Кадровий голод — не тітка

У Чернівцях з’ясовували, які проблеми перешкоджають підвищенню довіри до вітчизняної Феміди

В Апеляційному суді Чернівецької області залишилося трохи більше від половини штатної чисельності суддів. Не краще йдуть справи й у місцевих судах. Така ситуація істотно збільшує навантаження на наділених повноваженнями здійснювати правосуддя та, як наслідок, позначається на якості та оперативності вирішення спорів.

Взаємодія зі ЗМІ

Як повідомили ЗіБ» у прес-службі установи, на цьому тижні тут відбулося обговорення практики застосування судами загальної юрисдикції норм матеріального та процесуального права при розгляді кримінальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення у 2016 році.

У своїй доповіді голова суду Валерій Марчук за допомогою порівняльної характеристики ознайомив присутніх із базовими показниками роботи установи в минулому році. Він укотре наголосив на проблемах у роботі. Насамперед — на істотному збільшенні навантаження на кожного суддю області у зв’язку з виходом значної кількості їхніх колег у відставку. Наприклад, штатна чисельність апеляційного суду становить 38 законників, при цьому фактично працює тільки 21.

Крім того, В.Марчук звернув увагу присутніх на необхідність покращення взаємодії із засобами масової інформації. Адже дотепер актуальним залишається питання висвітлення в мас-медіа стислого змісту ухвалених рішень у справах, розгляд яких набув широкого розголосу. «Саме такий вид взаємодії зі ЗМІ є найбільш ефективним для підвищення довіри до суддів області та результатів нашої діяльності», — наголосив очільник АСЧО.

Своєю чергою секретар судової палати з розгляду кримінальних справ Онуфрій Колотило підбив підсумки її діяльності за 2016 рік. Він звернув увагу суддів першої інстанції на всі неточності, допущенні під час винесення рішень (ухвал) та вироків, наголосивши, що суд завжди діє в інтересах людей та для людей.

Декларація відкритості

В обговоренні взяли участь і члени Ради суддів, зокрема голова комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Тетяна Чумаченко. Вона нагадала про пріоритетні напрямки діяльності РСУ та зазначила, що «головне завдання ради — уживати заходів щодо забезпечення незалежності суддів, а самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності та незалежності суддів».

Неодноразово говорилося про зміст понять «конфлікт інтересів» і «потенційний конфлікт», про важливість створення та заповнення декларації про приватний інтерес. Т.Чумаченко пояснила, що «декларація про приватний інтерес — це можливість указати всі свої родинні зв’язки задля більшої відкритості судової влади».

Перспективи — в оптимізації

У своїй доповіді голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк зупинився на організаційному та фінансовому забезпеченні діяльності органів судової влади та їхніх перспективах. За допомогою ілюстраційного матеріалу, діаграм і схем він детально роз’яснив джерела фінансування судів України та навів показники його приросту. Також очільник ДСАУ приділив увагу технічному оновленню та оплаті праці суддів, керівників і працівників апарату й наголосив на проблемі так званого кадрового голоду.

З.Холоднюк поінформував, що необхідно провести оптимізацію мережі судів залежно від конституційних змін та адмінреформи, а також кількісного складу суддів на базі розроблених нормативів навантаження. Також він назвав ще кілька завдань на наступний рік, серед яких, зокрема, побудова єдиної системи стратегічного планування та бухгалтерського обліку в судовій системі, оцінювання діяльності системи правосуддя та управління фінансовими ресурсами з використанням сучасних інформаційних технологій, обладнання мережі судів матеріальними ресурсами на рівні європейських стандартів, оптимізація судової статистики та звітності.

Голова ДСАУ закликав припинити постійно вишукувати негатив у судовій системі та багато говорити про її реформування. На його думку, слід почати з простих речей — змінити підхід і принципи добору кадрів. Потрібно визнати пріоритетами при доборі кандидатів відкритий конкурс, публічність і гласність. Адже відкритість суду — це запорука довіри громадян.