Закон і Бізнес


Чи варта гра свічок?

Ризики організації кримінальної практики в юрфірмі


Далеко не кожна юрфірма може запропонувати адвокатові той рівень доходів, який він має, займаючись приватною практикою.

№11 (1309) 18.03—24.03.2017
Маргарита ГАСКАРОВА, Legal Insight
5110

Криза, що вдарила по реальному сектору економіки, не могла не вплинути на структуру ринку юридичних послуг. Юридичні фірми знаходять різні шляхи виходу з кризи. Хтось заглиблюється в спеціалізацію, а хтось закриває неактуальні практики і фокусується на тих напрямах, де спостерігається зростання попиту. Нині одним з таких напрямів є кримінальна практика.


На основі власного досвіду створення спеціалізованої юридичної фірми керуючий партнер АБ «ЗКС» Олександр Забейда розмірковує в березневому числі Legal Insight про те, як створити кримінальну практику в юридичній компанії, яка раніше не мала досвіду роботи у цій сфері.

Спостерігаючи за збільшенням кількості запитів щодо надання допомоги в кримінальних провадженнях, керівники юрфірм, що відкривають кримінальну практику вперше, як правило, переймаються лише одним питанням: де взяти кваліфікованих юристів у цій галузі? Зазвичай вони вже знають і уявляють собі, як повинен працювати юридичний бізнес, і навіть мають стратегію розвитку власної фірми. При цьому дуже дивуються, якщо створена ними практика не вписується в загальну структуру фірми або «не вистрілює». Коли стоїть завдання створити високоефективну «кримінальну» команду, необхідно вирішити мінімум одне додаткове питання: в якій сфері працюватимуть фахівці — «захисту» чи «нападу»?

В організації практики «захисту» значно більше складнощів, ніж здається на перший погляд. Незважаючи на наявність на ринку висококваліфікованих фахівців, обізнаних у кримінальному процесі, з репутацією, відповідними комунікативними навичками, а також досвідом клієнтської роботи, переконати їх працювати в юридичній фірмі не так вже й просто.

По-перше, далеко не кожна юрфірма може запропонувати такому адвокатові той рівень доходів, який він має, займаючись приватною практикою. Зазвичай дохід успішних адвокатів втричі, а то й ушестеро перевищує той, який їм може запропонувати ринок. Причина проста: такий адвокат може взяти відразу два-три економічні або посадові (хоча й необов’язково) провадження зі щомісячною оплатою в розмірі, наприклад, $5 тис. кожне (а то й більше). Розгляд таких справ триває не менш як рік. При цьому адвокати майже не несуть витрат.

По-друге, взявши стільки роботи, скільки йому потрібно, такий адвокат може їздити у відпустку тоді, коли йому заманеться. Єдина особа, перед якою він звітує, — це клієнт. Причому в адвоката немає необхідності витрачати час і гроші на маркетинг, конференції, бізнес-сніданки, експертні статті та коментарі в ЗМІ. Йому просто потрібно ефективно працювати і мати результат, а вже «сарафанне радіо» забезпечить нових клієнтів.

Якщо ви все ж запрошуєте такого адвоката на ставку партнера, пропонуючи йому належний рівень свободи і відповідну винагороду, то повинні враховувати, що в нього доведеться вкласти гроші, і не тільки. Найімовірніше, йому нічого невідомо про юридичний бізнес. «KPI», «грейдинг», «кеп», «утилізація» і «реалізація» — все це буде для нього лише набором незрозумілих слів. А якщо він професіонал, який має успішний досвід самостійних продажів, то навряд чи погодиться з тим, що його будуть перевиховувати.

Також треба враховувати, що практика кримінального захисту пов’язана з певними ризиками. Беручи участь у розгляді справи на стороні підозрюваного або обвинуваченого, особливо в резонансних справах, ви виступаєте проти всієї державної машини, яка сконцентрувала зусилля на кримінальному переслідуванні обраної жертви. В якийсь момент, ставши кісткою в горлі й не знаючи правил цієї гри, яка не описана в кодексах, законах та довідково-правових системах, ви ризикуєте потрапити в її жорна слідом за клієнтом.