Голова Апеляційного суду АРК В.Чорнобук:

«Новий КПК змінює все «процесуальне» мислення»

20 листопада набирає чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс. Чи готові до цього історичного моменту українські суди — технічно, організаційно? Які проблеми можуть виникнути в третьої гілки влади після зміни правил гри в кримінальному процесі? Що відбувається напередодні такої епохальної події в храмах Феміди? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» розповів голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Валерій Чорнобук. До речі, тема його кандидатської дисертації — «Судовий контроль за досудовим слідством» — багато в чому перегукується з деякими новелами КПК, а сам Валерій Іванович був і суддею, і адвокатом, і слідчим, а отже, може поглянути на кримінальний процес під різними кутами зору.

«Сьогодні ми тільки припускаємо, з якими проблемами можемо зіткнутися»

— Валерію Івановичу, днями повинен набрати чинності новий КПК, який експерти називають революційним. Які труднощі можуть виникнути у зв’язку із цим?

— Взагалі, це питання цікаве для мене перш за все як для юриста, який займається науковою діяльністю. Я вивчаю кримінальний процес, є кандидатом юридичних наук (спеціальність — «Кримінальний процес, криміналістика і судова експертиза») й готуюся до роботи над докторською дисертацією. Вважаю, що цей кодекс цілком правильно називають революційним, тому що він докорінно змінює правовідносини в кримінально-процесуальній сфері. Крім того, це питання цікаве для мене як для практика й керівника апеляційного суду. Адже саме на апеляційну інстанцію покладено функцію надання методичної допомоги в застосуванні законодавства. Після набуття чинності КПК зникне стадія порушення кримінальної справи, яка викликала багато суперечок. Крім того, з’явиться багато інших новел. Я зараз не зупинятимуся на цьому, оскільки кожен з тих, хто вивчає новий КПК або хоч би просто читав його, про них знає. Особисто я не бачу труднощів з початком роботи за цим кодексом. Труднощі можуть виникнути тільки через небажання перебудовуватися, звички працювати по-старому. Адже новий КПК змінює все «процесуальне» мислення. При цьому його принципи ідеально вписуються в концепцію правової реформи, яка продовжується під керівництвом Президента. Передусім кодекс спрямований на демократизацію та гуманізацію процесу, він істотно наближає українську правову систему до європейських стандартів. Як тільки ми почнемо розуміти це, нам відразу ж стануть очевидними і внутрішня логіка КПК, і всі його новели.

— Після набуття чинності КПК акцент робитиметься на діяльності суду, саме він детально досліджуватиме отримані правоохоронними органами докази. При цьому після відміни стадії додаткового розслідування кількість кримінальних справ повинна зрости, відповідно, збільшиться навантаження на суди першої інстанції. Чи справляться вони?

— Я вважаю, що суди із цим упораються. Чесно кажучи, не думаю, що навантаження сильно збільшиться. Логіка кодексу полягає в іншому: він звільняє досудове й судове слідство від необхідності двічі вивчати одні й ті самі докази. Тепер докази вивчатимуться тільки один раз — у суді. Від цього в судах роботи набагато не додасться, але істотно зменшиться обсяг роботи слідчих органів. Саме так я бачу для себе це питання. До того ж нині відбувається добір суддів, у кожному суді вже з’явилися вакансії слідчих суддів.

Я не думаю, що це викличе якийсь колапс судової системи і суди будуть переобтяжені. У 2001 році, коли суди тільки почали ухвалювати перші рішення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й дозволів проведення обшуків відповідно до положень Конституції, всі так само говорили, що це призведе до колапсу, судді не справляться з таким навантаженням і не встигатимуть постановляти рішення. Але, як бачите, нічого подібного не сталося, і це ніяк не завадило здійсненню правосуддя. Думаю, приблизно те ж саме буде й цього разу — зловісні прогнози не виправдаються.

— А наскільки взагалі суди готові до набуття чинності КПК — технічно й ментально (коли мова йде про суддів)? Наприклад, чи всі суди в АР Крим обладнані системами для проведення засідань у режимі відеоконференції?

— Суди АР Крим повністю готові до набуття чинності новим КПК — і ментально, і технічно. Ми провели велику роботу щодо вивчення його положень, і тепер наші судді підготовлені до роботи в нових умовах.

