не встановлює стандартів, а береться за роботу, яку б мала виконати ГРД. Бо в іншому випадку рішення комісії, основані на припущеннях «доброчесників», будуть ущент розгромлені в суді. Що поставить під загрозу результати конкурсу на посади у ВС.