Керівник юрвідділу ДЦ Україна Анна СОЛОМКО:

«Рітейл — уже сформований бізнес, але є сфери, які недостатньо врегульовані»

Юридичний відділ повинен завчасно розробити алгоритм дій працівників під час перевірок і навчити їх його застосовувати. Коли законодавство, яке регулює певні питання, неточне або містить багато суперечностей, доцільно залучати зовнішніх консультантів — вузькопрофільних фахівців. Про ці та інші нюанси роботи корпоративних юристів розповіла керівник юридичного відділу ТОВ «ДЦ Україна» (мережа магазинів та аптек ТМ Watsons) Анна СОЛОМКО.

 «Найголовніше — особисті якості»

— Яка структура юридичного підрозділу вашого підприємства, скільки в ньому працює осіб?

— У нашому відділі 6 фахівців: керівник, його заступник, 3 юристи й один молодший юрист. Відділ входить до структури фінансового департаменту. Крім того, ми підпорядковані юридичним службам головного офісу в Гонконгу та європейського офісу в Нідерландах.

— Як розподіляються обов’язки між працівниками?

— Всі наші юристи мають ґрунтовні знання з різних галузей юриспруденції, що дозволяє вирішувати чимало питань, які виникають на підприємстві. При цьому за кожним юристом закріплено один чи кілька напрямів. Наприклад, судові справи та податкові питання веде один юрист, маркетингові — інший. Тобто ми дотримуємося вузької спеціалізації. При цьому час від часу переглядаємо зони відповідальності юристів. Таким чином намагаємось урізноманітнити повсякденну роботу та стимулювати до сталого професійного розвитку.

— Які вимоги висуваються до юристів під час працевлаштування? Чи є в штаті юристи-початківці?

— При прийомі на роботу питання досвіду не є пріоритетним, бо ми переконані: навчити можна всього. Для нас найголовніше — особисті якості. Оцінюємо людину в процесі спілкування. Якщо в претендента є внутрішня мотивація, бажання професійно розвиватись, то це наш потенційний колега.

Тому в нашому відділі є як досвідчені фахівці, так і юристи з мінімальним досвідом. Наприклад, молодший юрист, яка приєдналася до нас нещодавно, взагалі не мала досвіду роботи, проте переконала нас завдяки внутрішній мотивації та чіткій меті розвитку.

— Чи віддаєте перевагу випускникам певних ВНЗ?

— На мій погляд, рівень знань випускників визначається не престижністю ВНЗ, а їхнім бажанням ці знання здобувати.

— Чи маєте суворі вимоги до знання іноземної мови?

— Це залежить від напряму, який буде супроводжувати юрист. Наприклад, для заступника керівника знання англійської обов’язкове, адже він контактує з центральним офісом, укладає контракти англійською мовою. Також без англійської не обійтись юристу, який супроводжує корпоративні питання, зокрема готує рішення загальних зборів учасників, погоджує установчі документи з центральним офісом.

— Чи направляє підприємство юристів на тематичні конференції, семінари?

— Якщо існує необхідність розібратись у вузькоспеціалізованому питанні, направляємо працівників на профільні семінари.

Зазвичай беремо участь у різних заходах, що проводяться Європейською бізнес-асоціацією та Американською торговою палатою, членом яких є наша компанія. В рамках цих об’єднань проводяться різноманітні круглі столи, тематичні заходи, до яких ми активно долучаємось.

Також наші юристи є учасниками Клубу корпоративних юристів та фінансистів. Це дуже цікавий майданчик для спілкування та обміну досвідом.

— Чи доводилося вам наймати зовнішніх консультантів?

— Звичайно, ми залучаємо зовнішніх фахівців. Внутрішні юрисконсульти переважно мають справу з широким колом правових питань, які стосуються господарської діяльності компанії. Тому, коли, наприклад, стикаємось із законодавчими колізіями, нечітким регулюванням, звертаємося до профільних експертів у відповідній галузі.

До зовнішнього консультування вдаємося і в тих випадках, коли питання містить великі фінансові ризики для бізнесу.

— А якими критеріями керуєтеся під час добору юристів ззовні?

— Передусім звертаємо увагу на юридичні компанії, що спеціалізуються в галузях, консультація з яких нам потрібна. Наприклад, податкове, фармацевтичне чи антимонопольне право.

Потім досліджуємо їхній досвід, аналізуємо відгуки колег про співпрацю із цими компаніями. Також обов’язково спілкуємося з відібраними трьома-чотирма компаніями для прийняття остаточного рішення.

Під час спілкування важливим показником є те, наскільки глибоко компанія вивчає проблему, що потребує вирішення, на початковому етапі: які ставить питання, чи переглядає документи до того, як зробити пропозицію.

— Чи зважаєте на розмір компанії, імена юристів, які будуть з вами працювати?