Стосовно технічних моментів. Так, на сьогодні не всі зали судових засідань обладнані «огорожами з органічного скла», у деяких залишилися клітки, не в усіх судах є зали для роботи в режимі відеоконференції. Але можу з упевненістю сказати, що ці роботи ведуться.

— А як скоро, за вашими прогнозами, все-таки вдасться замінити металеві клітки на «огорожі з органічного скла», як це передбачено законом?

— Клітки замінять на «стекла», як тільки буде покращено фінансування, адже саме брак коштів не дозволив зробити це до набуття чинності новим кодексом.

— Як ви ставитеся до технічних нововведень, пропонованих новим КПК? Чи не призведе, наприклад, можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції до того, що поступово в судів зникне необхідність у залах засідань?

— Особисто я вважаю, що можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції не позбавить необхідності розглядати справи, так би мовити, своїми очима, і в більшості випадків підсудний усе ж таки буде присутній під час судового розгляду. По-перше, особиста присутність — це його право, а по-друге, ніхто не відміняв безпосередньої присутності учасників судового засідання. Нехай навіть самого підсудного не доставлять з іншої в’язниці або іншого регіону, але решта учасників процесу сидітиме в залі. Тому зали судових засідань нам і надалі будуть потрібні, як зали, в яких установлена система відеоконференцзв’язку. На мою думку, це чималий крок уперед.

Проте все-таки я б не став акцентувати увагу на технічних нововведеннях. Вони не змінюють світогляду й підходу до здійснення правосуддя. Суть нового кодексу не в цих змінах, а в зміні підходу в цілому до кримінального процесу, про що я вже говорив раніше.

— Як конкретно ваш суд, а також місцеві суди АР Крим готуються до набуття чинності КПК?

— Вивчення нового КПК й надання методичної допомоги в його вивченні впродовж півроку було одним з пріоритетних напрямів роботи Апеляційного суду АРК. Проводилося безліч нарад, круглих столів, обговорень, семінарів у різних формах із залученням кращих фахівців, зокрема співавтора кодексу Андрія Портнова, який у травні цього року відвідав наш суд і провів семінар з концептуальних положень нового КПК. Крім того, перед суддями з лекціями виступав голова ВККС Ігор Самсін. Під час виїзного засідання Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ на базі Апеляційного суду АРК керівник ВСС Леонід Фесенко й голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко виклали свою точку зору на порядок вивчення КПК, а також відповіли на запитання суддів.

Виконано колосальну роботу. Я був організатором проведення серед керівників правоохоронних органів АРК семінару з питань застосування вимог гл.21 КПК про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Ми провели семінари з відеоконференцзв’язку, з розгляду справ щодо обрання запобіжного заходу й вивчення негласних слідчих дій, до того ж нами змодельовані всі зразки процесуальних документів, що має істотно полегшити роботу після набуття чинності КПК. Щонеділі в нас проходять різні заходи щодо вивчення кодексу. Хоча активне вивчення кодексу почнеться тільки після набрання ним чинності. Це буде вивчення помилок і проблем. Сьогодні ми тільки припускаємо, з якими проблемами можемо зіткнутися. Коли почнемо безпосередньо працювати, вони самі посипляться на наші голови, ось тоді-то ми і зрозуміємо, до чого готові, а до чого — ні. Я переконаний, що питання вивчення кодексу буде актуальним найближчі кілька років.

Я ініціюватиму проведення першого семінару з аналізу помилок при застосуванні нових вимог КПК на базі саме нашого суду.

«З боку правоохоронних органів немає ніякого опору пропонованим у законі нововведенням»

— Частина експертів прогнозують, що відміна стадії порушення кримінальної справи й уведення Єдиного реєстру досудових розслідувань може призвести до колапсу всієї правової системи. У парламенті навіть був зареєстрований законопроект, що пропонує відстрочити набуття чинності КПК. Як би ви це прокоментували?

— Є народна мудрість: «Хто хоче працювати — шукає можливість, хто не хоче працювати — шукає причину». Вважаю, що боятися набрання КПК чинності не варто, я також не бачу, які проблеми можуть виникнути у зв’язку із цим. Можливо, є проблема, яка, повторюся, пов’язана з нашим менталітетом, а саме з тим, що ми не хочемо або боїмося працювати по-новому. Я переконаний, що цього робити не варто, і тоді все буде нормально.

