Закон і Бізнес


Дожити до пенсії…

Чи можна змушувати працювати на 5 років довше тих, хто об’єктивно втратив професійну придатність через шкідливі умови роботи?


№38 (1284) 17.09—23.09.2016
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
5154

На цьому тижні Конституційний Суд розпочав слухання справи щодо необхідного спеціального стажу для виходу на пенсію для пільгових категорій працівників. Адже торік парламент вирішив, що українці стали працювати в кращих умовах, а жити — довше, отже, і право на пенсію в них повинне виникати пізніше, за європейськими стандартами.


49 народних депутатів ще у квітні минулого року оскаржили в КС окремі положення розд.І, п.2 розд.ІІІ «Прикінцеві положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 №213-VIII. Серед іншого йдеться про те, що Верховна Рада збільшила на 5 років стаж, необхідний для виходу на пенсію, тим, хто був зайнятий на роботах зі шкідливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці.

Нагадаємо, що перелік таких робіт визначається так званими списками №№1 та 2, затвердженими ще за радянських часів. Це і гірники, і пілоти, і водії міського транспорту, доярки та трактористи, працівники текстильного виробництва та представники багатьох інших професій.

Як нагадали автори подання, поява таких списків не була зумовлена якимись політичними чи організаційними чинниками. Адже вік для призначення пенсій установлювався на підставі експертиз умов праці та впливу шкідливих факторів на здоров’я людини. І, констатується в поданні, за час, що минув після затвердження списків, умови праці «пільговиків» аж ніяк не покращилися. У цьому, до речі, неважко переконатися хоча б на прикладі водіїв міського транспорту: як працювали вони 40—50 років тому без кондиціонерів та інших зручностей у кабіні, так працюють і сьогодні.

У поданні нагадується, що під час аналізу відповідного законопроекту (№2212) експерти ГНЕУ також звертали увагу на неконституційність урядової ініціативи. Зокрема, наголошувалося, що «зміна умов призначення пенсій на пільгових умовах має відбуватися лише у разі покращення умов праці на підставі відповідних висновків експертизи умов праці, а також після запровадження зазначеного пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди з визначенням джерела фінансування цих пенсій — коштів роботодавців, на яких працювали такі особи».

Так само парламентські експерти звертали увагу законодавця, що «основним критерієм для визначення величини спеціального стажу або віку для призначення пенсії за вислугу років по кожній з професій є втрата працівником професійної працездатності або придатності до настання пенсійного віку». Тож вимагати працювати ще 5 років у тих, хто вже втратив професійну працездатність, не тільки нелогічно, а й не зовсім безпечно. Адже в останні роки роботи такі працівники не спроможні виконувати свої функції на належному рівні, що становитиме ризик для кожного громадянина, який скористається послугами, зокрема, працівників льотного складу, авіадиспетчерів, лікарів та ін., котрі досягнуть науково обгрунтованого віку своєї профпридатності.

Але коаліційну більшість переконали в необхідності економії коштів Пенсійного фонду вже сьогодні, і «під ніж» пішли не тільки пільговики, а й працюючі пенсіонери. Адже інтереси бюджету переважили обов’язок держави забезпечувати належні умови праці та захищати права споживачів послуг (стст.42, 43 Конституції). Більше того, вже в червні цього року Кабмін на 40% скоротив перелік професій та спеціальностей у списках №№1 і 2. А це, за підрахунками профспілок, торкнеться понад 400 тис. працівників.

Автори подання розраховують, що КС визнає неконституційними внесені зміни у частині підвищення стажу. Зокрема, в урахуванням стст.21 та 22 Основного Закону. Адже нововведення, на думку нардепів, не тільки порушують права цих громадян щодо рівності перед законом порівняно з іншими особами, котрим пільгові пенсії призначено раніше, а й звужують обсяг їхніх прав порівняно з тим, який їм гарантувався під час укладання трудового договору про роботу зі шкідливими умовами.

Також нардепи звертають увагу на незворотність нормативно-правових актів у часі. Прикметно, що пенсійний вік підвищується в багатьох країнах, зокрема з посиланням на рекомендації МВФ. Водночас відбувається це по-різному. В одних державні органи визнають, що право на достроковий відпочинок виникає в момент підписання трудового договору за певною професією, а отже, збільшення пенсійного віку поширюється тільки на новоприйнятих працівників. В інших роблять це поспіхом, не озираючись на чиїсь конституційні права та гарантії.

Судді-доповідачу у справі Ігореві Сліденку не позаздриш. Адже йому доведеться вирішувати долю майже мільйона людей, які до 2015 року мали право на достроковий вихід на пенсію. Разом з тим закладені в цьому рішенні правові позиції можуть бути використані й під час оскарження інших реформ соціального забезпечення. А коли на одній шальці терезів опиняються бюджетні видатки, то важко спрогнозувати, що переможе: право чи гроші…