Закон і Бізнес


Феміда пішла в бізнес

Топ-менеджери переконані: сьогодні фактично єдиним захисником суб’єктів господарювання є суд


Анатолій Кінах переконаний, що судова реформа неможлива без необхідного рівня довіри з боку бізнесу.

№17-18 (1315-1316) 01.05—12.05.2017
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
5203

Має бути діалог між державою і громадянами, владою та бізнесом і, безумовно, судовою гілкою влади. Про це заявили в Українському союзі промисловців і підприємців, який домовився про співпрацю з Вищим господарським судом. Обидві сторони переконані, що бар’єри в спілкуванні між представниками реального сектору і володарями мантій негативно впливають як на розвиток економіки, так і на довіру до суду.


Досягли дна

Інвестиційний клімат у країні і, відповідно, розвиток економіки та рівень соціальних стандартів значною мірою залежать від довіри до судової влади. Адже йдеться про такі важливі умови для ведення бізнесу, як рівність усіх перед законом, захист прав власності тощо.

Втім, Україна опинилася в скрутній ситуації. Про це говорили на тематичному круглому столі «Роль суду як основного інструменту охорони законних прав власників бізнесу та безпеки підприємництва. Захист від адміністративного впливу», організованому УСПП.

Президент союзу Анатолій Кінах відзначив: сьогодні Україна зупинилася на рівні ВВП, який дорівнює 65% від показника 1991 року. Інший індикатор — украй низький рівень інвестицій. Уряд звітує, що в 2016-му Україна отримала $3,4 млрд інвестицій. Але з них $2,2 млрд — це докапіталізація банків, і тільки $1,2 млрд пішли на розвиток підприємств і створення робочих місць. При цьому сусідня Білорусь за минулий рік залучила $5,4 млрд, що майже у 5 разів більше.

Наслідком такої ситуації є рівень соціальних стандартів. Так, у сусідній Польщі мінімальна зарплата становить €453 на місяць, а середня — €1050—1100. В Україні — в 4—6 разів менша.

Це спричиняє трудову міграцію й відтік кваліфікованих робітників за кордон, чому сприятиме і євроінтеграція. Так, у минулому році Польща оформила загалом 1,27 млн трудових мігрантів, 83% з яких — українці. Й в наступні 5 років їм знадобиться ще 1,5—2 млрд іноземних працівників, аби подолати брак трудових ресурсів, бо поляки теж їдуть до Німеччини та інших країн.

При цьому А.Кінах відзначив, що сьогодні український бізнес стикнувся з реальною проблемою: коли інвестор хоче створити 200, 300, 500 нових робочих місць, він не може знайти кваліфіковані кадри саме робітничих професій.

На його думку, судова реформа неможлива без довіри з боку бізнесу, який має переконатися в «неупередженості, кваліфікованості, незалежності судових органів, котрі займаються в тому числі питаннями майнових прав».

Хід «Є3—Є6»

У ВГС висловили готовність до діалогу. «Нам якраз і не вистачає зворотного зв’язку з індустріальним сектором економіки. Хоча, може, це не, як зараз модно говорити, «споживач судових послуг», а головним чином — експерт і оцінювач наших послуг», — зауважив голова суду Богдан Львов.

У «господарників» є й інший інтерес у співпраці з бізнесом. В його особі ВГС шукає підтримки у протистоянні з противниками окремої господарської юрисдикції. А бізнес не такий уже й невибагливий. Так, представник реального сектору підказав: аби не було претензій до господарських судів, вони мають показати, що дають інший продукт, ніж загальні. Наприклад, що замість пального стандарту «Євро-3» вони дають стандарт «Євро-6». «Господарники» взяли пораду на озброєння.

Проте у ВГС відзначають необхідність не тільки існування Господарського кодексу, а й подальшої кодифікації законодавства. «Сьогодні є більш як 200 законів, що регулюють господарські відносини. Не кажу вже про підзаконні акти. Потрібна серйозна кодифікація», — підкреслив заступник голови ВГС Геннадій Кравчук. А також запропонував УСПП узяти проведену судом роботу із цього питання «під своє крило», оскільки доля ВГС поки що невідома.

Ставка на аналітичні здібності

Однак невдовзі володарі мантій постануть перед черговим випробуванням — новою редакцією Господарського процесуального кодексу (міститься в проекті №6232). І судді, і деякі підприємці сьогодні тішаться, що чинний ГПК відносно простий і не дуже об’ємний, а тому доступний особам без юридичної освіти. Нова ж редакція буде більш детальна, сторони отримають додаткові можливості тощо.

У ВГС вважають, що кодекс треба вдосконалити: він має бути доступним для розуміння і застосування, оскільки створюється «не для науковців і суддів, а для особи, яка має працювати». Тобто закони повинні писатися не для того, щоб спіймати підприємця на їх порушенні, а щоб полегшити йому роботу.

