За принципом «Ctrl+C» і «Ctrl+V»
Що перетворює ухвали на кошмар операторів телекомунікацій?
Комітети Асоціації правників України з кримінального, кримінально-процесуального права та з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету обговорили складні питання щодо виконання ухвал про витребування доказів, які містять інформацію про абонента та надані йому послуги. З’ясувалося, що оператори телекомунікацій потерпають від низької правової грамотності правоохоронців та недосконалості суддівських ухвал.
Між двох вогнів
Зокрема, до них надходить велика кількість ухвал слідчих суддів про забезпечення тимчасового доступу до речей і документів. Про це повідомила старший радник з юридичних питань відділу судової роботи ПрАТ «Київстар» Анна Савченко.
За її словами, фізичних та технічних можливостей операторів не вистачає для обслуговування такого валу звернень. До того ж існує багато питань, пов’язаних з виконанням ухвал слідчих суддів та якістю їх викладення. Як уникнути застосування принципу «Ctrl+C» і «Ctrl+V» під час перенесення інформації з клопотань слідчих і прокурорів в ухвали слідчих суддів?
«У нас складається враження, що більшість кримінальних проваджень, які порушуються, забезпечуються доказовою базою саме через подання клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів, за допомогою інституту слідчого судді, який надає правоохоронцям тимчасовий доступ до речей і документів», — підкреслила А.Савченко.
Хоча існує й інша судова практика, коли служителі Феміди відмовляють у задоволенні клопотань. Проте більшість ухвал, на думку експертів, все ж таки пишуться за згаданим принципом.
На практиці це призводить до того, що в ухвалі, так само як і в клопотанні, наприклад, не вказана особа, уповноважена ознайомитися з інформацією, яку оператору належить розкрити правоохоронним органам, а це, у свою чергу, ускладнює виконання закону «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 11.04.2012 №295, а саме — стст.9 та 34 закону та пп.22 п.38 та пп.42—48 правил, які регулюють питання охорони таємниці телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, безпеки комунікації та захисту споживача відповідних послуг. Оскільки невиконання такого обов’язку може бути трактоване як порушення ліцензійних умов, оператори телекомунікацій постійно перебувають між двох вогнів: з одного боку, вони повинні виконувати зобов’язання, покладені на них законодавством, з другого — на підставі судового рішення мають надати прокурору тимчасовий доступ до вказаних в ухвалі документів. Інакше — відповідальність, передбачена за невиконання рішення суду.
Нормативна база
Прикметно, що застосування заходів забезпечення позову можливе не тільки на стадії досудового розслідування, а й під час судового провадження. Так, гл.10 розд.2 Кримінального процесуального кодексу регулює питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження й підстави їх застосування. Загальні ж положення про ці заходи містяться в стст.131 та 132 КПК, а про тимчасовий доступ до речей і документів — у гл.15 (стст.159—166).
В окремих випадках установлено порядок оскарження ухвал слідчих суддів, зокрема про тимчасовий доступ до речей і документів (ст.309 КПК).
Також Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ узагальнив практику розгляду слідчим суддею клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у листі «Про деякі питання здійснення слідчим суддею першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 5.04.2013 №223-559/0/4-13 і додатковому листі «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» від 16.06.2016 № 223-1650/0/4-16. Однак, попри велику нормативну базу, юридична техніка витребування інформації, речей та документів, на думку операторів комунікацій, залишає бажати кращого, і в операторів виникає багато питань, пов’язаних з можливістю реального виконання таких ухвал. Більше того, згідно з оприлюдненою представниками ПрАТ «Київстар» статистикою трапляються випадки, коли правоохоронці не виконують своїх обов’язків відповідно до постановлених ухвал. За словами експертів, ні вартові порядку, ні судді не знайомі з понятійним апаратом, визначеним у законі «Про телекомунікації», зокрема з термінами «абонент», «телекомунікаційна мережа», «рухомий мобільний зв’язок», «трафік» тощо. Так, в одній з проаналізованих справ слідчий вважав «трафіком» конкретну особу, бо думав, що це — ім’я.
