Закон і Бізнес


Вибори між інстанціями

За «відсутності процесу» скарги на бездіяльність ЦВК розглядає ОАСК


Влада і закон, №51 (986) 18.12—24.12.2010
2951

На минулому тижні Окружний адміністративний суд м.Києва вдруге взявся за аналіз бездіяльності Центрвиборчкому.


Спочатку в ОАСК відмовили «нашоукраїнцю» Миколі Катеринчуку в прийнятті заяви, пославшись на виключну підсудність таких спорів Київському апеляційному адмінсуду. Однак останній вирішив, що в цьому випадку справу слід розглядати від самого «низу». Викладена КААС мотивація дає підстави й для прогнозів щодо можливого вердикту стосовно дати парламентських виборів.

З чого починається початок?

Отже, ще наприкінці листопада М.Катеринчук вирішив оскаржити «протиправну бездіяльність ЦВК щодо ухилення від оголошення про початок виборчої кампанії». Вимоги зрозумілі: зобов’язати комісію все ж ухвалити рішення про проведення чергових парламентських виборів 27 березня 2011 року. Свою скаргу нардеп приніс до окружного адмінсуду столиці.
Там, прочитавши ст.172 КАС, переадресували скаргу апеляційній інстанції. ОАСК мотивував це тим, що оголошення про старт парламентських перегонів є однією з виборчих процедур, тому спір щодо бездіяльності ЦВК підсудний не Окружному адміністративному суду м.Києва, а КААС як суду першої інстанції.
Проте колегія суддів останнього дотримується іншої думки. В ухвалі від 7.12.2010 відзначено, що ЦВК оголошує про початок виборчого процесу у випадках та в строки, встановлені Конституцією та законом «Про вибори народних депутатів України», тобто не пізніше ніж за 125 днів до дня виборів. Власне виборчий процес, за законом, налічує 10 етапів, починаючи зі складання та уточнення списків виборців і завершуючи припиненням діяльності виборчих ко¬місій. Серед цих кроків немає «оголошення про початок виборчої кампанії».
З огляду на це, а також на абз.4 п.2 постанови пленуму ВАС «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» від 2.04.2007 №2 в ухвалі відзначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, які виникли поза межами етапів виборчого процесу або не стосуються його, мають розглядатися в загальному порядку.
Таким чином, КААС констатував безпідставність повернення позовної заяви М.Катеринчука, а матеріали справи повернув до ОАСК «для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі».

Тлумачення за проектом

Напевне, аби полегшити життя колегам з першої інстанції, більшість мотивувальної частини ухвали від 7.12.2010 присвячено правовим позиціям щодо власне суті спору. Причому з урахуванням попереднього схвалення парламентом законопроекту (№7265) про внесення змін до Конституції. А згідно із цим проектом наступні вибори до Верховної Ради мають проводитися в останню неділю жовтня 2012 року.
Колегія суддів КААС уважає, що сам факт попереднього схвалення змін до Основного Закону, а також позитивний висновок КС від 18.11.2010 №3-в/2010 щодо проекту №7265, яким не виявлено загрози правам і свободам людини і громадянина в разі п’ятирічної каденції ВР VI скликання, доводять помилковість припущення ОАСК, що чергові вибори народних депутатів повинні проводитися саме 27 березня 2011 року. Тобто на час подання позовної заяви виборчого процесу не було.
Крім того, КААС відзначив, що рішення КС від 30.09.2010 №20-рп/2010, на підставі якого втратив чинність закон №2222-ІV, не має зворотної дії в часі. Колегія суддів також нагадала, що в рішенні КС від 24.12.97 №8-зп указано: «Закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю». Відповідно, юридичні наслідки визнання неконституційним закону №2222-ІV «не можуть бути застосовані чи поширені на події, які відбулися у минулому». І навпаки, поширення дії рішення КС №20-рп/2010 на правовідносини, що вже відбулися, й означало б ретроспективну дію правових норм, що забороняється ч.1 ст.58 Конституції.
До правовідносин, що виникли і закінчилися в період дії закону №2222-ІV, судді віднесли й обрання Президента, ВР VІ скликання та обраних на позачергових виборах депутатів місцевих рад на 5-річний строк. До таких подій, фактів, правовідносин, як відзначено в ухвалі КААС, «застосовується ультраактивна форма дії в часі (переживаюча дія старого закону)».

Думка за напрямом

Своєю ухвалою КААС певною мірою перебрав на себе функції Конституційного Суду, оскільки дав тлумачення норм Основного Закону і відповів на подання ЦВК щодо застосування ч.1 ст.77 акта найвищої юридичної сили. Крім того, фактично наперед визначено і напрям думки для представників ОАСК, які розглядатимуть позов М.Катеринчука.
Вже на першому засіданні судді відмовили в клопотанні ЦВК зупинити розгляд справи і дочекатися рішення КС. Натомість була витребувана стено¬грама засідання Центрвиборчкому від 22.11.2010, на якому, власне, і вирішувалося питання про оголошення початку виборчої кампанії. Хоча це навряд чи змінить позицію суддів першої інстанції, адже ухвала КААС майже не залишає їм можливості не зважати на поради колег з апеляційної інстанції.
Утім, обгрунтування КААС містить суттєву прогалину — відсутність власне змін до Конституції, які можуть бути проголосовані не раніше лютого 2011 року. Адже в судовій практиці ще не було прецеденту, аби вердикти грунтувалися на законодавчих намірах. Бо в такому разі суд має враховувати всі проекти, які зареєстровані у Верховній Раді та пройшли перше читання, наприклад, про застосування амністії.
Більше того, поява проекту №7265 так само доводить: нардепи погоджуються, що за чинної редакції Конституції вибори мають проводитися саме в наступному році. Адже не має сенсу вносити до Основного Закону норми, які не створюють нових правовідносин.
Дещо небезперечним є й твердження, що строк повноважень парламенту належить до правовідносин, що виникли і припинилися (!) на момент виборів. За такого розуміння дотепер мають діяти й підстави дострокового припинення повноважень ВР, вказані в редакції Конституції 2004 року. Адже умови набуття і припинення повноважень пов’язані між собою.
З другого боку, КААС наголошує, що, за змістом ч.1 ст.8 Основного Закону, конституційні норми застосовуються безпосередньо з моменту набрання ними чинності. Проте й ч.1 ст.76 та ч.1 ст.77 акта найвищої юрсили так само поширюються на правовідносини, що виникли після рішення КС №20-рп/2010.
Наразі суд узяв перерву до 22 грудня, аби сторони процесу мали можливість ознайомитися з додатковими матеріалами. Але до того часу не зміниться головне: проект №7265 не стане частиною Конституції. І чи буде знайдено 300 голосів у лютому — питання теж не однозначне. Та й у суддів ОАСК, схоже, немає ні часу для отримання думки КС, ні варіантів для відхилення від «генеральної лінії».

Роман ЧИМНИЙ