Робота не для всіх

«Господарники» фіксують зменшення кількості справ та непокояться, як це вплине на кадрову політику

Складна економічна ситуація в країні та високі ставки судового збору призводять до зменшення кількості звернень підприємців до судів господарської юрисдикції. Разом з тим саме від навантаження залежатимуть як фінансування установ, так і їх майбутня штатна чисельність. За таких умов судді вже почали хвилюватись, чи не планується скорочення. Однак у Державній судовій адміністрації їх намагаються заспокоїти.

Пішли на спад

Учасники пленуму Вищого господарського суду підбили підсумки діяльності спеціалізації у минулому році. Як демонструє статистика, кількість справ, що отримали «господарники»,  суттєво скоротилась.

Так,  у 2016 р. на розгляд місцевих господарських судів надійшло 195,5 тис. матеріалів, що на 14,8% менше, ніж роком раніше. Водночас у 2015 р. цей показник свідчив про хоча й незначне, але все ж зростання — на 1,3%. Природно, скоротилась і чисельність справ, розглянутих господарськими судами (на 22,9%), — до 85,8 тис. При цьому, як констатують у ВГС, зменшення спостерігається майже щодо всіх основних категорій справ.

Говорячи про причини такої ситуації, експерти, як правило, звертають увагу на два фактори: зростання судового збору і погіршення економічної ситуації в країні та, відповідно, ділової активності. Проте  у ВГС відзначають, що ці показники можуть свідчити й про позитивні зміни. Так, разом з необхідністю сплачувати більший збір зменшилася кількість тих, хто звертався до суду не для того, щоб виграти справу, а з метою затягнути ті чи інші процеси. І хоча проблема ще далека від розв’язання, «господарники» бачать певні зрушення.

Як демонструють статистичні дані, кілька років поспіль найкращі показники якості розгляду справ — у Господарському суді Чернівецької області, де чисельність змінених та скасованих рішень становить лише 1,4%. Слідом ідуть господарські суди Кіровоградської, Луганської та Дніпропетровської областей, у яких скасовується близько 1,9% вердиктів. В середньому цей показник для першої інстанції сягає 3,2%. Якщо порівнювати цю цифру зі статистичними даними за 2015 р., то виявиться, що місцеві господарські суди почали працювати дещо гірше (або апеляційна інстанція — краще). Тоді скасовувалось 2,9% рішень. Хоча, звісно, 0,3% — різниця, близька до статистичної похибки.

Разом зі зменшенням кількості справ у першій інстанції очікувано скоротилась і чисельність скарг, які надійшли до апеляційних установ: їх у минулому році було 31,2 тис., що майже на 15% менше, ніж роком раніше.

А ось ВГС зі скороченням кількості справ ще не стикнувся, адже до нього ця тенденція має докотитися вже в наступному році. У 2016 р. суд касаційної інстанції отримав 17,6 тис. скарг, а це менше, ніж у попередньому періоді, лише на 0,7%.

Робота суди годує

Не обійшли учасники пленуму своєю увагою й питання матеріального забезпечення судів. За словами голови ДСАУ Зеновія Холоднюка, який був присутній на заході, у цьому році задоволення фінансових запитів судової системи становитиме 71% від потреби. І, на його переконання, це значний крок уперед. Також мають зростати  загальний і спеціальний фонди бюджету. Хоча, щоб повністю задовольнити матеріальні потреби судів, не вистачатиме 3,5 млрд грн.

Як повідомив З.Холоднюк, до 2015 р. основним «донором» щодо надходження судового збору були господарські суди. Але після ухвалення змін до закону «Про судовий збір» ситуація суттєво змінилась. Так, у минулому році суди загальної юрисдикції принесли до «спільної скарбнички» майже 1,3 млрд грн., або 40% збору, адміністративної — 1,07 млрд грн. (близько 33%), а «господарники» — 852 млн грн. (майже 27%).

Звісно, основною причиною зменшення надходжень стало те, що закон зобов’язав позивачів сплачувати більше в загальних і адміністративних судах, хоча скорочення навантаження у «господарників» також вплинуло на перерозподіл «фінансових ролей».

Із цього ж року кількість справ, які розглядаються в установі, матиме вагоме значення для матеріального забезпечення кожного конкретного суду. З.Холоднюк звернув увагу на те, що в кошторисі змінено підхід до фінансування: якщо раніше виходили з потреби суду, то тепер — з реальних результатів роботи. Тобто зважаючи на кількість справ, які розглядаються, та їх середню вартість.

Крім цього, ще у минулому році почалася робота щодо встановлення науково обґрунтованого нормативного навантаження на суддів. Відповідно до нього у всіх судах, виходячи з навантаження за останні 5 років, буде визначена модельна кількість суддів і працівників апарату. На підставі цих показників і буде сформовано фонд заробітної плати. Інакше кажучи, ДСАУ визначить граничну чисельність суддів у кожній установі.

Учасники пленуму звернули увагу на те, що реальна кількість суддів може перевищувати «модельну». Водночас З.Холоднюк заспокоїв їх, наголосивши, що нікого не скорочуватимуть  і без зарплати ніхто не залишиться. «Зараз іде мова про скорочення вакантних посад. Ніяких революцій у цій частині ніхто не збирається робити. І ті судді, які зараз працюють, будуть забезпечені», — зауважив голова судової адміністрації. Тобто, якщо нормативна чисельність суддів виявиться більшою, ніж фактична, фонд заробітної плати зросте.

Конкурс для всіх

Основним результатом минулого року для «господарників», як відзначалось під час пленуму, стало збереження їхньої спеціалізації за наслідками судової реформи. Зараз же і судді ВГС, і працівники його апарату почали готуватись до добору до нового Верховного Суду.

Разом з тим незадовго до пленуму в ЗМІ з’явилось повідомлення про те, що працівники апарату нинішнього ВСУ потраплять до нової установи «автоматично», а для інших охочих працювати в ній буде проведений конкурс.

Звісно, питання щодо такої перспективи було поставлене З.Холоднюку. Однак він спростував таку інформацію. За його словами, ліквідуються не тільки вищі суди, а й ВСУ, а значить, на конкурс до нової установи доведеться йти всім, хто бажатиме в ній працювати. Ця новина, звичайно, покращила настрій присутнім на заході працівникам апарату ВГС, а ось у найвищій судовій інстанції роз’ясненням навряд чи зрадіють.