Колеги запропонували експертам «Київстару» креативні рішення. Наприклад, реєструвати інформацію, надану правоохоронцям для ознайомлення на виконання ухвали слідчого судді, як вихідну кореспонденцію, однак не надавати доступу до неї доти, доки ті не виправлять усіх недоліків процесуального документа. Але проблеми низької правової грамотності правоохоронців це, звісно, не розв’яже і якості ухвал не поліпшить, отже, питання залишається актуальним.
Коментар «ЗіБ»
Керівник юридичного департаменту Lifecell Андрій Осіпов:
- Згідно з КПК інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента тощо, належить до таємниці, що охороняється законом. Доступ до такої інформації має здійснюватися в порядку та на підставах, визначених законодавством.
Звичайно, певні питання при наданні доступу виникають, оскільки обробляться досить велика кількість запитів. Нажаль, ми стикаємося з ухвалами, які містять недоліки та унеможливлюють вчасне і належне виконання.
Зокрема, іноді неправильно зазначається найменування юридичної особи - оператора зв’язку; немає ПІБ осіб, яким суд надав право тимчасового доступу до інформації; в окремих випадках не зазначається строк дії судової ухвали. Також, у деяких випадках, використовуються факсиміле для підписання ухвал замість підпису судді. Вказане не дозволяє нам як оператору телекомунікацій порушувати конституційні права абонентів.
Крім цього, останнім часом спостерігається тенденція щодо суттєвого збільшення обсягу запитуваної інформації, що, в свою чергу, потребує значних людських та технічних ресурсів, а також додаткового часу для її оброблення.
Задля уникнення цих недоліків ми, зі свого боку, регулярно спілкуємося з правоохоронцями стосовно вимог, що встановлюються законом до ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять таємницю, що охороняється законом. Окрім того, намагаємося привернути увагу судів до вимог кримінально-процесуального законодавства при постанові зазначених ухвал.
Зокрема, ми направили листи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ щодо наявних системних проблем при витребуванні інформації. Також, у 2016 році за підтримки Американської палати був проведений спільний Круглий стіл за участі представників судової гілки влади, Національної поліції та СБУ щодо тимчасового доступу до інформації, яка зберігається операторами зв’язку. Сподіваємося, ці заходи та наступні кроки дозволять усунути певні проблеми.
Старший радник з юридичних питань відділу судової роботи ПрАТ «Київстар» Анна Савченко:
— У грудні 2016 року в Асоціації правників України відбувся круглий стіл з питань тимчасового доступу до речей і документів, що зберігаються в операторів, провайдерів телекомунікацій. У заході прийняли участь представники оператори та провайдерів телекомунікацій, правоохоронних та судових органів, адвокати та практикуючі юристи тощо. Обговорювалося, що тимчасовий доступ до речей і документів має здійснюватися правоохоронними органами в рамках порушених кримінальних проваджень відповідно до норм глави 10 та 15 Кримінального процесуального кодексу.
Проблематика цього заходу забезпечення кримінального провадження полягає в тому, що в певних випадках доступ до документів намагаються отримати через запити правоохоронних органів, а не шляхом надання ухвали слідчого судді, в інших випадках ухвали слідчого судді про задоволення клопотання слідчого, прокурора не містять достатньої та зрозумілої інформації для можливості її виконання або виконання для оператора технічно ускладнене через те, що ухвала надходить до нього за декілька днів до закінчення строку її дії, містить величезний обсяг запитуваних даних тощо.
Також проблемним питанням залишається положення КПК щодо неможливості оскарження таких ухвал, за виключенням ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність (п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК).
Учасниками круглого столу активно обговорювалися проблемні питання правового регулювання та практичної реалізації норм КПК щодо тимчасового доступу до речей і документів, судова практика за заявами операторів стосовно роз’яснення ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів.
За таких обставин, зміни до діючого КПК в частині надання особам права апеляційного оскарження будь-яких ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів, на мою думку, покращить ситуацію з практичним застосуванням цього заходу забезпечення кримінального провадження, знизить кількість необґрунтованих клопотань до суду та відповідно кількість ухвал, які через недоліки змісту неможливо виконати.
Окрім цього, важливим є практичне застосування слідчими суддями п. 10 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 5.04.2013 № 223-559/0/4-13 щодо права суду повернути клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів для усунення недоліків, якщо клопотання подано слідчому судді без додержання вимог, визначених відповідною нормою КПК.