Закон і Бізнес


Секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка:

«Мені не хотілося б, аби судді стали заручниками ситуації»


№26 (1272) 25.06—03.07.2016
МАРИНА БОЙКО
15334

Після завершення засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів (21 червня) журналіст «ЗіБ» поцікавився думкою секретаря кваліфікаційної палати ВККС Станіслава ЩОТКИ з приводу того, на що варто сподіватися кандидатам на «безстрокові» мантії після набрання чинності новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, йшлося про претендентів, які, успішно пройшовши первинне кваліфікаційне оцінювання, вже підтвердили здатність розглядати справи у відповідному суді.


— Станіславе Олексійовичу, під час засідання комісії ви запитали у одного з претендентів, чому він вважає недоцільним, аби судді-«п’ятирічки», які пройшли первинне кваліфікаційне оцінювання та отримали рекомендацію комісії для обрання безстроково, проходили ще один відбірковий етап — конкурс. На вашу думку, вони повинні брати в ньому участь?

— Мені не хотілося б, аби ці судді стали заручниками ситуації. Це моя суб’єктивна точка зору. Інше питання — процедурне. ВККС проводила щодо них первинне кваліфоцінювання. Такий був закон, так воно було пойменовано. Нині є проект закону «Про судоустрій і статус суддів» і в ньому, відповідно, «Прикінцеві та перехідні положення».

Є різні редакції. Одна редакція була така: за тих, хто вже перевірений та отримав рекомендацію для обрання безстроково, повинен проголосувати парламент. Це стосується і тієї майже сотні осіб із місцевих судів, які пройшли первинне кваліфоцінювання. Про них казав і Олексій Філатов (заступник глави Адміністрації Президента. — Прим. ред.): документи тих, хто пройшов оцінювання та отримав позитивний висновок ВККС, передадуться до парламенту. Є міжфракційна домовленість, що за них проголосують. Така логіка. Це було б правильно.

Потім нібито передумали. Окремі особи заявляли: процедура змінюється, ніхто із суддів, у яких закінчився 5-річний термін повноважень, не обійме посаду безстроково, всі дискваліфіковані: якщо закінчилися повноваження, будь ласка, ставайте в чергу. Якщо таке станеться, то що загрожує цим кандидатам?

Під час проведення конкурсу процедура кваліфоцінювання в частині складення іспиту трохи відрізняється від тієї, що була під час первинного кваліфоцінювання. Ви знаєте, який формат ми заклали для первинного кваліфоцінювання: анонімне письмове тестування (одна зі складових іспиту. — Прим. ред.). Це викладення положень усталених правових позицій Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини. При не первинному оцінюванні це тестування інакше. Тому можна казати, що в цій частині воно не збігається.

Якщо так буде, то я навіть не знаю… Але сутнісно це неправильно.

— У принципі, такий розвиток подій можливий?

— Усе залежить від політичної волі. Не я її виразник, не я її носій. Пам’ятаєте, під час попереднього інтерв’ю (див. «ЗіБ» №5) я зазначав: судді, які пройшли первинне кваліфоцінювання, не проходитимуть процедуру знову після внесення змін до Конституції. Мене тішить, що автори судової реформи, зокрема й заступник глави АП — координатор Ради з питань судової реформи, наголошують: судді, які пройшли первинне кваліфоцінювання та підтвердили можливість здійснювати правосуддя, повинні обиратися на посади безстроково та продовжувати працювати.