Закон і Бізнес


Не відрікаються люблячи

З легкістю позбавивши важелів впливу ВС, депутати неохоче відмовлялися від власних повноважень


Суддівські проблеми, №27 (962) 03.07—09.07.2010
3465

30 червня з нетерпінням чекав не тільки весь суддівський корпус, а й депутатський. Саме представники останнього мали за один день зробити нереальне — розглянути 1724 поправки, які надійшли до проекту закону про судоустрій та статус суддів. При цьому членам Комітету ВР з питань правосуддя довелося запасатися не лише терпінням, а й харчами. Провізією у вигляді цукерок люб’язно забезпечила Юлія Новікова.


Чи не єдиним, кому стало гірко від «солодкого» законодавчого життя, був перший заступник голови парламентського підрозділу Юрій Кармазін. Саме завдяки його зауваженням і промовам володарі мандатів за 6 годин просунулися тільки на 700 поправок, однак після того, як він на знак протесту залишив зал засідання, робота просто-таки закипіла. І менш ніж за 3 години вдалося розглянути решту зауважень.

Урахування для перестрахування

Спершу Дмитро Шпенов поінформував присутніх про те, що всі поправки, які надійшли до законопроекту в ході підготовки до другого читання, розглядалися на засіданнях очолюваного ним підкомітету з питань судоустрою та статусу суддів. Більш детально він зупинився на врахованих змінах, унесених суб’єктами законодавчої ініціативи. За його словами, в документі пропонується ввести поняття «адміністративна посада в суді», яку законник не може обіймати більш як два терміни поспіль. Також передбачається обмеження на кількість заступників очільників судів будь-яких рівнів.
Водночас, за інформацією Д.Шпенова, було встановлено додаткові вимоги і для осіб, які претендують на мантію, освітній рівень котрих не повинен бути нижчим магістерського. Збільшили творці законів і строк проходження практичної та теоретичної підготовки майбутніх служителів Феміди з 6 місяців до 1 року. Порівняно з редакцією, підготовленою до першого читання, на переконання доповідача, було також суттєво спрощено порядок першого призначення на суддівські посади. «За чисельними рекомендаціями суддівського корпусу була змінена норма, яка регламентує кількість років стажу, необхідного для відставки, — 20, як є і на сьогодні», — розповів Д.Шпенов.
Утім, це була чи не єдина депутатська ласка для людей у мантіях. Як не намагалися члени Верховного Суду Петро Пилипчук і Віктор Кривенко переконати законотворців у безглуздості деяких поправок, на ці зауваження більшість нардепів майже не зважали. «Таке враження, що ви нас не чуєте і не хочете слухати», — спересердя заявив В.Кривенко, апелюючи до парламентарів. Останні вбачали в будь-яких пропозиціях представників найвищої судової інстанції країни «прихований підтекст» — прагнення повернути собі колишні повноваження.
Водночас голова Судової палати в адміністративних справах ВС застеріг народних обранців від схвалення норми, яка дозволяє найвищій судовій інстанції країни розглядати справи виключно в пленарному режимі. За його прогнозом, з моменту схваленням цих змін Суд буде перенавантажений справами. «Не може суддя цивільної палати розглядати кримінальну справу», — спробував умовити присутніх В.Кривенко. Побіжно він звернувся до Дмитра Притики, який свого часу очолював Вищий господарський суд, з питанням: чи може Пленум розглянути справи? «Складнувато», — відповів нардеп. «Ось бачите, а нам ви пропонуєте це робити», — парирував суддя, якому так і не вдалося переконати членів комітету.
Щоправда, в деяких питаннях борців за законодавчу правду з ВС підтримували і їхні колеги з вищих спеціалізованих суддів. Зокрема, керманич Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк висловив застереження щодо норми, якою пропонується, аби суддя щорічно подавав декларацію, яка містить відомості «про доходи, цінні папери, нерухоме, цінне рухоме майно, вклади в банках, фінансові зобов’язання судді, членів його сім’ї та близьких осіб, з якими він спільно проживає або поєднаний спільним побутом, та видатки (якщо разові видатки перевищують розмір місячного заробітку судді) судді». На його переконання, ці вимоги можуть у деяких випадках нашкодити судді, оскільки дуже складно буде отримати запропоновані відомості, якщо родина законника налічує багато осіб, які можуть перебувати за межами країни і не спілкуватися з ним тривалий час.
Солідарними з ним були і деякі парламентарі, на переконання яких, у кожній родині можуть бути різні стосунки між її членами: якщо один з них не захоче надавати відомості про свої статки, то може «підчепити суддю на гачок». Також нардепи звертали увагу і на те, що до людини в мантії в даному випадку ставляться «особливі вимоги», а законотворці керуються «подвійними стандартами».

