Закон і Бізнес


Долари нон грата

Сільрада просить КС розтлумачити, чи законно банки видають валютні позики


№26 (1272) 25.06—03.07.2016
АНТОН КРИВЕНКО
2151

Ситуація з валютними кредитами на житло може отримати несподівану розв’язку. Днями Колонщинська сільська рада Макарівського району Київської області звернулась до Конституційного Суду з проханням роз’яснити, чи законне таке кредитування, зважаючи, що позичальники не мають відповідної ліцензії Національного банку.


У відповідному зверненні його автори просять розтлумачити положення п.4 ст.5 декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». На думку сільської ради, «широкомасштабне розповсюдження» банками валюти через кредитування громадян має ознаки порушень, що носили «системний характер».

У поданні зазначається, що коли український банк надає валютний кредит позичальнику-українцю на придбання квартири у співгромадянина, всі сторони є резидентами України. Відповідно до п.1 ст.5 згаданого декрету, для такої операції всі сторони мають отримати індивідуальну ліцензію Нацбанку. Відповідно до пп.«г» п.4 ст.5, під дію норми підпадає «використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави».

Відтак, роблять висновок автори подання, позичальник і продавець квартири для виконання угоди мають отримувати ліцензію. Однак, відповідно до постанови НБУ від 14.10.2004 №483, така ліцензія видана бути не може, якщо валюта видана в кредит. Тому виходить, що «банк видавав кредит для здійснення свідомо незаконної валютної операції».

Заявники спростовують аргументи банків, мовляв, вони ліцензію мають, а позичальник надалі використовує валюту на власний розсуд. І посилаються на ст.348 Господарського кодексу, відповідно до якої банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору. Тобто банк не може стверджувати, що йому байдуже, як позичальник використовує кредит. Крім того, відповідно до п.2 ст.13 декрету банк зобов’язаний слідкувати за дотриманням валютного законодавства при здійсненні операцій. Тобто має слідкувати, щоб позичальник і продавець жодним чином не розраховувались валютою.

Також звертається увага на різне тлумачення норми судами. В постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 №5 йдеться, що ліцензія позичальнику не потрібна. Натомість, у постанові ВСС від 9.07.2013 (справа №К/9991/81569/12) вказано, що розрахунок в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії НБУ. А в постанові Верховного Суду від 21.03.2011 (справа №6-7ц11) зазначено, що відповідно до декрету ліцензія потрібна, «якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі». Але такого закону немає.

Суб’єкт подання просить КС відкрити провадження невідкладно та встановити, чи потрібна індивідуальна ліцензія в описаних вище ситуаціях.