Обережно, острів зачиняється!

Яких наслідків чекають від британського волевиявленя і коли власне настане Brexit?

Результати референдуму на Туманному Альбіоні застали зненацька не лише бізнес, а й політиків. У перші ж дні спектр прогнозів різнився від рожевого оптимізму до темного апокаліпсису. Однак допоки за словом не настало «діло» — офіційне повідомлення про вихід Великої Британії з ЄС та умови її розриву з материковою Європою, будь-яке передбачення має шанс як збутися, так і залишитися просто «страшилкою». Адже тепер на порядку денному зовсім інше питання: чи стане Brexit передвісником «game over» для Євросоюзу?

Хто з’їв наш бекон?

Результати референдуму про вихід Великої Британії з Євросоюзу передавалися новостними каналами під заставку «Brexit shock». Адже попри усі поступки, які Девід Кемерон спромігся виторгувати для своєї країни у Берліна та Парижа під обіцянки перемогти євроскептиків, 51,9% британців вирішили, що настав час для розлучення з ЄС.

Ці цифри стали шоком і для соціологів. Адже вони в один голос пророкували зворотний підсумок. Але британці довели, що не завжди слід довіряти опитуванням. На думку соціолога Джона Кертіса, Brexit став поразкою для космополітичної ліберальної Британії. Адже правляча партія не взяла до уваги, що консервативно налаштована частина населення глибоко занепокоєна насамперед проблемами імміграції.

Також експерти відзначили віковий розподіл прихильників і противників членства Британії в ЄС. Якщо британська молодь бачить свої кар’єрні перспективи за межами країни, враховуючи престижність освіти та непогане знання англійської,то їхні батьки вже не мають часу для пригод і стурбовані напливом трудових мігрантів з країн-членів ЄС (переважно — останніх хвиль розширення Євросоюзу). А таких наразі в Британії офіційно зареєстровано майже 2,9 млн. Адже не секрет, що за рівнем оплати праці Туманний Альбіон посідає чільне місце в Європі, поступаючись хіба що Швейцарії, яка якраз і не поспішає приєднуватися до ЄС.

Ситуація в Британії чимось нагадує хвилю референдумі про незалежність, яка прокотилася країнами колишнього СРСР на початку 90-х років. Тоді населення переконували, що жити окремо буде і спокійніше, і багатше, якщо не доведеться витрачатися на «бідних родичів». Утім, на цьому аналогія і завершується. Адже британцям навряд чи доведеться пережити схожі наслідки. Хоча висловлюються і такі прогнози.

«Всьо пропало!»

Так, Німецький економічний інститут вже підрахував, що втрати Великої Британії через вихід з ЄС перевищать Є300 млрд до 2030 року, передає DW. Зокрема, через відтік інвестицій та зниження привабливості країни для європейських партнерів. А керівник фонду Бертельсмана Андреас Есслер очікує серйозних наслідків «і для всієї Європи, і особливо болючих для самих британців».

Перший тиждень після Brexit підтвердив той стан шоку і невизначеності, в якому опинилися насамперед представники бізнесу. Ринки і біржі лихоманило в усьому світі, курс фунта стерлінгів впав майже на 10%. А відомий американський гравець на світових фондових ринках і кризах Джордж Сорос не скупився на апокаліптичні прогнози.

Він заявив, що Brexit «запустив катастрофічний сценарій» і тепер дезінтеграція ЄС майже незворотна. За його словами словам, наслідки від цього можна буде порівняти з ефектом від глобальної фінансової кризи 2007-2008 рр. Втратив чи ні сам Дж.Сорос на обвалі фунта стерлінгів, достеменно не відомо. Адже за деякими повідомленнями, він ставив на посилення фунта стерлінгів. Можливо, відбувся своєрідний реванш британської валюти у двобої з мільярдером. У 1992 році Дж.Сорос став відомим через те, що зіграв проти фунта стерлінгів і спромігся заробити на цьому понад мільярд доларів.

Натомість на Brexit розраховують заробити британські фермери, які втратили субсидії через обмеження, що діють в ЄС. Не злякали євроскептиків і підрахунки майбутніх збитків, адже наразі Британія сплачує, за різними підрахунками, від Є8,8 до 18 млрд за членство в ЄС. Якщо ближча до правди остання цифра, втрати не виглядають такими вже катастрофічними для Сполученого Королівства.

Якщо йдеш, то йди

Реакція Брюсселя була стриманою, але й рішучою. Голова Єврокоміссії Жан-Клод Юнкер зажадав від Д.Кємерона зажадали якнайскорішого узгодження «плану розлучення». Однак, на Даунінг-стріт і тут вирішив стати в позу, наголосивши, що не піддаватимуться тиску ззовні. Глава зовнішньополітичного відомства Філіп Хеммонд заявив, що «для Британії часові рамки залишаються як і раніше» і попри тиск з боку європейських партнерів «переговори не почнуться раніше реалізації ст.50 Лісабонського договору», повідомляє «РІА Новости». Тобто виглядає так, нібито Брюссель сам виштовхує Лондон з ЄС.