Добровільно-примусова симетрія

Втім, найбільшу полеміку в представників депутатського корпусу викликала ініціатива щодо позбавлення профільного комітету права вирішувати кадрові питання в третій гілці влади. Ще на початку засідання Д.Шпенов повідомив, що, враховуючи численні зауваження суб’єктів законодавчої ініціативи, в проекті пропонується, аби питання стосовно безстрокового обрання і звільнення служителів Феміди готували члени Комітету з питань правосуддя. «Хочу підкреслити: тільки готували», — звернув увагу присутніх нардеп.
Однак на практиці виявилося, що не всі володарі мандатів з легкістю готові поступитися важелями впливу на формування суддівської спільноти. «Виходить, що комітет нічого не робить», — обурювалися народні посланці й указували на те, що просто підготувати матеріали, які надійдуть з Вищої кваліфікаційної комісії суддів неможливо. Для цього, на думку парламентарів, доведеться проводити засідання підкомітету, потім комітету, на якому все ж доведеться проголосувати за проект рішення.
Примирити присутніх спробував заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов, який знає про проблеми членів парламентського підрозділу щодо пошуку консенсусу в спірних питаннях не з чуток, оскільки до недавнього часу сам уходив до його складу. Чиновник розповів: стосовно цього питання він разом з міністром юстиції Олександром Лавриновичем неодноразово дискутував з главою держави. «Ця позиція була принципова. Вдумайтеся: Президент відмовляється від своїх повноважень, і, зробивши цей крок, він закликає симетрично відмовитися від повноважень тих, хто їх має», — наголосив колишній нардеп.
Проте такий «паритет» сподобався не всім присутнім. Зокрема, Ю.Кармазін заявив: «А якщо буде інший Президент, що тоді? Конституцію ж не змінимо». Реагуючи на репліку першого заступника голови комітету, А.Портнов зазначив, що той, як представник опозиції, навпаки, повинен радіти з того, що гарант власноруч позбавляє себе повноважень. «Це прогресивна норма», — відзначив доповідач.
Також представник АП зауважив, що погодитися на такий крок потрібно і з огляду на міжнародні вимоги. «Україна буде головувати в Парламентській асамблеї Ради Європи в травні наступного року. У нас є ряд міжнародних зобов’язань, у тому числі й це», — поінформував він. За його словами, Венеціанська комісія також звертала увагу на те, що ні глава держави, ні парламент не повинні втручатись у формування суддівського корпусу. Втім, на думку А.Портнова, поки реалізувати це побажання в повній мірі неможливо: спершу потрібно внести зміни до Конституції.
У свою чергу «регіонал» Вадим Колесніченко заявив, що думка Венеціанської комісії не є догмою. «Мені все одно, які в нас будуть повноваження, але не потрібно голосувати за юридично безграмотну норму: не може комітет внести документ до парламенту, не розглядаючи його», — констатував нардеп.
Після тривалих суперечок в осередку Ради таки знайшли компроміс і вирішили нічого не змінювати, тобто залишити цю норму у варіанті першого читання, яка звучить так: «Питання про обрання кандидата суддею безстроково розглядається на пленарному засіданні ВР без висновку комітетів ВР та будь-яких перевірок».

Ольга КИРИЄНКО