Закон і Бізнес


Дерегулювати — не будувати

Антирейдерські зміни: процес захоплення підприємств подорожчає на $100—300


№51 (1297) 17.12—23.12.2016
Григорій Іванов
6958

Процедура так званої дерегуляції реєстрації бізнесу, запущена у 2015 році, дала значний поштовх рейдерству. Нещодавно внесені до законів зміни трохи зменшують напруження, однак не розв’язують проблеми. Юристи радять провести антирейдерський аудит.


ПДВ — під прицілом

Унаслідок дерегуляції бізнесу розігрались апетити рейдерів. Про це заявив керівник практики контрактного права АО «Вдовичен та партнери» Андрій Молчанов. Попри те що на початку року в Міністерстві юстиції створили спеціальну антирейдерську комісію, на кількість атак на підприємства це суттєво не вплинуло.

Юрист відзначив останню тенденцію — захоплення кредиту щодо податку на додану вартість. Він розповів, як це відбувається. Група рейдерів працює у зв’язці з фіскалами. Ті виявляють підприємство, що має велику суму податкового кредиту — від 50 млн грн. «Менше їх не цікавить», — зазначив юрист. Жертвами часто стають агропідприємства (через специфіку оподаткування).

Надалі підробляється протокол загальних зборів, фальшується договір купівлі-продажу корпоративних прав, змінюються засновники, директор. Через день-два рейдери йдуть до податкової, де є контакти. Змінюють ключі електронного цифрового підпису й одразу «перекидають» усю суму боргу щодо ПДВ на іншу компанію. Потім через ланцюжок кошти переказуються потрібній компанії. Коли ж підприємство дізнається про оборудку, «відмотати все назад» через суди дуже складно.

Печатка не рятує

У жовтні цього року було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та прав власності» №1666-VIII. Мін’юст говорить про його ефективність, та не всі із цим згодні.

Зокрема, тепер підписи на протоколах треба завіряти нотаріально. Проте самі протоколи оформлюються не на нотаріальних бланках, і вони ніде не реєструються. Просто на білому аркуші нотаріус ставить свої печатку та підпис.

«Рейдерам усе одно, яку печатку підробляти, підприємства чи нотаріуса», — пояснив А.Молчанов. Зловмисник легко підробить підписи в протоколі, підпис нотаріуса й завірить усе це фальшивою печаткою. Це зробить процес дорожчим на $100—300, що не є критичним для рейдера.

Те саме стосується й нотаріального посвідчення статуту, де також особливих проблем не виникне. Водночас реєстратор не зобов’язаний перевіряти справжність підписів і печатки нотаріуса.

Зворотний бік покращень

Більш дієвими є відміна екстериторіальності та обов’язок реєстратора перевіряти судові рішення, що йому надаються, в електронному реєстрі або безпосередньо в суді. Останнє нововведення теж корисне, але має вади.

По-перше, рішення потрапляють до реєстру лише через певний час. По-друге, в них замінюються персональні дані на «Особа 1», не відображається місцезнаходження майна тощо. При цьому реєстр містить величезну кількість різних рішень. Рейдери знаходять підходяще, вставляють свої дані, підробляють підписи, печатки. «Це складно, але використовується. Такі випадки нам уже відомі», — додав представник АО «Вдовичен та партнери».

Неоднозначно експерти оцінюють і збільшення штрафів для реєстраторів до 68 тис. грн. Тепер ті дуже скрупульозно перевіряють усі документи та змушують їх переробляти, якщо мають бодай крихту сумніву. «Ви штраф не платите, а я плачу», — навів аргументи реєстраторів А.Молчанов.

Юрист уважає, що вжитих заходів замало. Бізнесу й надалі слід перейматися тим, як мінімізувати ризики рейдерства. Зокрема, варто провести антирейдерський аудит, за його результатами виявити вузькі місця та визначити сукупність профілактичних дій. Вони можуть бути різними: починаючи від заміни печатки й закінчуючи реструктуризацією бізнесу.