Заманити до верхівки

Чим може привабити адвокатів та науковців робота в найвищому судовому органі

Сподівання реформаторів на те, що велика кількість адвокатів та науковців, особливо тих, які мають авторитет і відомі в юридичних колах, виявить бажання взяти участь у конкурсі на заміщення 120 посад у новому Верховному Суді, не виправдалися. Тому Вищій кваліфікаційній комісії суддів довелося подовжити строк реєстрації претендентів на червоні мантії. Чи допоможе це заманити успішних, досвідчених професіоналів та чим узагалі може бути цікавою для адвокатів і науковців робота у ВС?

Найкращі не йдуть

В умовах проведення конкурсу ВККС передбачила, що кандидати можуть повідомити про намір позмагатися за крісла у ВС протягом 5 робочих днів. Кінцевою датою електронної реєстрації було визначено 15 листопада. Однак ще на початку подання заявок деякі претенденти стикнулися з технічними проблемами: одні не могли зайти на сторінку реєстрації на сайті комісії, інші не отримували підтвердження про одержання «кваліфікаційниками» заявки про участь у конкурсі.

Тому представники ВККС не виключили можливості, що в разі необхідності строк електронної реєстрації буде подовжений. Так і сталося: комісія дозволила кандидатам до ВС повідомляти про свої наміри до 25 листопада. Втім, як з’ясувалося, технічні неполадки — тільки одна з причин перенесення дати. До того ж не головна.

Особи, причетні до судової реформи, забили на сполох: невелика кількість адвокатів і науковців хоче приміряти червоні мантії. А серед тих, хто вже заявив про бажання позмагатися за крісла в Кловському палаці, немає представників юридичного Олімпу.

«Щиро сподіваюся, що за цей час серйозні зрушення в ставленні до формування найвищого суду країни стануться в багатьох кращих українських юристів. Настільки, що вони візьмуть у конкурсі участь із палким прагненням виграти. Інакше градус змагання і його результати буде протиприродно знижено на рівень «середньої температури по палаті» — і це в кращому випадку», — такий запис зробив член ВККС Андрій Козлов на сторінці у Фейсбуку.

До агітації долучились і деякі політики: вони почали поширювати в соціальних мережах інформацію про те, що формування нового складу ВС —під загрозою.

На їхню думку, до «переформатованої» установи хочуть прийти володарі мантій, які скомпрометували себе. Політичні діячі також закликали юристів подумати про майбутнє судової системи, не залишатися байдужими та взяти участь у конкурсі.

Дійсно, за даними ВККС, понад 50% зареєстрованих кандидатів — судді. Хоча окремі експерти вважають, що такий результат є очікуваним. Адже, по-перше, певна кількість володарів мантій, які залишилися працювати в нинішньому ВС та вищих спеціалізованих судах, хочуть працевлаштуватися в новій установі. А по-друге, постійний тиск на Феміду з боку тих же політиків і громадськості відбиває бажання в науковців та адвокатів присвятити себе стресовій професії.

Зацікавити винагородою

Аби дізнатися, чи приваблює правників з позасудового кола робота у ВС, «ЗіБ» провів опитування серед учасників групи «Рада адвокатів України» у Фейсбуку. «Що може спонукати адвоката взяти участь у конкурсі на посаду судді ВС?» — таким було запитання. Майже половина респондентів відповіла: шанс провести зміни в судовій системі. У той же час третина опитаних уважає, що заманити адвокатів до ВС може значно вищий і стабільний рівень доходу.

Так, посадовий оклад «верховників» становитиме 75 мінімальних заробітних плат. Окрім цього, можна розраховувати й на доплати. За нашими підрахунками, якщо із січня наступного року мінімальна заробітна плата буде встановлена на рівні 1600 грн., то нові судді ВС щомісяця отримуватимуть понад 200 тис. грн.

Проте на практиці виявилося, що навіть такі суми не спонукали правників з юридичної верхівки залишити все та податися на конкурс.

Документів забагато

Разом з тим деякі адвокати зізнаються: їх приваблює розмір винагороди представника ВС, вони готові розпочати суддівську кар’єру, проте не впевнені, чи можуть вчасно надати всі необхідні документи. Адже їх перелік дуже великий.

До речі, з такою проблемою стикнулись і судді: щоб зібрати теку довідок, копій документів, написати мотиваційний лист, заповнити анкету кандидата, необхідний час. Утім, у володарів мантій його замало, бо доводиться щодня розглядати справи.

Однак представники ВККС жодних проблем у цьому не бачать. Під час круглого столу «Новий Верховний Суд — нові можливості для юридичної спільноти», який відбувся днями в столиці, секретар кваліфікаційної палати комісії Станіслав Щотка повідав, що перелік документів, які повинен подати кожен претендент, визначений законом «Про судоустрій і статус суддів». Тож комісія нічого нового не придумувала.

«Зволікати зі збором документів не варто. Нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» була прийнята 2 червня. Всі розуміли, що з 30 вересня човен відчалить у широке плавання, можна було готуватися та збирати документи. Ми поправки на це робити не будемо», — попередив С.Щотка.

