Закон і Бізнес


Хиби професії

Хто й чому шкодує про обраний шлях і на що правники готові проміняти свою кар’єру?


№38 (1284) 17.09—23.09.2016
ІРИНА КОНДРАТЬЄВА, право.ру
28720

Скільки вам платять? Чи задоволені ви професією? Які адвокати найщасливіші? На ці питання британські юристи відповідають у дослідженні The Lawyer Salary Survey щороку. Втім, один результат не змінюється ніколи — кількість охочих піти з професії назавжди.


Хто не задоволений кар’єрою

Юрдиректор Talk Talk Надя Гузен мало не розпрощалася з кар’єрою в галузі права. «Я не хотіла провести все життя за розробленням бізнес-стратегій та рахунками», — прокоментувала вона своє залишення приватної практики. Підтримати інтерес до юриспруденції допомогла робота в інхаусі. Уміння залишатися на плаву в непростих умовах юрбізнесу — жорсткому конкурентному середовищі та праці в стислі строкі — виявилося серйозною перевагою, а юрдепартамент дав необхідну свободу дій, довіру колег і баланс між кар’єрою та особистим життям.

Проте зберегти професію вдається далеко не всім. Так, четверо з десяти старших асоціатів не обрали б професію юриста, якби знову могли зробити вибір. Про це свідчать результати останнього опублікованого опитування The Lawyer Salary Survey.

Старші асоціати — юристи, які найбільше шкодують, що обрали таку професію. Тільки 37% з тих, хто взяв участь у дослідженні, відповіли, що не змінили б рішення. У міру зростання позиції збільшується і рівень задоволення: половина партнерів сказали, що, якби в них був другий шанс, вони знову обрали б професію юриста. Частка тих, хто шкодує про своє рішення, тут знижується з 39 до 29%.

Найбільше задоволені професією найменш досвідчені — стажисти. 59% з них сказали, що стали б юристами знову, а пошкодували про зроблений вибір тільки 17%. Проте, судячи з усього, до кінця стажування ентузіазм уже не так великий. Якщо 55% стажистів говорять, що націлені на те, аби стати партнером, то серед новоспечених соліситорів претендентів на високу позицію вже менше — 44%. Зате інтерес до кар’єри в інхаусі, навпаки, зростає.

Дохід очікувано влаштовує тих, хто працює в топ-50 британських і американських юрфірм у Лондоні. Ці ж співробітники отримали найбільшу надбавку до зарплати за минулий рік — 10% і вище. В інхаусі й не таких великих фірмах незадоволених більше, а надбавка до зарплати — нижча. Для більшості вона не перевищила 5%. Утім, інхауси лідирують у бонусах. На запитання «Чи отримали ви бонус минулого року?» позитивно відповіли 69,5% інхаусів, що більш ніж на 20% вище, ніж в юрконсалтингу. При цьому для третини з них бонус становив понад 20% зарплати.

Кількість асоціатів, які готові повністю залишити право, є досить стабільною незалежно від старшинства. Юристи середнього рівня видаються найбільш розчарованими: кожен десятий заявляє, що рано чи пізно готовий розпрощатися з професією. При цьому кількість охочих відкрити власну фірму або піти в науку мінімальна — 1—2 на 100 чоловік.

47% упевнені, що працюватимуть у галузі права до завершення кар’єри. Найбільше таких серед партнерів — 62%, що й не дивно: до кінця трудової діяльності в багатьох залишається не так багато часу. Найбільше задоволених кар’єрою — в інхаусі. Незадоволених професією серед них виявилося більш як чверть.

Для жалю є причина

Відповідаючи на особисті питання, більшість юристів, як правило, говорять, що роботою вони цілком задоволені. Але статистика малює похмурішу картину. Так, американські психологи впевнені, що професія юриста — одна з найстресовіших, а робота у великій юрфірмі тільки посилює проблеми з психікою.

Юристи більш схильні до проявів депресії та частіше мають суїциїдальні нахили, ніж середньостатистичний громадянин. Дослідження свідчить: показник, наведений у моніторингу Американської асоціації юристів, — 10% населення, в юристів зростає до 28%. Ті, хто обрав юриспруденцію, більш схильні й до залежності — алкогольної чи наркотичної. А в низці країн навіть створені спеціальні служби, що надають психологічну допомогу зайнятим у праві фахівцям.

Появі стресу на роботі, результатом якого для окремих юристів стає кінець роботи в галузі права, сприяє багато причин. Перша з них — дуже великі обсяги роботи, з якими доводиться справлятися. Наслідок — дисбаланс між роботою й особистим життям: не кожен готовий до того, що кар’єра забиратиме весь час і сили. Ще один значущий момент — відсутність задоволення від професії. І справа тут не тільки й не стільки в грошах: за статистикою, доходи юристів продовжують залишатися на достатньо високому рівні. Але дослідження підтверджують, що сума компенсації відповідає приблизно за 2% в рівні задоволення від роботи. Приблизно таким самим є соціальний статус.

Найбільше радості приносить можливість для розвитку навичок, відчуття контролю й компетентності. Це нерідко виявляється проблемою: «зіркові» справи або значні бонуси й визнання заслуг трапляються не так часто і парадоксальним чином тільки заважають отримувати задоволення від щоденної праці, завищуючи планку, зауважила дослідниця права Дебора Роуд. Відчути себе професіоналом, відзначила вона, заважає навіть тенденція до звуження спеціалізації, яка спостерігається в юриспруденції.

Як говорять психологи, роль відіграють і люди, з якими доводиться мати справу: судові розгляди рідко спонукають клієнтів проявляти себе з кращого боку, що додатково збільшує рівень стресу в професії. Як відзначив дослідник Волтер Бахман, багато клієнтів тому й опинилися в цій ситуації, адже їхня поведінка відрізнялася від стандартної. Все це змушує багатьох зважитися змінити кар’єрний шлях. Іноді зміни бувають радикальними.