Закон і Бізнес


На черзі — порядок у черзі

Антикорупційні зміни до ПК: запобігання свавіллю фіскалів чи данина моді?


№46 (1292) 12.11—18.11.2016
ІВАН ГРИГОР’ЄВ
3365

Левова частка положень проекту змін до Податкового кодексу присвячена податку на додану вартість. Це продиктовано тим, що ПДВ формує значний обсяг надходжень до держбюджету. Водночас згаданий обов’язковий збір є найбільш корупційним і обтяжливим для бізнесу. В Міністерстві фінансів останнім часом почали називати свій проект антикорупційним. Виявиться він таким на практиці чи маємо лише слідування тренду — залежатиме від політичної волі керівництва країни.


У центрі уваги

У запропонованому Мінфіном проекті змін до ПК, який вже схвалений Кабміном та зареєстрований у парламенті, 70% новацій стосуються податку на додану вартість. Як зазначив президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев, така увага саме до ПДВ виправдана ще й через спільне бачення шляхів розв’язання поточних проблем. «Бо якщо ми маємо діаметрально протилежні точки зору на єдиний податок, оподаткування доходів фізичних осіб та прибутку підприємств, то щодо непрямого оподаткування думки експертів сходяться в одному: сучасна система є прийнятною з певним коригуванням», — зазначив експерт. За його словами, слід працювати над деталями адміністрування, справляння податків «і доводити сучасну систему якщо не до ідеалу, то принаймні до певного прийнятного стану».

Однією з основних новацій, яку відзначають автори проекту, є об’єднання двох реєстрів на відшкодування ПДВ в один та зміна правил його формування. Адже в самому Мінфіні визнають, що процедура відшкодування податку є «якщо не вкрай корумпованою, то достатньо корумпованою».

Зокрема, нині бізнес часто скаржиться на проблеми з отриманням погодження Державної фіскальної служби, необхідного, аби Держказначейство відшкодувало податковий кредит. Тому розробники вирішили відмовитися від поняття «висновок», що є «виключно папірцем, який не несе за собою жодного юридичного навантаження».

Натомість пропонується спростити процес. Він передбачатиме, що коли протягом нормативно відведеного строку на перевірку не виявлено правопорушень і про такі не зроблено відмітки в реєстрі, то без будь-яких додаткових дій з боку податківців сума автоматично має бути відшкодована.

Друга принципова зміна полягає в тому, що зареєстрована податкова накладна є єдиною та достатньою підставою для формування податкового кредиту. Із цього приводу було багато дискусій. Оскільки податківці, намагаючись боротися з так званими скрутками, часто простежували весь ланцюжок проходження товару й могли знімати податковий кредит.

На думку розробників, оскільки система електронного адміністрування передбачає, що всі суми податкового кредиту є забезпеченими, необхідно й далі дотримуватися цієї лінії та визнавати, що коли накладна зареєстрована в СЕА, то вона забезпечена.

Наступне — персональна відповідальність

Юристи-практики також відзначають позитивний ефект від запровадження СЕА, однак не такий, як очікувалося. За словами партнера ЮФ Arzinger Павла Ходаковського, зважаючи на проект змін до законодавства, який планується внести до парламенту, все ж зрушень, яких очікували, «коли жертвували обіговими коштами бізнесу», немає. Проте, на думку правника, руки опускати не слід, бо вирішення питання вимагає копіткої роботи. «Можна сподіватися, що зміни, які пропонуються, полегшать і нашу роботу як консультантів, і ведення бізнесу», — зазначив правник.

А член правління Асоціації податкових радників, керуючий партнер МПЦ EUCON Ярослав Романчук був більш категоричним. Він звернув увагу на те, що понад 90% рішень стосовно донарахування ПДВ сьогодні оскаржується в адміністративному та судовому порядку. «Бізнес займається не бізнесом, а розв’язанням проблем», — заявив юрист.

Водночас він уважає, що на прийнятті проекту зупинятися не варто, слід розробляти наступні зміни. Зокрема, щодо персональної відповідальності посадовців податкової. Наприклад, практика Польщі показує, що, коли там була введена персональна відповідальність, протягом 1,5—2 років фіскали взагалі боялися виходити на перевірки. Одначе згодом усе стало на свої місця.

Також експерт запропонував ще одну ініціативу — запровадити віртуальну адресу юридичних осіб. У такому разі бізнес-центри або компанії, що надають віртуальні адреси, мали б нести відповідальність за місцезнаходження таких осіб, за їх пошту тощо.

Вимушений «злочин»

Існує велика ймовірність, що документ буде підтриманий у Верховній Раді. Хоча не виключено, що під час дискусій у будівлі під куполом певні положення зазнають змін.

Самі ж народні обранці також по-різному ставляться до ініціативи Мінфіну. Наприклад, народний депутат Олександр Кірш переконаний, що ПДВ для нашої країни — злочин. «Інше питання, що ми змушені йти на цей злочин, бо Україна орієнтується на правову систему США та Євросоюзу», — пояснив він.

Утім, після прийняття закону, очевидно, постане проблема з його реалізацією. Водночас сьогодні багато представників бізнесу й політиків мають запитання до керівництва ДФС.

Самі розробники називають проект антикорупційним. І тут важливо, аби було справжнє намагання спростити роботу для підприємців, а не просто бажання бути в тренді.

Пряма мова

Олександр Кірш, народний депутат України:

— Щодо планів Мінфіну створити єдиний реєстр, аби не було розділення між тими, кому дуже потрібно, в кого експорт становить понад 40%, та всіма іншими, кому нібито не так потрібно. Ідея двох реєстрів, інтелігентно кажучи, мала політичний підтекст (голоси на підтримку цієї норми знайшли в обмін на підтримку інших законопроектів. — Прим. ред.).

Хоча в цій ідеї є сенс. Бо, дійсно, підприємства, в яких експорт перевищує певну частку, без відшкодування помруть, у той час як інші просто будуть погано себе почувати.

Та справжня проблема не у двох реєстрах, а в тому, що немає скільки-небудь визначеного механізму розподілу та коштів на це. Тож виявилося, що два реєстри — все одно, що жодного.

Ні на законодавчому рівні, ні в підзаконних актах не прописано, як ділити кошти між двома реєстрами, зберігається невизначеність і можливість для свавілля. Тим більше, що злі язики говорять про «ручне» втручання в реєстр.

За великого бажання вирішити питання з позачерговим відшкодуванням можна. Як співали в давнину, «ми в черзі першими стояли, а ті, що ззаду нас, — уже їдять». Тобто така можливість залишається, й вирішувати питання слід не шляхом злиття реєстрів, а забезпечуючи більшу визначеністі.