Закон і Бізнес


Завтра буде краще, ніж учора

Процесуальні зміни приймуть уже в січні-лютому, а ВС згодом можуть доукомплектувати за новими вимогами


№1 (1299) 01.01—13.01.2017
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
3784

До нового Верховного Суду може пройти менше ніж 120 кандидатів, однак, коли буде оголошено наступний конкурс, поки невідомо. Втім, як запевнив заступник глави Адміністрації Президента, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, зміни до процесуального законодавства набудуть чинності до завершення першого добору, що уможливить початок роботи «переформатованої» установи.


 «Дискримінаційні» критерії

Лише в червні минулого року було прийнято новий закон «Про судоустрій і статус суддів», а вже наприкінці 2016-го до нього внесли зміни законом «Про Вищу раду правосуддя». Зокрема, нововведення стосуються вимог до претендентів на посади суддів ВС. Після оголошення конкурсу виявилося, що через надміру звужені критерії участь у конкурсі не змогли взяти деякі адвокати та науковці.

Кандидати-адвокати мали надати документи, які підтверджують їх представництво в судах упродовж 10 років, що для багатьох стало перепоною. Більше дискусій викликало обмеження для вчених, які повинні мати науковий ступінь та стаж викладацької роботи у вищому навчальному закладі. На практиці виявилося, що діячі, які захистили дисертації та працювали в наукових установах, а не у ВНЗ, просто не відповідали вимогам і не могли взяти участь у конкурсі.

Тому «Прикінцевими та перехідними положеннями» закону про ВРП критерії добору було розширено. Так, тепер претендувати на місця у ВС можуть не тільки адвокати, котрі підтвердять 10-річний досвід представництва в судах, а й ті особи, які «в тому числі» набули такого досвіду, а також правознавці, котрі мають науковий ступінь та викладали не тільки у вишах, а й у «науковій установі України».

Втім, поїзд вже пішов — прийом документів закінчено й до наступного етапу Вища кваліфікаційна комісія суддів допустила тих, хто відповідав первісним вимогам. Однак О.Філатов уважає, що від початку було встановлено правильні критерії. Інша справа — застосування їх на практиці.

Високопосадовець визнав, що стосовно адвокатів і науковців ці критерії «дещо дискримінаційні» з огляду на те, що судді достатньо надати трудову книжку, аби підтвердити свій стаж. Натомість адвокату треба було зібрати стос документів, аби підтвердити, що він з року в рік займався представництвом у судах.

Проте навіть за таких критеріїв були очікування, що охочих узяти участь у конкурсі буде більше. На вул. Банковій вважають, що близько 1,5 тис. осіб, які попередньо засвідчили бажання взяти участь у конкурсі, — «це достатньо». І конкурс 5 осіб на місце дозволить ВККС обрати найдостойніших. Утім, останні зміни щодо вимог до кандидатів дають надію, що наступного разу конкуренція значно зросте.

Причому черговий конкурс може бути оголошено не лише через необхідність призначення до ВС усіх 200 суддів, як передбачено законом. Можливо, що за встановленим ВККС прохідним балом до ВС потрапить менше кандидатів, ніж визначена сьогодні кількість вакансій (нагадаємо: ВС може почати роботу після призначення бодай 65 законників). Тоді потрібно буде укомплектувати штат до 120 суддів. Одначе поки що невідомо, коли може бути оголошено про наступний добір.

Водночас, як припускають деякі експерти, наразі для реформаторів важливо якнайшвидше сформувати нове керівництво ВС. І тому не виключено, що «дискримінаційні» вимоги спрацювали проти претендентів, які могли скласти конкуренцію особам, наміченим на керівні посади.

«Вето» ГРД — не критично

Ще однією нормою закону про ВРП розширено повноваження громадської ради доброчесності. Тепер, якщо вона встановить, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС зможе подолати «вето» тільки 11 голосами «за». Проте О.Філатов не вбачає нічого критичного в наявності такого положення для незалежності суддів ВС.

Він підкреслив, що рада вповноважена оцінювати виключно професійну етику та доброчесність судді, а її висновок слід обґрунтувати. Тобто це не можуть бути просто чутки з Інтернету. Повинен бути виважений висновок, який ВККС ураховуватиме під час прийняття рішень. «Мені важко уявити, що при тому ступені публічності та прозорості, який є сьогодні, обґрунтований висновок ГРД буде так просто відхилений колегією комісії», — наголосив заступник глави АП.

Хоча він визнав, що тут існують ризики. Саме тому члени ради повинні усвідомлювати, що негативний висновок не може основуватися лише на припущеннях. На уточнювальне запитання кореспондента «ЗіБ», чи достатньо на сьогодні запобіжників, аби члени ГРД не зловживали повноваженнями, О.Філатов запевнив: «Цілком».

Можна припустити, що автори судової реформи погодилися на таку правку активістів, усвідомлюючи, що, коли критика буде явно безпідставною, переважна більшість членів колегіального органу її не братиме до уваги. Хоча й очевидно, що така позиція в подальшому наражатиметься на публічне невдоволення громадських діячів.

Межі адвокатської монополії

Наступним важливим етапом судової реформи має стати внесення змін до процесуальних кодексів. За словами О.Філатова, це питання січня-лютого. «У будь-якому випадку я впевнений: до початку роботи нового ВС ці питання будуть вирішені», — зазначив він. Нагадаємо: відповідно до п.6 «Перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» ВС може розпочати роботу тільки після призначення визначеної кількості суддів і набрання чинності «відповідним процесуальним законодавством».

Також наразі багатьох правників і суддів турбує питання, як на практиці діятиме монополія адвокатури на представництво в судах. Відповідні положення, передбачені останніми змінами до Конституції, мають бути розвинені в кодексах і законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Навколо останнього сьогодні точаться палкі дискусії, зокрема між самими представниками професії. Як пояснив координатор Ради з питань судової реформи, проект доопрацьовують у рамках робочої групи, жодних нових його редакцій не вносилося. Планується прийняти акт також найближчим часом.

При цьому поріг для визнання справ малозначимими, тобто такими, в яких представляти інтереси в суді може не адвокат, становитиме близько 1 млн грн. На думку О.Філатова, це дозволить вирішувати без захисників переважну більшість побутових спорів.

Однак чиновник додав, що важливе значення в цьому випадку матиме також прийняття закону, який встановлюватиме уніфіковані стандарти підготовки юристів незалежно від того, ким надалі вони працюватимуть: адвокатами, прокурорами чи суддями. О.Філатов порівняв правничу практику з медичною, яка доступна не будь-кому. «Всі, хто на професійній основі надає юридичні послуги, повинні відповідати єдиним стандартам», — наголосив він.

Можна очікувати, що поточний рік стане не менш революційним у законотворчій площині для судочинства, ніж попередній. Попереду жваві дискусії щодо процесуального законодавства, регулювання адвокатської діяльності тощо. Залишається сподіватися, що компроміси, досягнуті для проходження проектів через парламент, не стануть у майбутньому перепоною ефективному застосуванню законів на практиці.