Сьогодні ВГС, як ніколи, сподівається на підтримку реального сектору. Адже довіра до суду низька і відновити її дуже важко. Також відзначалось, що більшість громадян отримують інформацію про діяльність судової влади зі ЗМІ, й не завжди якісну. При цьому багато хто її не аналізує. Проте життя навчило підприємців ставитися критично до будь-якої інформації: в нинішніх умовах вони змушені постійно бути винахідливими, аби зберегти свою діяльність. Тому наголошувалось, що суддям украй необхідний зворотний зв’язок із бізнесом.

Остання надія

Судова влада є чи не останньою інстанцією, де підприємці можуть отримати захист від свавілля чиновників. Бо виконавча майже не дає ніяких гарантій. Зокрема, на заході порушувалась тема недавнього сплеску рейдерства, зумовленого надмірним спрощенням процедур реєстрації (див. «ЗіБ»№38/2016).

Керівник судової практики Pavlenko Legal Group Олена Перцова відзначила, що новий закон про реєстрацію прийняли без громадських обговорень, без участі юридичної та суддівської спільноти. Й невдовзі це принесло свої плоди: в минулому році зафіксовано понад 3 тис. рейдерських атак.

Дещо покращило ситуацію створення Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті та внесення антирейдерських змін до реєстраційного закону (див. «ЗіБ»№51/2016). Однак компетенція комісії вузька, а правоохоронні органи діють неефективно.

«У нас дуже модно критикувати суди, але всі забули про правоохоронні органи. Наприклад, комісія щомісяця повідомляє їх, що в деяких справах убачаються ознаки кримінального правопорушення. Реакції нуль. Мабуть, і бізнесу про це треба говорити, що фактично єдиним захисником бізнесу сьогодні є суд», — сказала О.Перцова.

Також вона додала: бізнес майже не звертається до вартових порядку, «бо сенсу в цьому немає». Заява про кримінальне правопорушення буде рік «валятись», і все одно доведеться йти до суду. Тому правник закликала володарів мантій не замовчувати це питання, оскільки правоохоронці «фактично перекладають на них відповідальність».

Єдність практики — запорука довіри

За словами генерального директора ТОВ «Бенчмарк груп» Яни Калюжної, бізнес намагається подолати низку проблем: нестабільність регуляторної політики, неможливість репатріювати капітал тощо. Однак основна проблема — захист прав власності. «За таких умов інвестор може вкласти рівно стільки, скільки може втратити під час пожежі», — висловила занепокоєння топ-менеджер.

Одна з причин незахищеності полягає у відсутності єдиної судової практики. Це лякає інвестора, бо йому потрібна передбачуваність. Перший віце-президент Київської торгово-промислової палати  Людмила Сізікова також зауважила, що довіра до суду, в тому числі бізнесу, великою мірою залежить від сталого та однакового застосування законодавства. При цьому вона звернула увагу, що при ТПП України створено Міжнародний комерційний арбітражний суд, який протягом багатьох років має стабільно високу довіру. «Чому? Тому що судді керуються тільки законом. І немає там ніяких інших підходів, іншого трактування», — пояснила Л.Сізікова.

Тож за підсумками обговорення прийняли рішення опрацювати висловлені пропозиції й направити відповідні рекомендації до Президента та Верховної Ради. Надалі ж планується організувати більш комплексний захід на цю тематику за участю всіх зацікавлених сторін: представників бізнесу, судової влади, народних депутатів, експертів.

Такі обговорення мають принести користь як підприємцям, так і суддям. «Сьогодні бути суддею — ходити по мінному полю. Але бути підприємцем — теж. Висновок: треба об’єднуватись», — підсумував віце-президент УСПП, генерал-лейтенант, доктор юридичних наук Василь Крутов.

 

Коментар для «ЗіБ»

Чого від судової реформи очікують підприємці?

Олена ПЕРЦОВА,
керівник судової практики Pavlenko Legal Group:

— Від судової системи бізнес чекає швидкого й справедливого вирішення спорів та прозорості. Цього досить.

Термін розгляду справи має бути таким, що дозволить швидко відновити порушене право суб’єкта господарювання. Натомість сьогодні можуть пройти роки від моменту, коли було подано позов, і до моменту, коли винесене й виконане остаточне рішення.

Ось чому Господарський процесуальний кодекс хвалять порівняно з іншими. Він простий, зрозумілий і передбачає дійсно швидший процес. За ГПК можна отримати рішення, яке набрало сили, за 3—4 місяці, в той час як у процесах за іншими кодексами може знадобитись 1—2 роки. Тобто це вже неефективно.

А прозорість має полягати в тому, що приходиш у засідання, подаєш документи й певен, що твоя позиція підтверджується судовою практикою, тому отримаєш справедливе рішення.