Закон і Бізнес


Зарплатний стрибок


№44 (1290) 29.10—04.11.2016
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
4222

245 суддів можуть розраховувати на несподіваний подарунок від авторів реформи, — із цього місяця вони повинні отримувати значно більші зарплати. Щоправда — лише до початку нового року. Або до того часу, як законодавець виправить свій недогляд.


Як відомо, однією з головних цілей реформи називалося очищення суддівських лав. А найефективнішим механізмом для цього визнали кваліфікаційне оцінювання. Аби судді не пручалися його проведенню, а, навпаки, ініціювали дослідження своїх знань, статків і доброчесності, автори реформи передбачили стимул — підвищення посадових окладів тільки для перевірених служителів Феміди.

Не відразу, за 4 етапи, починаючи з 1 січня наступного року. Що й записали в п.24 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів». Напевне, розраховували, що за 4 роки відповідні органи встигнуть «прошерстити» весь суддівський корпус.

Водночас із 30 вересня набули чинності й норми щодо нових базових окладів — від 30 мінімальних зарплат для суддів місцевого рівня й вище. Однак розробники проекту недогледіли, що в «Прикінцевих та перехідних положеннях» перший етап підвищення стартує 1.01.2017. Тобто до цієї дати діють оклади, вказані в ст.135 закону.

За даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів, наразі кваліфоцінювання пройшли 245 законників, зі 160 з апеляційних інстанцій Київського регіону включно, а ще 45 очікують результатів перевірки своїх досьє. І закон не вимагає від них повторно доводити відповідність займаній посаді (п.22 «Прикінцевих та перехідних положень»). Тобто всі, хто має на руках рішення комісії, а також члени самої ВККС, чиї зарплати також прив’язані до посадових окладів суддів, отримали право вимагати виконання закону в частині виплати підвищеної винагороди.

Втім, за інформацією секретаря кваліфпалати ВККС Станіслава Щотки, наразі вони не отримують винагород за новими окладами — 112,5 мінімальних зарплат, як передбачено ч.7 ст.102 закону. І справа тут не в різночитанні норм чи відсутності нового Верховного Суду. Можливо, не вимагали, то їм і не платять.

Натомість  автори  реформ  фактично  визнали свій недогляд, додавши до проекту закону «Про Вищу раду правосуддя» відповідне застереження. Але поки  цей  акт  не  набуде  чинності  (а  він, як відомо, ще навіть не розглядався  в парламенті), ніхто не може ігнорувати волю законодавця. Навіть якщо він написав не те, що збирався.