— Юридична компанія необов’язково повинна мати великий штат. В той же час її ресурсів має бути достатньо, щоб приділити нашій справі максимум уваги. Не менш важливо, хто буде працювати над справою. Найкраще, щоб це був саме партнер чи провідний фахівець із релевантним досвідом.

«90% спорів з податківцями виграємо»

— З якими проблемами найчастіше стикаєтеся в судах?

— Одна з таких проблем — це довготривале прийняття рішень судами. Якщо призначення справи та її розгляд займають адекватний проміжок часу — від місяця до двох, то на прийняття рішення потрібен більш як рік. У нас є кілька спорів з податківцями, на рішення суду в яких чекаємо вже понад рік.

— Чи виграєте спори з податківцями?

— 90% справ виграємо.

— Чи користуєтеся механізмом оскарження рішень органів контролю в адміністративному порядку?

— На жаль, це рідко приносить позитивні результати для платника податків. Тому віддаємо перевагу судовому оскарженню.

— Який відсоток припадає на стягнення дебіторської заборгованості?

— Судова практика займає близько 15% нашої роботи, з яких стягнення дебіторської заборгованості — 3—5%. Переважно такі спори вирішуємо в позасудовому порядку.

«Монополія адвокатури передчасна»

— Яке ваше ставлення до судової реформи?

— Як і будь-яка реформа, судова має свої переваги та недоліки. Зокрема, позитивним моментом є підвищення кваліфікаційних вимог до суддів. Це впливатиме на якість розгляду справ.

Очевидний мінус — збільшення розміру судового збору. На мій погляд, це передчасно, враховуючи рівень життя людей. Для великих корпорацій зростання не надто відчутне, однак для малого і середнього бізнесу, фізичних осіб це суттєво обмежує доступ до правосуддя.

— Як сприймаєте пропозицію звільнити державні органи від сплати судового збору?

— Для всіх гравців ринку повинні бути рівні права та обов’язки. Це стимулюватиме дисципліну та об’єктивний підхід в органів контролю при прийнятті рішень. Якщо впевнені в правоті — платіть і подавайте позов!

Раніше перевіряльники подавали апеляційні та касаційні скарги незалежно від перспективи виграти справу. Це завантажувало суди, затягувало розгляд справ. Якщо ж потрібно платити, а шанси малі, державні органи навряд чи підуть до суду. Вважаю це правильним.

— Запроваджується монополія адвокатів на представництво в судах. Чи мають ваші юристи адвокатські свідоцтва?

— Ні в мене, ні в наших юристів адвокатських свідоцтв немає, у цьому просто не було потреби. Відповідно, для нас це проблема.

На мою думку, для України це передчасний крок. Будь-яка монополія створює бар’єри. Це обмеження не тільки конкуренції, а й доступу до правосуддя. До того ж це може призвести до дискримінації юристів без адвокатського свідоцтва на ринку праці.

Досвідчені корпоративні юристи захищають права та інтереси своєї компанії в суді й без такого документа. І роблять це професійно, не гірше за адвокатів.

Нині внутрішнім юрисконсультам також необхідно буде отримати свідоцтва. Але тут виникають труднощі. Наприклад, окрім складання іспиту, передбачене піврічне стажування. Колеги порахували: 550 год. за півроку — це 5 год. на день. Яким чином працюючий юрист може суміщати стажування і роботу?

Є сенс, щоб у питаннях представництва в судах визначальним був досвід: якщо юрист має не менш як 10 років практики, то йому не потрібно отримувати свідоцтво для представництва інтересів у судах.

«У нас є чіткий алгоритм дій під час перевірок»

— Як організована взаємодія з органами контролю?

— Враховуючи, що центральний офіс розташований у м.Києві, для місцевих магазинів були розроблені дуже чіткі правила поведінки працівників під час спілкування з перевіряльниками. Прописаний покроковий алгоритм дій для кожного виду перевірки (податкової, щодо захисту прав споживачів, ринкового нагляду тощо).

У ньому деталізовано порядок допуску осіб, які здійснюють перевірку. Зокрема, які документи вони повинні пред’явити, яка в них має міститись інформація, де перевіряльники повинні розписатися, як мають виглядати посвідчення. Також визначено, кого з працівників центрального офісу необхідно повідомити, тощо.

До того ж юрвідділ регулярно проводить внутрішні семінари, де навчаємо працівників, як вони мають поводитися з перевіряльниками, розповідаємо про права та обов’язки обох сторін, про те, які документи повинні надаватися, і таке інше.

— Чи залучаєте місцевих юристів під час перевірок у регіонах?

— Ні, всі питання вирішуємо в телефонному режимі. Скановані копії документів отримуємо електронною поштою. Отже, супроводжуємо перевірки виключно своїми силами.

— Хто ще, крім податківців, найчастіше приходить з перевірками?

— Дуже часті гості у нас — представники органів з питань захисту прав споживачів і ринкового нагляду.