Особливості анкети

Окремі претенденти на посади у ВС нарікають і на те, що їх відлякують певні пункти анкети. До речі, як раніше повідомляли «кваліфікаційники», вона розроблена на базі вітчизняного, американського та канадського опитних листів. Можливо, через таку «змішаність генів» документа, у кандидатів виникають труднощі з його заповненням.

«Анкета, на перший погляд, здається великою за обсягом, але нічого складного в ній немає», — запевнив С.Щотка. Втім, наприклад, адвокати із цим не погоджуються. І ось чому.

Так, «опитувальник» складається з основної частини (її заповнюють усі претенденти) та особливої (розроблені окремо питання для представників різних професій, які можуть брати участь у конкурсі: суддів, адвокатів і науковців).

Служителям Феміди необхідно відповісти тільки на 10 «особливих» запитань. У тому числі про те, чи подавали вони раніше заяви про переведення до іншого суду, чи проходили кваліфікаційне оцінювання, чи спеціалізувалися на розгляді конкретної категорії справ. Також кандидати-законники мають повідомити, чи займали адмінпосади, чи висловлювали окремі думки (потрібно навіть обгрунтувати відхід від колективної позиції).

Для науковців передбачено 11 «особливих» пунктів, серед яких: чи доводилося брати участь у розробленні законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, чи щастило входити до складу науково-консультативних рад, які діють у судовій системі. Також цим претендентам потрібно перелічити опубліковані наукові праці юридичної тематики, видання, в яких вони є авторами (співавторами); зазначити не більше як 10 важливих конференцій, семінарів чи інших наукових заходів, у яких випало брати участь.

Неоднозначні пункти

Та найбільше запитань саме до адвокатів — 20 «унікальних» пунктів у анкеті. Їм необхідно пригадати складення присяги, випадки зупинення/припинення права на заняття адвокатською діяльністю (зазначити період та підставу). Крім цього, правники мають зізнатися, чи виносилися щодо них окремі ухвали, чи подавали клієнти проти них позови.

Утім, найбільше адвокатів бентежить такий пункт: «Вкажіть ваш досвід професійної діяльності як адвоката щодо представництва в суді та/або захисту у кримінальному обвинуваченні за останні 10 років (щодо кожного року окремо)». Тут необхідно зазначити прізвище (найменування) клієнта, номер справи, назвати сторони й кілька слів написати про прийняте судом рішення. Швидше за все, така інформація потрібна для підтвердження 10-річного адвокатського досвіду роботи. Начебто нічого складного в цьому немає, але річ у тім, що не кожен адвокат заводить «журнал обліку справ». Тому на пригадування та пошуки такої інформації може піти чимало часу.

Неоднозначно сприйняли захисники й пункт анкети, в якому треба зазначити 10 важливих справ, в яких вони брали участь. При цьому необхідно «розкрити тему»: вказати назву і номер справи, її стислий опис, найменування суду, прийняте рішення; імена, поточні адреси й номери телефонів адвокатів-партнерів (якщо такі були). Правники звертають увагу на те, що термін «важливі справи» може трактуватися по-різному. Не виключено, що юрист мав справу тільки з буденними правовими історіями та не в змозі назвати аж 10 справ.

Саме такі пункти, вважають адвокати, змушують їх сумніватися в тому, що вони зможуть надати комісії ту інформацію, якої та від них чекає. Можливо, припускають правники, ВККС варто було б роз’яснити складні питання. Та вона цього не зробила.

Чи хтось зацікавиться?

Лякали адвокатів і науковців ще й тим, що їм доведеться пройти навчання в Національній школі суддів. «Законом не передбачено, що в рамках конкурсу адвокати та науковці мають відвідати НШС», — запевнив С.Щотка. У цьому переконувала й адвокат, доцент кафедри фінансового права КНУ ім. Т.Шевченка Наталія Ковалко: «В ст.81 закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачена спеціальна процедура призначення суддів ВС. Законодавець поставив на противагу досвід і навчання. Оскільки вимоги до кандидатів на посаду судді ВС є надто великими».

Не встигли розвіяти цей міф, як правників насторожило те, що одним із критеріїв кваліфоцінювання є вміння вести судове засідання. «Як оцінюватимуть адвокатів чи науковців?» — поцікавилися учасники круглого столу.

«Ми не могли не завести цей чинник у показники оцінювання, бо значна частина кандидатів — це судді. Адвокати мають свій досвід у суді в рамках представництва інтересів чи захисту особи від кримінального переслідування. Чи це є веденням судового засідання? Ні, але це є активна участь у судовому засіданні. Точно так і в науковців є певний досвід спілкування із судами. Як мінімум у тих, хто брав участь у науково-консультативних радах або дорадчих органах, які існують у судовій системі», — запевнив секретар кваліфпалати ВККС.

