Неправосудність без поняття

Хто наважиться поставити крапку в історії з ст.375 КК, яку використовують для тиску на Феміду?

Пленум Верховного Суду відмовився просити в Конституційного Суду перевірити на відповідність Основному Закону «неправосудну» статтю Кримінального кодексу. «Верховники» вважають, що КС у цьому питанні — не помічник. То хто ж урешті-решт зробить ст.375 КК більш безпечною для суддів і такою, що не загрожуватиме їхній незалежності?

Звернутися по допомогу

«Редакція ст.375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» КК стала інструментом замаху на незалежність і недоторканність суддів, залякування та розправи над ними. Вона дозволяє тримати суддів на короткому повідку, щоб зробити їх слухняними і ручними», — з такими словами громадська організація «Асоціація слідчих суддів України» звернулася до ВС.

Це об’єднання попросило «верховників» подати до КС подання, аби з’ясувати, чи є ст.375 КК конституційною. З подібними листами до найвищого судового органу звернулися й представники деяких місцевих храмів Феміди.

У свою чергу Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ заявив про необхідність тлумачення слова «неправосудний», що міститься в ч.4 ст.62 Основного Закону. Загалом ця норма звучить так: «У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням».

До речі, пленум ВСС сам ніяк не може прийняти в остаточній редакції постанову «Про судову практику у справах про постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». А все це — через відсутність єдиного підходу до розуміння неправосудності.

Тож суддівська спільнота сподівалася, що ВС, переклавши на плечі КС як роз’яснення значення прикметника «неправосудний», так і ревізію ст.375 КК, допоможе захистити володарів мантій від «небезпечної» статті. Проте, як з’ясувалося, навіть у «верховників» немає єдності думок щодо питання неправосудності рішень.

Вихід є. Але це не КС

На засіданні Пленуму ВС володарі червоних мантій зауважили, що термін «неправосудний» вжито у двох актах: Основному Законі та КК. «Ні ч.4 ст.62 Конституції, ні приписи ст.375 КК не розкривають змісту поняття «неправосудний», унаслідок чого практична реалізація ст.375 КК призводить до неоднозначного тлумачення, зокрема органами досудового розслідування, конкретних дій суддів щодо ухвалення ними вироків, які вважаються цими органами завідомо неправосудними», — зачитав речення з проекту подання до КС суддя ВС Богдан Пошва.

Відсутність критеріїв, за якими рішення можна назвати неправосудним, призвело до різного розуміння змісту ст.375 КК. Більше того, не тільки скасовані або змінені судами вищих інстанцій вердикти правоохоронці «підозрюють» у неправосудності, а й ті, які набрали законної сили.

«Кожен суддя перебуває в стані правової невизначеності та невпевненості стосовно розуміння підстав і меж притягнення до кримінальної відповідальності за цим складом злочину», — продовжив зачитування Б.Пошва.

Втім, на його думку, підстав для звернення до «конституційників» із «неправосудними» питаннями немає. Розрубати цей гордіїв вузол може або законодавець, або ж найвищий судовий орган, сформувавши відповідну практику.

«Зміни, які відбулись у зв’язку із судовою реформою, і чітке визначення касаційної практики як остаточного судового рішення дасть змогу це питання вирішити. І в тому числі стосовно процедури, пов’язаної з початком кримінального переслідування, — внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Варто довести це правоохоронним органам, можливо, направити звернення від нас, заявити про проблему. Але це жодним чином не знімає з нас відповідальності, коли бачимо порушення при ініціюванні такого переслідування. При прийнятті остаточного судового рішення слід гарантувати дотримання конституційних засад, практики ЄСПЛ, прав, які, можливо, під час початку такої процедури були порушені», — зауважив Б.Пошва.

На підтримку подання

У свою чергу суддя ВС Галина Канигіна поцікавилася в доповідача: чи є підстави звернутися до КС окремо по роз’яснення змісту слова «неправосудний»? «За час нашої судової практики не пригадую випадків, коли судове рішення було скасоване як неправосудне. Імплементація згаданої частини ст.62 Конституції практично відсутня в судовій практиці», — зауважив Б.Пошва.

За його словами, не можна сказати, що конституційне тлумачення, а не законодавче втручання та приведення розділу щодо злочинів проти правосуддя до тих стандартів, які існують в інших європейських країнах, розв’яже всі проблеми.

З доповідачем не погодилася суддя ВС Валентина Сімоненко. На її думку, з усіма питання варто звернутися до КС. «Якщо Конституційний Суд все ж таки розтлумачить термін «неправосудний» таким чином, що норма ст.375 КК буде неконституційною, то ми що, кожного разу звертатимемося до КС із цим питанням? Ні. Ми даємо можливість КС побачити системну проблему й системно її вирішити», — наголосила В.Сімоненко.

За її словами, відповідно до міжнародних стандартів тільки виключні обставини можуть бути підставою для притягнення служителя Феміди до кримінальної відповідальності. В.Сімоненко нагадала про висновок Консультативної ради європейських суддів: володарі мантій не повинні нести кримінальну відповідальність у разі вчинення ненавмисних помилок під час здійснення своїх повноважень.

«Суддя може бути притягнений до відповідальності суто на підставі формулювань закону, а не тлумачень, наприклад прокуратури», — зауважила В.Сімоненко.

Дискусійні моменти

Аргументи проти звернення до КС навів суддя ВС Олег Кривенда. Він звернув увагу на те, що слово «неправосудний» з’явилося в Конституції ще в 1996 році. У 2001-му був прийнятий КК, в якому була ст.375.