Але і піти по-англійськи у Лондона не вийде. Згадана норма передбачає, що для початку процедури Британія має повідомити про це Брюссель та розпочати перемовини щодо порядку виходу. Коли буде досягнуто домовленості, за таке рішення ще повинні проголосувати не менше 20 країн-членів ЄС, в яких мешкає не менше 65% населення.

Однак заблокувати вихід Британії не вдасться: якщо угоди не буде, усі договори Сполученого Королівства з Євросоюзом автоматично припиняють дію через 2 роки від дня офіційного повідомлення про припинення членства. До того часу британський парламент також повинен скасувати Акт про європейські товариства 1972 року, який встановив пріоритет законів ЄС над британськими.

Звісно, організовувати «євромайдан» на Трафальгарській площі ніхто не буде. Однак спробувати перешкодити офіційній заявці на вихід з ЄС спробують. Уже проводиться збір підписів за повторний референдум та встановлення правила, що подібні рішення можуть прийматися за умов явки не менше 75%. Хоча Д.Камерон і заперечив можливість повторного плебісциту, заявивши, що уряд виконає побажання британського народу».  Але сам участі у цьому процесі не братиме, а залишить це у спадок своєму наступникові, якого оберуть десь восени.

Втім, навряд чи слід робити ставку на те, що британці одумаються. Це визнають і в Парижі Так, президент Франції Франсуа Олланд зауважив, що скасувати рішення британських виборців неможливо. «Те, що раніше було немислимим, стало незворотним», — констатував він.

Третій зайвий?

Водночас, схоже і прихильників Brexit результати референдуму застали зненацька. Один з лідерів кампанії за вихід з ЄЕ, екс-мер Лондона Борис Джонсон спробував заспокоїти співвітчизників. У статті у Daily Telegraph він запевнив, що «права громадян ЄС, будуть повністю захищені, так само, як і права британців, які живуть у ЄС». Мовляв, нічого кардинально не зміниться: вони «зможуть і надалі їздити та працювати в країнах Євросоюзу, жити та вчитися там, купувати будинки». Він також натякнув, що Британія збереже доступ до загальноєвропейського ринку.

З цього експерти висновують, що у Лондоні розраховують на певні преференції для себе після виходу з ЄС. Йшлося і про неформальні перемовини до початку офіційних переговорів.

Однак у Берліні розвіяли як одні, так і інші сподівання. Спочатку близький союзник канцлера Німеччини Міхаель Фухс дав зрозуміти, що за відкриті ринки доведеться платити, як це робить Норвегія або Швейцарія. А згодом, як повідомляє ТАСС, Ангела Меркель заперечила можливість будь-якого діалогу з Лондоном з цих питань, допоки не буде зроблена офіційна заява про вихід з ЄС.

Водночас, у ЗМІ поширили чутки нібито про намір Франції та Німеччини взагалі переглянути формат ЄС і створити нове об’єднання, в якому вони гратимуть основну роль. Наскільки це правда, покаже час, хоча тепер зближенню цих двох «локомотивів ЄС» не заважатиме «третій зайвий».

Та й на екстрений саміт у Берліні Ф.Олланд і А.Меркель запросили тільки лідерів Польщі та Італії. Першу — як країну, чиї громадяни вже відчули на собі наслідки голосування та антимігрантські настрої в Лондоні та графстві Кембріджшир. Другу — як можливу заміну Британії у трикутнику

Приклад Brexit — заразний

Занепокоєння Парижу та Берліну викликає той факт, що одразу після оголошення результатів Brexit з аналогічними ініціативами виступили партії во Франции и Нідерландах, пише BBC. А Німецький Welt із посиланням на документ, який підготували у міністерстві фінансів ФРН, додало до цього списку ще й Австрію, Угорщину та Фінляндію.

Раніше із Євросоюзу виходила лише Гренландія. Але це не була незалежна країна, а лише автономна частина Данії. Тому британський прецедент і насамперед умови виходу та подальших відносин з ЄС можуть додати відцентрового прискорення. Цей процес вже отримав у соцмережах назву «Whoexit» (скорочення від «whoever exit»).

Для самої Британії є небезпека не лише повторення шотландського референдуму, а й загострення ситуації у Північній Ірландії на кшталт часів «смути». Адже більшість мешканців цих складових Сполученого Королівства висловилися проти Brexit.

Тож, як іронізують у мережі, лідерам ЄС час відвідати з екскурсією Біловезьку пущу. Можливо, вони там знайдуть для себе відповіді на те, яким буде майбутнє Європи. І Д.Кемерона із собою запросити.