Помірний кліматичний «оптимізм»

У справі боротьби з глобальним потеплінням криза

Представники 194 держав, завершуючи двотижневий саміт ООН у мексиканському Канкуні, прийняли два документи щодо захисту земного клімату. У першому — всі країни погодилися з тим, що глобальне потепління не повинне перевищувати 2°С.

У другому — підписанти Кіотського протоколу підтверджують своє прагнення скоротити до 2020 р. об’єм викидів в атмосферу парникових газів на 25—40%. Ці резолюції було прийнято під бурхливі овації. Тільки Болівія висловила незадоволеність надто м’якими ухваленими рішеннями.

Абсурдність правил

Так і хочеться запитати: «Канкун? А що там було?» Конференція, участь в якій цього року взяли 15 тис. чоловік, на відміну від попереднього саміту, проходила без залучення громадськості. Можливо, через те, що ніхто не чекав від неї ні прориву, ні хоча б досягнення домовленостей. А можливо, ще й тому, що ця тема більше не цікавить публіку.
Інформаційні матеріали про подію в Канкуні можна було перелічити на пальцях однієї руки. Не було натовпів людей і величезної кількості представників преси. Приміщення для проведення конференцій були порожніми. Міністри, котрі прибували на саміт, особливих надій на нього не покладали.
Що ж сталося? Неспо¬дівано зникла загроза настання кінця світу чи випарувався CO2? А сталося ось що. Боротьба зі зміною клімату, яка ще два роки тому здавалася безкомпромісною, зазнає нині кризи. Насамперед на політичному рівні. Такі країни, як США, Китай, Індія і Росія, не приєдналися до решти держав і не збираються давати обіцянки, як того хотіли б європейці.
Президент США Барак Обама, котрий ніколи не вважав захист клімату своїм головним пріоритетом, не зробив жодних заяв. Тепер, коли американська опозиція завоювала більшість у Палаті представників, шанси прийняття в США закону про клімат дорівнюють нулю.
Китай — лідер у сфері енергоспоживання — в цілому обіцяє приділяти більше уваги захисту клімату, виступає за поновлювані джерела енергії, бореться за лідерство на світовому ринку виробництва сонячних батарей. Проте кожного тижня в країні запускають нову електростанцію, котра працює на вугіллі, й обговорювати це питання Пекін відмовляється.
Принаймні після саміту, який відбувся минулого року в Копенгагені, стало зрозуміло: без країн з економіками, що розвиваються, будь-які суворі правила захисту клімату, чинні, наприклад, у Європі, будуть безглуздими.

Індустріальні проти розвинених

Однак повернемося до результатів саміту в Канкуні. Прийняті на ньому документи не встановлюють конкретних завдань перед окремими країнами щодо скорочення викидів вуглекислого газу. Що тут говорити: вже до початку конференції було зрозуміло, що країнам-учасницям не вдасться укласти якусь велику угоду, котра має юридично зобов’язальну силу.
Водночас погляд учасників уже спрямований на кліматичний саміт-2011 і на проблеми, які залишаються невирішеними. Завершальне комюніке конференції вселяє надію, прокоментували представники міжнародної екологічної організації Грінпіс. Захисники природи сподіваються, що тепер світ зробив більш-менш реальний крок у напрямі договору, який має прийти на зміну Кіотському протоколу.
«Вперше світова спіль¬нота офіційно визнала необхідність не допустити потепління більш ніж на 2°С — відзначив німецький міністр охорони навколишнього середовища Норберт Реттген. — Ми маємо конкретні рішення щодо захисту лісів, міжнародного обміну техноло¬гіями і довгострокового фінансування. Це, на мій погляд, дійсно важливий крок для поновлення міжнародного процесу, спрямованого на захист клімату». У свою чергу міністр закордонних справ Мексики Патрисія Еспіноза, яка головувала на саміті, назвала його результати початком «нової ери міжнародної співпраці проти зміни клімату».
Такій одностайності в досягненні мети передували, як завжди, гарячі дискусії. В результаті документ підтримали навіть Китай і Сполучені Штати.
Тільки Болівія до останнього була проти прийняття документа. Аби не допустити провалу форуму, П.Еспінозі не залишалося нічого іншого, як заявити, що скарги й аргументи цієї країни долучають до справи, й оголосити про ухвалення завершального комюніке.
Дія Кіотського протоколу, в якому розвинені країни зобов’язуються скоротити викиди СО2 в атмо¬сферу, закінчується наприкінці 2012 року (США так і не приєдналися до цієї угоди). На переговорах про новий договір стикнулись інтереси традиційних індустріальних держав і країн, які нині переживають бурхливий розвиток. На думку Японії, Росії та Канади, держави, що розвиваються, також повинні взяти зобо¬в’язання зменшити об’єми викидів вуглекислого газу в атмосферу.
А ще учасники саміту спробують зібрати до 2020 року $100 млрд у фонд допомоги бідним країнам, ужити заходів щодо захисту тропічних лісів і сприяти обміну чистими технологіями у галузі енергетики.
Чи вдасться країнам реалізувати всі цілі, почуємо незабаром... у прогнозах погоди.

Уллі КУЛЬКЕ,
Die Welt;
Володимир МЕДЯНИЙ,
DPA