Закон і Бізнес


Позове, ані руш!

Що може стати на заваді відкриттю провадження?


№36 (1282) 01.09—09.09.2016
СЕРГІЙ ПЕРЕВЕРЗЄВ, голова Барського районного суду Вінницької області
11430

Барський районний суд Вінницької області проаналізував типові помилки, що призводять до постановлення ухвал про залишення позовних заяв без руху в цивільному провадженні. Серед таких помилок — неправильна сплата судового збору, неповне найменування сторін, неправильне об’єднання позовних вимог.


Заява чи анонімка?

Залишення позовної заяви без руху — тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків документа та дотримання порядку його подання.

Якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявлені обставини, які свідчать про недотримання позивачем вимог, передбачених законом, і перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає її без руху.

Для того щоб це зробити, суддя щонайменше повинен одержати від позивача письмовий документ, який містить прізвище, адресу позивача, суть вимог та підпис особи. В іншому випадку акт не має жодних ознак позовної заяви, є анонімним, унеможливлює листування з позивачем і не повинен розглядатися.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через це залишати заяву без руху.

Як зазначив Пленум Верховного Суду у постанові «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2, пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст.33 Цивільного процесуального кодексу. Якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред’явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача, а за результатами слухання суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного. Заява не може бути визнана неподаною, залишеною без руху або повернутою з мотивів ненадання доказів.

З приводу залишення позовної заяви без руху суд виносить ухвалу, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку. В ній зазначається підстава для залишення відповідної заяви без руху, а  також те, якої саме вимоги закону не дотримався позивач.

Якщо позивач виправив недоліки (наприклад, до суду надійшла квитанція про сплату державного мита) до постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, то в суду немає підстав для постановлення такої ухвали.

Якщо позивач виправить недоліки в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання. В іншому разі заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ця норма має важливе значення з огляду на обчислення строку позовної давності. Так, час, протягом якого заява чи скарга залишалися без руху, не враховується при визначенні терміну виконання судом процесуальних дій, пов’язаних з розглядом заяви чи скарги, в тому числі строку проведення попереднього судового засідання, а також не береться до уваги при прийнятті скарги до апеляційного розгляду чи відкритті касаційного провадження у справі.

Безіменний стягувач

У справі №125/1225/15-ц ТОВ «Барський комбікормовий завод» звернулося до Барського районного суду Вінницької області із заявою про скасування судового наказу, яким стягнуто невиплачену заробітну плату.

Суд вирішив, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.105 ЦПК. Заявник:

• не вказав імені стягувача та боржника;

• ні зазначив наказу, що оспорюється;

• не послався на обставини, які свідчать про повну або часткову необгрунтованість вимог стягувача;

• не послався на докази, якими боржник обгрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;

• не надав судового наказу, який просить скасувати, копії заяви про скасування судового наказу з додатками для стягувача;

• не надав доказів про дату отримання судового наказу боржником, на які посилався в заяві як на підставу дотримання строків подання заяви про скасування судового наказу.

Суд зазначив, що до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст.121 ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК суддя, встановивши, що заяву подано без дотримання вимог, передбачених стст.119 та 120 цього кодексу, постановив ухвалу, в якій називаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомив заявника й дав йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання заявником ухвали.

Ураховуючи наведене, керуючись стст.105, 119, 120 ЦПК, суд постановив залишити без руху заяву ТОВ «Барський комбікормовий завод» щодо скасування судового наказу про стягнення невиплаченої заробітної плати.Суд дав заявнику 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Невказані докази

У справі №125/882/15-ц публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, обгрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного договору від 8.04.2013 громадянин Б. цього ж дня отримав позику у вигляді встановленого ліміту в розмірі 7900 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті фінустанови, вважається договором, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов’язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме — надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому договором. Відповідач не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості. Оскільки, на порушення умов договору, відповідач зобов’язання не виконав, станом на 28.02.2015 виникла заборгованість у розмірі 18884 грн. 78 коп., яку ПАТ «КБ «ПриватБанк» просить стягнути з громадянина Б. на свою користь.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вирішив залишити її без руху.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК суддя, встановивши, що заяву подано без дотримання вимог, передбачених у стст.119 та 120 цього кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача й дає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно з пп.5, 6 ч.2, ч.4 ст.119 ЦПК у заяві має бути викладено обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, вказано підстави для звільнення від доказування.

На виконання цих вимог позивачеві слід надати докази, якими може бути підтверджено отримання кредитних коштів відповідачем та їх розмір, строк дії платіжної картки, на яку встановлено кредитний ліміт, повідомлення його щодо можливості настання фінансових санкцій.

Крім того, згідно з п.4 ч.1 ст.34 закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність щодо надання фінансового кредиту підлягає обов’язковому ліцензуванню.Тому позивачеві слід зазначити, чи отримував ПАТ «КБ «ПриватБанк» дозвіл на право здійснення операцій з їх переліком, який вказується в додатку до дозволу, станом на день укладення договору з громадянином Б. та якими доказами це може бути підтверджено.

Враховуючи викладене, суд визнав за необхідне залишити заяву без руху, про що було повідомлено позивача й надано йому 3-денний строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК у разі невиконання вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Керуючись пп.5, 6 ч.2, ч.4 ст.119, чч.1, 2 ст.121 ЦПК, суддя постановив залишити без руху позовну заяву ПАТ «КБ «ПриватБанк».