Закон і Бізнес


Зворотна сторона успіху

Чи варта велика зарплата юриста роботи по 14 годин на добу?


Кадр з сериалу «Форс-мажори», HBO

27.04.2017 14:15
43762

Юрист із топової міжнародної юридичної фірми на умовах анонімності розповів Rusbase, чи варта велика зарплата того, щоб працювати по 14 годин на добу.


— Отже, ти вже кілька років робиш кар’єру в юридичному консалтингу. Більшість наших читачів уявляють твій звичайний робочий день як серію «Форс-мажорів» (американський серіал Suits про юристів). Скажи, наскільки це відповідає істині?

— Частково відповідає, частково ні. Коли в нас паралельно йде кілька великих проектів із жорсткими дедлайнами (тобто майже завжди), стажисти ночують в офісі, юристи не вилазять із зустрічей та конференц-дзвінків, а партнер може подзвонити тобі о другій годині ночі й попросити підготувати якийсь документ на сьому ранку.

Правда, я не ношу костюми за кілька тисяч доларів, годинник у мене простий, і «Мустанга» теж поки що немає. Проте клієнти та проекти дуже круті: ми працюємо на уряди багатьох країн, найбільші банки Росії та світу й половину компаній зі списку Fortune 500. Офіс у самому центрі Москви. Часті відрядження, дорогі готелі, оплата таксі, вечер на роботі й обідів із клієнтами й т. д.

— Й у всіх юрфірмах такий ритм роботи?

— Все дуже залежить від фірми та практики (відділу/напряму). Знаю людей, які в будні виїжджають із офісу до сьомої вечора та не працюють на вихідні. Втім, це швидше виняток і показник того, що в цієї конкретної людини або в усієї команди не дуже гарні перспективи: аби перемагати на цьому сповненому конкуренції ринку, потрібно «білінгувати» дуже багато годин, завжди бути на зв’язку й бути готовим працювати з дому на вихідні й навіть з відпустки.

— Розкажи про білінг докладніше.

— У договорі з клієнтом може бути встановлений так званий fee cap — граничний розмір винагороди за юридичні послуги. Проте все одно нормальні юрфірми виставляють клієнтам рахунки на підставі погодинних ставок. У мене (досить молодого юриста) ставка понад $400 на год., у партнера — майже 1000, у стажистів — близько 150. Щодня ти записуєш у спеціальну систему дані про те, скільки годин працював за кожною зі своїх справ або проектів. Якщо «білінгуєш» мало — ти і твоя команда не виконуєте щорічні «таргети» (з англ. target — мета. — Прим. ред.), й у фірмі ти не затримаєшся. Схожа система, наскільки я знаю, в консалтингових компаніях типу McKinsey.

— Наскільки взагалі юридичний консалтинг схожий зі стратегічним консалтингом?

— Принцип роботи схожий: багатогодинний робочий день, приблизно однакова зарплата (якщо порівнювати топові фірми), круті клієнти, цікаві проекти, високоінтелектуальний характер діяльності, пафос і престиж, висока корпоративна культура. Просто консультанти з «великої трійки» (McKinsey, Bain і BCG. — Прим. ред.) розповідають клієнтові про те, чому йому потрібно реалізувати конкретний проект, а ми вже пояснюємо, як це зробити з юридичного погляду з мінімальними ризиками. Іноді в рамках одного й того самого проекту ця робота ведеться паралельно.

— А на інвестбанкінг твоя робота схожа?

— У мене багато знайомих з IB, і всі вони ще нещасніші, ніж я. В інвестбанкінгу зарплати ще вищі, ніж в юридичному консалтингу (мабуть, у банкірів найбільш високооплачувана робота зі всіх япі). Однак і робочий день такий, що люди вмирають на роботі (і це не гіпербола, а сумний факт). Та й робота більш механічна і нудна — в юриспруденції при структуризації складних операцій потрібно багато креативу, це цікавіше, ніж просто «клепати» фінансові моделі. Хоча я не став би своїй дитині радити йти ні в юридичний консалтинг, ні в IB — це дуже нелюдяна робота. Часто в тебе не залишається ні часу, ні сил, ні фантазії витрачати свою високу зарплату. Гробив здоров’я та нерви й після тридцяти йдеш на яку-небудь спокійнішу посаду, але молодість уже пішла.

— Але ти все-таки не звільняєшся.

— У мене є певна фінансова мета, якої я повинен досягти найближчими роками. Після цього можна буде вже піти на спочинок і займатися тим, що більше подобається, а не тим, що приносить більше грошей. Проте знаю людей, які перегорають і звільняються: йдуть працювати юристами в держорганах або приватних компаніях («інхаус»). Там платять менше, зате є стабільність і нормальний робочий день.

— Скільки ти тепер отримуєш?

— Нині — близько $40000 на рік до податків (3,3 тис. на місяць. — Прим. ред). Я працюю в московському офісі американської фірми — за кордоном одержував би більше. Партнери отримують у 7—10 разів більше, стажисти — в 3—4 рази менше. У кількох ще більш елітарних американських фірмах зарплата вища, але там ще складніше працювати, і туди вже давно майже не набирають юристів в умовах кризи. В європейських фірмах (окрім топових британських, які називають Magic Circle) зарплати трохи менші, ніж в американських. А в російських юрфірмах (так званих рульфах — абревіатура від Russian Law Firm. — Прим. ред.) юристи зазвичай одержують ще менше, хоча працюють так само інтенсивно. Особливо стажисти.