— Свого часу автори нового КПК говорили про те, що найсильніший опір пропонованим у законі нововведенням чинили представники правоохоронних органів. Ви, напевно, спілкуєтеся з кримськими прокурорами й міліціонерами. Як вони сприйняли прийдешні зміни?

— Можу з повною відповідальністю заявити: в Автономній Республіці Крим, як, напевно, і по всій Україні, з боку правоохоронних органів нині немає ніякого опору пропонованим у законі нововведенням. Мало того, кодекс ми вивчали разом з прокуратурою, міліцією, СБУ, податковою й навіть адвокатурою. З травня регулярно збираємося й обговорюємо його нововведення. Наприклад, при обговоренні концептуальних положень КПК були присутні всі слідчі органів внутрішніх справ, представники податкової служби, СБУ та прокуратури. З керівниками правоохоронних органів республіки ми вивчали гл.21 нового КПК «Негласні слідчі (розшукові) дії», статтю із цього приводу розмістили на нашій інтернет-сторінці. На цій нараді ми спільно з представниками всіх правоохоронних органів обговорювали, як чинити в нестандартних ситуаціях, які можуть виникнути в процесі введення в дію КПК, моделювали їх.

Прокуратура передала нам прекрасний навчальний посібник — збірку таблиць Кримінального процесуального кодексу, яку ми доопрацювали та зробили спільний проект. Ми провели тестування для працівників апарату суду на знання вимог КПК, щоб розуміти, де в нас слабкі місця.

Що стосується системи відеоконференцзв’язку, то ми поспілкувалися зі всіма регіонами України, де вона встановлена, і, використовуючи її, спільно з прокуратурою та пенітенціарною службою автономії провели нараду. За моєю ініціативою разом зі слідчим управлінням головного управління МВС в АР Крим, прокуратурою автономії, судом першої інстанції ми змоделювали кримінальну справу зі всіма процесуальними документами: починаючи від заяви про злочин і закінчуючи постановою апеляційного суду в справі. До участі в цьому заході ми залучили і представників адвокатури. Також придумали фабулу: у нас двоє дійових осіб — повнолітній і неповнолітній, які скоїли злочин. Розробили бланки протоколу слідчих дій, постанови про проведення слідчих дій, які використовуються як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи в суді.

Усе це робили разом з правоохоронними органами, розуміючи, що ми з ними — в одному човні й нікуди нам від цього не подітися. Тому ніякого опору в кримських правоохоронців немає, навпаки, у нас із ними повна взаємодія та взаєморозуміння.

— Одна з новел КПК — запровадження інституту слідчих суддів. Як зміниться судова система з його появою?

— Питання запровадження інституту слідчих суддів я давно вивчав у теорії, й у 2004 році в Одесі на міжнародній конференції виступив з доповіддю «Проблемні питання судового контролю за досудовим слідством у справах про міжнародні злочини». Вже тоді в цій роботі я згадав про необхідність уведення такого інституту. Вважаю, що поява в нас слідчих суддів — це найважливіше й найактуальніше рішення.

Як зміниться судова система з його появою? Наприклад, переконливість доказів, отриманих у суді, відтепер не викликатиме сумніву. Жоден підсудний не зможе сказати, що судді на нього тиснули або вибивали показання, адже в цей час у залі будуть слідчі, адвокат і особи, котрі бажають бути присутніми на відкритому судовому засіданні.

Всі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватимуться слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанови про проведення обшуків, виїмок, накладення арешту на кореспонденцію, відсторонення обвинуваченого від посади і т.д. Ці слідчі дії не передбачали процедури оскарження, захисту від помилок, зловживань. Тепер усе робитиметься в судовому засіданні в присутності сторін у справі. Особи, відносно яких повинні проводитися такі дії, матимуть право їх оскаржити. У разі порушення конституційних прав можливе оскарження в трьох інстанціях. Це дуже демократичний і цивілізований принцип.

— Як зараз іде навчання таких фахівців, чи не виникнуть складнощі при підготовці слідчих суддів, адже для нас це новий інститут?

