"Польове дослідження" потреб у фінансуванні
Суддівська спільнота повинна сама визначати, скільки їй необхідно коштів, і не боятися "багатого й пихатого" чиновника з Мінфіну
Конференції та ради суддів використовують не всі свої повноваження, передбачені законом "Про судоустрій і статус суддів". Тому в наступному році органи суддівського самоврядування планують позбутися цього недоліку.
Гроші на винагороду є
На конференції суддів адміністративних судів, яка відбулася 21 листопада, вирішували кадрові питання, заслуховували звіт голови Ради суддів адмінсудів Миколи Кобилянського та інформацію очільника Державної судової адміністрації Руслана Кирилюка.
М.Кобилянський розповів, що протягом року рада вивчала стан організації роботи та приділяла велику увагу наданню практичної та методичної допомоги окружним та апеляційним адмінсудам. «Позитивним наслідком проведення таких вивчень є те, що в судах, яким надавалася методична допомога, суттєво зменшився показник скасованих рішень», — наголосив керманич РСАС.
Також він зазначив, що рада постійно приділяла увагу питанню фінансового забезпечення адмінсудів. «За період вересня 2011-го — жовтня 2012-го це питання розглядалося 6 разів. Сьогодні залишається недостатнім фінансування видатків на утримання судів. Нагальним стало питання нарахування зарплати, яке здійснюється зі спецфонду держбюджету. Підставою для занепокоєння, виходячи з досвіду минулого і поточних років, є несвоєчасність виплати зарплати у зв’язку з можливим ненадходженням судового збору в запланованих обсягах», — підкреслив М.Кобилянський.
Його заспокоїв голова ДСАУ: «Незважаючи на дуже складну ситуацію протягом року, коли (з урахуванням постійного наближення видатків) виникла загроза, що в жовтні не буде видатків на нарахування зарплати, нам усе-таки вдалося все вирішити. У вересні були внесені зміни до бюджету: видатки на оплату праці за загальним фондом для апеляційних адмінсудів були збільшені на 10 млн грн., а для місцевих — на 1,8 млн грн. Тому до кінця року кошти на виплату суддівської винагороди в нас уже є».
Р.Кирилюк пояснив, що через нестачу коштів ДСАУ здійснювала наближення видатків на оплату праці та нарахувань за загальним фондом. «З березня до жовтня 2012-го таких наближень було здійснено на суму 6,4 млн грн. (для апеляційних адмінсудів) та 34,7 млн грн. (для місцевих адмінсудів)», — зазначив голова ДСАУ.
У свою чергу М.Кобилянський повідомив, що на погоджувальних нарадах у Мінфіні, комітетах Верховної Ради, де обговорювався проект держбюджету на 2013 р., Вищий адмінсуд та РСАС пропонували здійснювати виплати за захищеними статтями видатків на утримання судів (зарплату, комунальні послуги) за рахунок загального фонду бюджету.
Використати можливості
М.Кобилянський розповів, що сьогодні в адмінсудів багато проблем (не вистачає комп’ютерної техніки, в деяких судів немає приміщень). «У 2013-му ці проблеми можуть бути вирішені одним шляхом — максимальним наближенням кошторисних призначень держбюджету до потреб судів», — наголосив голова РСАС.
Він звернув увагу на те, що відповідно до закону РСАС повинна заслуховувати інформацію голів судів про діяльність установ, які вони очолюють. «Це вимога закону, а в нас цього не проводилося. Голови судів звітували лише щодо результатів вивчення роботи їхніх судів», — зауважив М.Кобилянський. Конференція суддів підтримала пропозицію, щоб РСАС періодично викликала на килим керівників адмінсудів, слухала про їхні невдачі та досягнення й допомагала вирішувати нагальні проблеми.
Присутній на зібранні Перший заступник Голови Верховного Суду, очільник Ради суддів Ярослав Романюк порушив питання участі органів суддівського самоврядування у формуванні бюджету.
«Юридично ми повністю відсторонені від цього процесу. Але давайте звернемося до закону «Про судоустрій і статус суддів». У п.1 ч.2 ст.118 зазначається, що конференція суддів обговорює і, наголошую, вирішує питання щодо фінансування відповідних судів. Закон діє вже третій рік. Але до цього часу жодна з конференцій чомусь не внесла до порядку денного це питання. Чому ми не використовуємо це повноваження?» — цікавився Я.Романюк.
За його словами, потрібно спробувати вирішити фінансові питання за такою схемою. Необхідно, аби територіальні управління ДСАУ разом зі зборами суддів вивчили фінансові потреби кожного окремо взятого суду. Потім результати «польового дослідження» повинні подаватися до РСАС, яка узагальнить їх та передасть на розгляд конференції. Остання має їх затвердити.
«І саме ці показники будуть орієнтиром для формування бюджету. Голова ДСАУ має бути виразником інтересів судової спільноти й відстоювати в Мінфіні пропозиції суддів, а не ті, які сформував сам. Тоді побачимо, чи зможе багатий і пихатий чиновник з Мінфіну відмовити суддівській спільноті. Чи не здригнеться в нього рука відмовити всім суддям?» — наголосив Я.Романюк.
У повному складі
Крім цього, конференція вирішувала кадрові питання. Так, вона обрала 30 делегатів на ХІ з’їзд суддів. Також «адміністративники» вирішили, що в РСУ, новий склад якої обиратиметься на з’їзді, їхню юрисдикцію мають представляти: Сергій Амєлін з ВАС, Раїса Ханова з Донецького апеляційного адмінсуду та Руслан Арсірій з Окружного адмінсуду м.Києва. Учасники конференції погодилися, що в РСУ повинні бути представники судів усіх інстанцій.
До речі, у 2010 р. членами РСУ були обрані С.Амєлін, Р.Ханова та Олександр Джабурія з Одеського апеляційного адмінсуду.
Ще одне кадрове рішення конференції — обрання членом РСАС судді ВАС Валентини Ємельянової. Нагадаємо, що у квітні цього року Анатолій Рибченко написав заяву про вихід зі складу ради. Тому виникла потреба поповнити ряди РСАС 11-им членом. «Сподіваюся, ви не боїтеся роботи, — зазначив М.Кобилянський, коли учасники конференції одноголосно підтримали кандидатуру В.Ємельянової, — і заяву про виключення зі складу ради не напишете».
Відтепер РСАС працюватиме в повному складі. Але якщо з’їзд обере Р.Арсірія членом РСУ, то «адміністративникам» знову доведеться шукати 11-го представника. Адже нині Р.Арсірій — член РСАС.