Про те, чи заспокоїли такі відповіді адвокатів і науковців та чи збільшиться відсоток представників цих професій серед претендентів на червоні мантії, дізнаємося 25 листопада, коли завершиться електронна реєстрація кандидатів. Однак, на думку експертів, значну частину успішних та авторитетних юристів не заманиш до ВС навіть роз’ясненням, як заповнювати анкету, спростуванням страшних чуток про конкурс, пролонгацією подання заявок про участь у конкурсі та великим розміром винагороди. Бо чорну справу вже зробили реформатори, політики, громадські активісти, які своїми словами та діями зіпсували репутацію Феміди, а тепер закликають інших осіб відновити гарну славу третьої гілки влади.

Винагорода, яку отримуватимуть судді Верховного Суду

Пряма мова

Судді нової якості

Костянтин Красовський, керівник головного департаменту правової політики Адміністрації Президента:

— На мій погляд, суспільство вимагає нової якості справедливості, нової якості професіоналізму суддів. Це не говорить про те, що в нинішніх суддів Верховного Суду ця якість низька. Сьогодні є досить великою вимога суспільства: новий рівень професіоналізму, доброчесності, етичності. Цей рівень має бути таким, щоб суспільство відчуло підвищення довіри до ВС. Ідеологія судової реформи полягала в тому, щоб провести її з верху до низу. Бо провести конкурс, знайти 200 суддів ВС, мабуть, легше, ніж одразу звільнити 8 тис. осіб. Суддя — це не тільки знання, професійний рівень. Це ще певні навички, вміння, авторитет, життєва мудрість. Тому ми говоримо про нову якість суддів. Обрання нового складу ВС — це критична точка судової реформи. Якщо конкурс відбудеться прозоро, до ВС прийдуть як представники суддівського корпусу, так і нова кров — адвокати та науковці. Тоді зможемо говорити про нову якість і сутність ВС.

Особливості професії

Наталія Ковалко, адвокат, доцент кафедри фінансового права КНУ ім. Т.Шевченка:

— Чи готові науковці та адвокати взяти участь у конкурсі до ВС? Так, готові. Але потрібно звернути увагу на такі аспекти: професія судді відрізняється від професії адвоката чи науковця. Бо суддя приймає рішення, яке не задовольняє одну зі сторін, завжди матиме місце громадський осуд. Людина, яка має намір стати суддею ВС, повинна виявляти стресостійкість у цих питаннях. Вона повинна розуміти, що завжди будуть незадоволені. Тим паче, коли сьогодні суспільство контролює ці процеси. Суддя — це не тільки професія, це покликання. Особи, які будуть у складі ВС, — це нова генерація, новий спосіб життя, нове мислення. Увагу необхідно приділити й Великій палаті ВС. Оскільки науковці, адвокати є послідовниками певної правової школи. Тому між ними можуть бути розбіжності в поглядах. Не повинно бути такого: Лебідь, Щука і Рак тягнуть воза кожен у свій бік. Якраз Велика палата мусить сказати своє вагоме слово, узагальнити судову практику. І тоді матимемо той продукт, якого чекає суспільство.

Чому варто брати участь у конкурсі

Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— Мені здається, що багато хто ще з потенційних кандидатів на посаду судді ВС думає: «А от якщо я не складу іспиту, не пройду за конкурсом?» На це відповім так: поразка в конкурсі (не кажу про суддів нинішнього ВС та вищих спеціалізованих судів, чия доля пов’язана з ліквідацією установ) не тягне за собою жодних наслідків для судді й не зумовлює того, що потім він буде вважатися таким, який не підтвердив здатності здійснювати правосуддя. Мова йде про спроможність здійснювати правосуддя у ВС. Я пропонував би вести риторику про те, що для будь-якого конкурсанта конкурувати в боротьбі за посаду в серйозному колі однодумців — це велика честь, а не про те: якщо не переможеш у конкурсі, то тебе хтось осудить. Не можуть перемогти всі. Але це досвід. Не треба боятися того, яким буде результат. Щоб виграти в лотерею, потрібно як мінімум придбати квиток. Тому ті, хто відчуває в собі сили, придбайте квиток.

В очікуванні найкращих

Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— Ми маємо додаткові 10 днів для реєстрації конкурсантів до ВС. Строк подовжили з двох підстав. Через те, що були проблеми з електронною реєстрацією на початковому етапі, і через те, що тепер з’являється додатковий шанс для представників позасудових кіл усе ж таки включитися в цей процес. Адже станом на сьогодні серед тих, хто заявив про намір узяти участь у конкурсі, — більшість суддів. Побіжно проглянувши список претендентів, я не побачив нікого, вибачте за такий вираз, із першого ешелону юридичних кіл. Можливо, навіть не побачив нікого з другого ешелону. Це величезна проблема. Якщо представники адвокатури та науковці хочуть зробити внесок у те, щоб доктрина розвивалася та пішла іншим шляхом, щоб установилася нова практика, вони повинні бути активними в цьому процесі. Не варто очікувати, що все складеться саме собою. Варто це зробити самому та спробувати виграти. Чим кращими будуть учасники конкурсу, тим кращим буде результат.