— Вони приходять щодо скарг споживачів?

— Ні, щодо скарг приходять дуже рідко й зазвичай через непорозуміння. Основне навантаження — це планові перевірки. Контролюють повноту маркування товару, куточок споживачів, відповідність цін на полицях фактичним тощо.

«Законотворці мають ураховувати інтереси бізнесу»

— Який для вас як корпоративного юриста найстрашніший кошмар?

— Думаю, для всіх юристів є один спільний кошмар. Він настає тоді, коли Верховна Рада приймає закони без передбачення перехідного періоду до вступу їх у силу.

Наприклад, в 2014 році була змінена ставка ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення. При цьому виникло питання: до яких ліків та виробів медичного призначення застосовується ставка 7%, а до яких — 20%. Регулювання було неоднозначне.

Крім того, закон уводився в дію вже наступного дня після його ухвалення, не було часу навіть касові апарати налаштувати.

Це свідчить про те, що законотворці, на жаль, не завжди враховують, що на підготовку та налаштування бізнес-процесів потрібен час. Крім того, певні роз’яснення щодо застосування законів з’являються тоді, коли сам бізнес знайшов правильні рішення методом спроб та помилок.

— Чи ініціюєте заповнення прогалин у законодавстві?

— Звичайно. За допомогою бізнес-асоціацій звертаємося до органів влади по роз’яснення або акцентуємо увагу на тому чи іншому питанні й пропонуємо певні зміни, шляхи розв’язання проблеми. Дуже часто беремо участь у круглих столах з податковими та іншими органами контролю.

Наприклад, у нас виникла проблема із поверненням надміру сплачених коштів до місцевих бюджетів територій, які опинилися у зоні проведення АТО. Право платника податків на повернення надміру сплачених сум з таких бюджетів визначено наказом Мінфіну від 5.01.2016 №1 та Бюджетним кодексом. Однак з аналізу зазначених норм та практики, що склалася сьогодні, випливає, що право платника податків на повернення коштів залежить від окремого рішення Кабінету Міністрів, згідно з яким бюджетні повноваження здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації, а не органи місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей.

При цьому окреме рішення Кабмін приймає на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації. Звісно ж, останні до Уряду не звертаються, а він не ініціює прийняття окремого рішення.

Тому ми самі звернулися до нього по роз’яснення, яким чином нам треба діяти, щоб повернути ці кошти. Поки що відповіді не отримали, чекаємо.

— Які норми законодавства, що стосуються вашої галузі, варто було б удосконалити?

— Враховуючи, що ритейл — це вже сформований бізнес, переважна кількість нормативних актів стала й зрозуміла. Правила торгівлі, захист прав споживачів, касова дисципліна… В принципі, із цим питань не виникає.

Але, звичайно, є сфери, які недостатньо врегульовані. Деякі нормативні акти застарілі, регулювання не встигає за розвитком бізнесу та не відповідає реаліям життя. Наприклад, пожежні або санітарно-епідеміологічні вимоги з’явилися ще за часів Радянського Союзу. Проте відтоді істотно змінилися технології та принципи будівництва.

Ми через бізнес-асоціації звернулися до Державної служби з надзвичайних ситуацій з пропозицією змінити правила пожежної безпеки, оскільки деякі вимоги до приміщень дуже застаріли.

— Можете навести приклади?

— Кожне торговельне приміщення потрібно відокремлювати від складських протипожежними дверима з тамбур-шлюзом. Якщо загальна площа приміщення не перевищує 100 — 200 м², то виконання цієї норми є недоцільним, оскільки більшість товару зберігається саме в торговельній залі, а не в складських приміщеннях.

«Регулювання інтернет-торгівлі відносно молоде»

— Цього року відкрився інтернет-магазин вашої компанії. Які труднощі виникли під час запуску проекту?

— Нормативне регулювання інтернет-торгівлі відносно молоде: діяльність інтернет-магазинів донедавна регулювалась виключно на підзаконному рівні. Лише у вересні 2015 року був прийнятий закон «Про електронну комерцію». Отже, в процесі підготовки до запуску проекту стикалися з деякими прогалинами в законодавстві, що ускладнювало прийняття рішень.

Особливу увагу приділяли дослідженню питань щодо можливих варіантів оплати, логістики, повернення товару, гарантування безпеки особистих і платіжних даних покупців, дотримання законодавчих вимог до інформації на інтернет-сторінці.

— Періодично з’являються певні законопроекти…

— Дуже хотілося б, аби зміни до законодавства вносилися систематично і сприяли комплексному регулюванню галузі. Важливо, щоб зі змінами до мінімуму зводилися неоднозначні трактування, а не виникали колізії.

— Ваші плани на 2017 рік?

— Працюватимемо над тим, щоб внутрішні клієнти якомога швидше отримували відповіді на свої запити.