«Тобто протягом усього цього часу існувала судова практика, розглядалися справи, виносилися вироки, питань не виникало. Вони виникли тоді, коли почали масово порушувати кримінальні провадження», — підкреслив О.Кривенда.

Отже, на його думку, проблема не в офіційному тлумаченні слова «неправосудний», а в кадрах — правоохоронцях. «Єдине, що ми можемо зробити, то це нашкодити. Чим? Тим, що після нашого звернення на невизначений термін зупиняться розслідування та розгляди кримінальних справ. І в цьому звинуватять нас, тому що ми покажемо, як на мене, свою неспроможність постановити законне рішення й розтлумачити цей термін», — заявив О.Кривенда.

Однак суддя ВС Олена Кузьменко не погодилася з колегою. «Так, практика була давно, але в тих випадках, коли були скасовані рішення. Але нині постало питання про те, що при нескасованих судових рішеннях, які не визнані неправосудними, незаконними, необгрунтованими, порушуються кримінальні справи, судді притягуються до кримінальної відповідальності», — наголосила вона.

Крім того, жінка додала, що найвищий орган у системі судоустрою не може трактувати закон, якщо до нього з таким питанням не звертаються. «У ВС немає справ і заяв, що стосуються неправосудності судових рішень. Ті рішення ВС, які були, не стосувалися питань неправосудності. Там мова йшла про «завідомість», — так О.Кузьменко спростувала думку О.Кривенди про те, що установа, в якій вони працюють, може вирішити це питання самостійно.

Без перспектив

Після півторагодинної дискусії, висловлювання аргументів «за» і «проти» Пленум ВС вирішив не звертатися до «конституційників» з проханням перевірити на відповідність Основному Закону ст.375 КК. Утім, «верховники» погодилися з тим, що КС має розтлумачити слово «неправосудний».

Цілком очевидно, що нині від законодавця годі й чекати врегулювання питання щодо притягнення володарів мантій до кримінальної відповідальності за винесення неправосудного рішення. Швидше за все, ВСС теж не прийме згадану постанову, адже, напевно, представникам цієї установи зараз не до того: вони готуються до конкурсу на посади в новому ВС. «Верховники» теж поки що не мають змоги спрямувати «практику неправосудності» в єдине русло.

Одні експерти сподіваються, що завдяки роз’ясненню конституційної норми сформуються критерії неправосудного рішення, а в інших менш оптимістичні прогнози: навіть після трактування згаданого поняття ст.375 КК залишиться інструментом тиску на володарів мантій, проблема її застосування нікуди не зникне. Тож крапка в історії з неправосудністю поставлена не буде. Принаймні найближчим часом.

Пряма мова

Аргументи «за»

Валентина Сімоненко, суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду:

— У Великій хартії суддів (документ прийнятий Консультативною радою європейських суддів у 2010 році — Прим. ред.) зазначається, що «судді повинні нести кримінальну відповідальність у звичайному праві за злочини, вчинені за межами своїх судових повноважень. Кримінальна відповідальність не покладається на суддів у разі ненавмисних недоліків у здійсненні ними своїх повноважень». Приписи ст.375 КК порушують усі норми та підходи щодо відповідальності суддів. Якщо КС визнає ст.375 неконституційною, то це не означає, що суддю не будуть притягувати до відповідальності й він зможе чинити свавілля. Це вирівняє баланс гілок влади щодо відповідальності. Прошу підтримати подання.

Галина Канигіна, суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду:

— В ст.126 Конституції сказано, що вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється. Доповідач (Б.Пошва. — Прим. ред.) фактично підтвердив, що ст.375 КК використовується як спосіб впливу на суддю. В п.8 ст.129 Основного Закону йдеться про забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення. Отже, немає такого принципу, як притягнення судді до відповідальності відразу, як тільки правоохоронний орган, представники влади почали вбачати якусь незаконність у діях судді. Тому підхід до ст.375 КК необхідно переглянути саме в ракурсі забезпечення незалежності суду і суддів. Вважаю, що подання про звернення до КС потрібно підтримати.

Аргументи «проти»

Олег Кривенда, суддя Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду:

— Я уважно послухав Г.Канигіну та В.Сімоненко. Основне, про що вони сказали, — це не про офіційне тлумачення слова «неправосудний», а про те, що нині відкриваються кримінальні провадження щодо суддів, почалося переслідування суддів. І у зв’язку із цим, як я зрозумів, аби захистити судову систему, потрібно внести конституційне подання і таким чином перекласти цей захист не на саму судову систему, не на найвищий судовий орган, а на КС.

Як на мене, на всі питання, які стоять у поданні, можна чітко дати відповідь у постанові ВС. Хто, як не найвищий судовий орган, повинен сказати, як потрібно розуміти поняття «неправосудний»?

Богдан Пошва, суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду:

— Неправильне застосування ст.375 КК органами досудового розслідування нівелює обов’язковість судових рішень, що дозволяє слідчому чи прокурору ставити під сумнів законність дій судді під час прийняття рішення, яке не оскаржене та обов’язкове для виконання. У проекті постанови Пленуму ВС про відмову у зверненні до КС ставиться наголос на тому, що проблеми, висвітлені в поданні, повинні знайти своє вирішення законодавцем. Унесення подання до КС не підтримую, бо це не розв’яже проблем, які стоять перед правосуддям, у тому числі пов’язаних із суддівською незалежністю. Стабільна касаційна практика у відповідній категорії справ є головним засобом для попередження незаконного переслідування судді чи будь-якої іншої особи.