— Бідні стажисти. При цьому їх ще не завжди підвищують до юристів, так?

— Саме так. Знаю багато таких прикладів. Люди гарували роками паралельно з навчанням на старших курсах або в магістратурі, і їм обіцяли підвищення після випуску з вишу. А потім санкції, криза, і підвищення відклалося до кращих часів. Багато доль через це було зламано, на жаль. Ринок висококонкурентний: фірми шалено змагаються одна з одною, кандидати на підвищення й бонуси — між собою. Мені пощастило, що став юристом (Associate) достатньо швидко.

— Бонуси в нинішню кризу платять?

— Усе залежить від фірми та практики. Мені за минулий рік заплатили [бонус], але не дуже великий — прибуток московського офісу виявився трохи меншим, ніж очікувалось. Однак у кращі роки мої колеги одержували на рахунки пристойні суми, порівняні із зарплатою за кілька місяців.

— Які бувають фірми та практики? Куди варто податися випускникові юрфаку?

— Є два види юрфірм: «ільфи» (International Law Firms) і «рульфи» (Russian Law Firms). У другі зазвичай простіше потрапити, але й платять там менше. При цьому, якщо ви не з топового столичного або зарубіжного ВНЗ й не знаєте англійської досконало, шанси потрапити в «ільф» невеликі: 90% нових працівників приходять туди з МДУ, МГІМО, Московської юридичної академії та Вищої школи економіки.

Всі топові фірми зосереджені в Москві, але в деяких є офіси в Пітері. У зарубіжні офіси можна потрапити, тільки якщо у вас є ступінь зарубіжного вишу та кваліфікація, наприклад з англійського права. Теоретично за кордон можуть відправити й експерта з російського права, якщо потрібно вести якийсь російський проект з-за кордону, але це швидше виняток.

Практики бувають дуже різні: від судових і арбітражних слухань до банківського й земельного права. Можна зайти на сайти legal500.com і chambersandpartners.com та подивитися там списки практик і навіть рейтинг московських практик топових юрфірм. Якщо ви амбітні й талановиті, відправляйтеся в ті фірми та практики, які помічені як Tier 1 (перший рівень). Але потрапити туди буде дуже непросто. Відбір складається як із письмових завдань (найчастіше очний тест і заочний кейс/есе) та кількох раундів співбесід з HR, юристами та партнерами.

— Й останнє запитання: як нинішнім студентам готуватися до відбору в юрфірми та як дістати конкурентну перевагу при відборі?

— Є кілька важливих моментів. По-перше, ви повинні виділятися своїм резюме. Якщо ви ще вчитеся в університеті, обов’язково постарайтеся потрапити на зарубіжне стажування в Європу або США.

Не рекомендую їхати в зарубіжну магістратуру: краще влаштуватися стажистом в якийсь «ільф» і працювати паралельно з навчанням у магістратурі московського ВНЗ. Коли ваш однокурсник, який обрав зарубіжну магістратуру, повернеться в Росію, вас уже, можливо, зроблять молодшим юристом, а йому доведеться починати все з нуля без досвіду роботи. І якщо їхати, то краще на топову британську або американську LLM-програму. Аспірантура тим більше не потрібна, навіть не думайте про неї.

Беріть участь у різних конференціях, моделях судів (moot courts). Виберіть сферу, про яку вам цікаво читати, і дізнайтеся про неї якомога більше. Вивчаєте англійську й особливо — юридичну англійську. Впевнено орієнтуйтесь у положеннях цивільного кодексу РФ та інших законів із тієї галузі, якою хочете займатися. Пишіть курсові й диплом в цій сфері.

Терміново напрацьовуйте реальний досвід. Почніть стажуватися якомога раніше. На перших двох курсах вас не візьмуть в «ільф», але спробуйте потрапити в будь-якій «рульф» або хоч би попрацювати помічником юриста. Можна безкоштовно — неважливо. Будь-який досвід вигідно вас виділить.

Не забувайте про соціальну активність: зробіть який-небудь класний проект у рамках студентського союзу, беріть участь у всіляких тусовках, заведіть якомога більше товариських зв’язків з однокурсниками й старшокурсниками, щоб дізнаватися від них новини ринку. Ходіть на дні кар’єри у вашому виші та слухайте виступи запрошених представників юрфірм: вони самі завжди розповідають, кого хочуть у себе побачити та в які практики відкритий набір.

Відшліфуйте резюме, зробивши акцент на досягненнях і конкурентних перевагах. Мотиваційного листа юрфірми зазвичай не вимагають, але краще навчитеся писати й такого роду папери.

Подавайте резюме в десятки юрфірм і не сподівайтеся, що з першого разу потрапите туди, куди хочете.

Удосконалюйте свої soft skills, щоб справити гарне враження на співбесіді. Регулярно читайте мастриди про проходження співбесід. Надіньте на інтерв’ю найкращий костюм або блузу. І не забудьте про краватку.

Проте взагалі краще навіть не починайте. Оберіть життя.

Rusbase