— Слідчі судді вже призначені в районних судах. Спеціально для них ми розробили методичну допомогу, яка називається «Пам’ятка слідчому судді», а також провели семінар з метою навчання таких фахівців і проводитимемо подібні семінари ще не раз.

«Запровадження угод про визнання вини дасть змогу легалізувати явище, яке існувало давно»

— Як ви оцінюєте іншу революційну для нашої правової системи новели — наприклад, угоду про визнання вини. Частина політиків говорили про те, що такі угоди дають можливості для зло­вживань з боку правоохоронних органів.

— Запровадження угод про визнання вини нічого кардинально нового в кримінальний процес не привнесе. Навпаки, це дасть змогу деякою мірою легалізувати явище, яке де-факто існувало вже давно. Адже ні для кого не є таємницею, що й тепер прокурор, адвокат, підсудний і суддя під час судового засідання іноді домовляються про щось і негласно доходять якогось консенсусу. Сукупність обставин, які пом’якшують відповідальність обвинуваченого або підсудного, а саме: міра визнання своєї вини, ступінь відшкодування збитків і т.д., — це одна з не­гласних форм регулювання правовідносин. Отже, укладення угоди — це прогресивна новела, яка виведе з тіні та зробить прозорими ті відносини, які в реальності існують уже сьогодні.

— Автори нового КПК прогнозували, що після набуття ним чинності кількість виправдувальних вироків різко збільшиться. Ви вважаєте, що цей прогноз збудеться?

— Думаю, так. Не буде можливості повертати справу на додаткове розслідування, натомість доведеться ухвалювати вирок — виправдувальний або обвинувальний. У зв’язку з відсутністю стадії порушення кримінальної справи виправдувальних вироків буде, безумовно, більше.

Правда, не можу з упевненістю сказати, добре це чи ні. Деякою мірою такий крок буде ризикованим, адже сьогодні ми лише міркуємо над цим. А коли в судовому засіданні доведеться звільнити з-під варти особу, котра скоїла тяжкий злочин, тільки тому, що слідчі неякісно виконали свою роботу й надали недостатньо доказів, це вже може стати проблемою. Більше того, буде досить болісно. Відповідальність за це нестимуть люди, які проводили слідство. І, безумовно, ніхто не подякує міліції за виправдувальні вироки. Але знову ж таки, в цілому всі такі новели ведуть до гуманізації кримінального процесу.

— Як ви ставитеся до змін, які планується внести до Конституції, зокрема до призначення суддів безстроково, збільшення вікового цензу для служителів Феміди, пропозиції формувати ВРЮ переважно з представників суддівського корпусу?

— З приводу збільшення вікового цензу важко щось сказати. Дивлячись на суддів, які допрацьовують останні роки перед виходом на пенсію в Апеляційному суді АР Крим, розумію: це глибоко порядні люди зі світлою головою, величезним досвідом і багажем знань. Колишній заступник голови Апеляційного суду АРК Павло Катаров і секретар судової палати в кримінальних справах Віктор Неклеса — люди передпенсійного віку, і з ними нам буде важко прощатися.

Водночас трапляються судді у віці 63 або 64 років, які не хочуть вивчати нове законодавство та сприймати якісь нововведення. Вони працюють по-старому й іноді навіть погано сприймають роботу на комп’ютері. Чесно кажучи, доводиться з нетерпінням чекати, коли вони вийдуть на заслужений відпочинок. Це питання не просте, і пов’язане воно зі станом здоров’я та іншими подібними моментами.

Ідею формування ВРЮ переважно з представників суддівського корпусу я однозначно підтримую. Переконаний, що це правильно та прогресивно. Долю судді повинне вирішувати саме суддівське самоврядування. Мені здається, кількість суддів у ВРЮ має бути збільшена.

— І насамкінець: якими будуть ваші побажання читачам нашої газети?

— Скажу чесно: «Закон і Бізнес» — це моя улюблена газета. «ЗіБ» я читаю від краю до краю, а не так, як решту друкованих видань — нашвидку, з останньої сторінки.

Всім читачам хочу побажати, щоб ця газета й надалі залишалася для них цікавою та пізнавальною. Ну і, звичайно ж, здоров’я, благополуччя. Хай ваш дім буде наповнений добром, любов’ю й душевною теплотою.