Межі диспозитивності

Регулювання для ТОВ: захист учасників чи спрощення ведення бізнесу

Незабаром парламент має голосувати в цілому законопроект про товариства з обмеженою відпо-відальністю. Дискусії навколо документа точаться до останнього. Зокрема, щодо повноважень уча-сників визначати правила в статуті.

Загальні підходи

Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла в першому читанні проект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (№4666). Його розробники сподіваються, що в цілому закон буде прийнято найближчим часом.

Правда, ще до голосування на засіданні комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України його учасники зазначали, що документ потребує доопрацювання до другого читання. Основна увага має приділятися знаходженню балансу між інтересами мажоритарних і міноритарних акціонерів, малого й великого бізнесу тощо.

Також наголошувалося, що зміни в діяльності ТОВ повинні відбуватись у комплексі з реформуванням усього корпоративного законодавства. «Необхідні загальні підходи і до акціонерних товариств, і до товариств із обмеженою відповідальністю, і до корпоративного управління в державних підприємствах. Має бути загальна логіка», — вважає керівник офісу Національної інвестиційної ради при Президентові Юлія Ковалів.

Пошук балансу

Одне з питань, яке сьогодні дискутується, — обсяг прав учасників визначати правила в статуті. На думку менеджера департаменту з корпоративного управління ТОВ «ДТЕК» Олексія Рогачова, форма приватної компанії повинна бути максимально гнучкою. Тобто учасники товариства самі мають упорядкувати відносини між ними практично в усіх аспектах, крім певних принципових моментів.

Натомість у проекті планується врегулювати укладення угод за аналогією, як передбачено для АТ. Тож виходить, що навіть маленька компанія або така, що всередині групи, повинна дотримуватися певних правил і процедур, які створюють бюрократичне навантаження. «Навіщо це зроблено, мені незрозуміло», — дивувався О.Рогачов.

У відповідь автори проекту пояснили таку логіку необхідністю захисту міноритарних акціонерів. Для прикладу наводилася компанія, в якій 60% належить великій групі, а 40% — трьом партнерам, котрі колись заснували бізнес. Відповідно, тут мають застосовуватися такі поняття, як «значний правочин» та «угода із зацікавленістю». І слід визначити правила укладення таких угод, аби не було заподіяно шкоду міноритарію. Інша ситуація, коли укладається угода із зацікавленістю менеджментом компанії.

Крім того, розробники документа відзначають, що під його дію переважно потраплятимуть саме маленькі компанії. За підрахунками Ю.Ковалів, серед 498 тис. ТОВ в Україні менше ніж 20 тис. створені в рамках бізнес-груп. «Ми будемо завжди ставити на ваги інтереси 20 тис. ТОВ у групах і 480 тис. решти. Тобто ми шукаємо баланс», — пояснила вона.

Закон — не інструкція

Втім, бюрократичні перепони, що можуть виникати після ухвалення акта, не такі вже й страшні. Директор Центру комерційного права Валентина Данішевська звернула увагу на те, що проект пропонує різні способи прийняття рішень, зокрема заочні збори, заочне голосування тощо. І є багато можливостей для спрощення процедури. «Якщо у вас 2 учасники, ви електронною поштою зв’язалися, зафіксували рішення — і все», — зазначила вона.

Крім того, представники бізнесу скаржилися, що в проекті не досить чітко прописані питання прийняття рішень. Це зумовлює небезпеку, коли йдеться про недовіру учасників один до одного, учасників до менеджменту тощо. Адже нечіткість правил породжує виникнення таких загроз, як рейдерство. До того ж суди можуть по-різному трактувати норми права.

Проте розробники вважають за доцільне відійти від надмірної деталізації. Наприклад, сьогодні в акті визначено місце проведення зборів, процедуру їх організації та проведення, порядок прийняття рішень тощо. «У нас не закон, а інструкція. Через рік вона застаріває — і треба приймати новий закон», — пояснила Ю.Ковалів. Правда, вона вважає, що в цьому питанні також треба шукати баланс.

Гарні туфлі, треба брати

Дискусії щодо меж диспозитивності: які правила є обов’язковими, а які учасники можуть прописувати в статутах — триватимуть у процесі підготовки проекту до другого читання. Є підстави сподіватися, що в підсумку буде прийнято виважений закон, який зробить форму ТОВ більш привабливою, а учасників — максимально захищеними.

Важливо, аби акт виявився ефективним. «Є приказка, що в кожної дівчини є туфлі, в яких зручно лише сидіти. Якщо законодавство не враховуватиме інтересів бізнесу, то, на жаль, у нас будуть такі туфлі», — спрогнозував О.Рогачов.