Майно без документа

Що робити, коли нотаріус не видає свідоцтво про спадщину?

Деякі спадкоємці пояснювали, що пропустили строк прийняття спадщини через обставини воєнного часу.

За період з 1.01.2015 до 31.07.2015 в провадження Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло 182 цивільні справи, 156 з яких були розглянуті з ухваленням рішення. Причому 154 — із задоволенням позову, в тому числі справи про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,а також про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Щодо справ, коли спадщина не прийнята протягом 6 місяців і відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме спадкове майно, є потреба у відповідних роз’ясненнях Пленуму Верховного Суду.

Заповіт замість акта

Всі справи розглянуті в строки, передбачені стст.129, 157, 203 Цивільного процесуального кодексу.

Так, справа, порушена за позовом представника С. за довіреністю З. до Хмільницької міської ради, про припинення права власності на будинок та визнання права власності на спадкове майно, що надійшла до суду 3.06.2015, була призначена до розгляду 22.06.2015.

В апеляційному порядку розглядалися 3 скарги на рішення суду в справах про спадкування. Зокрема, у цивільній справі, відкритій за позовом Б. до П., за участю третьої особи — Н., про встановлення нікчемності заповіту рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30.10.2014 за апеляційною скаргою Б. було частково скасоване. У такий спосіб апеляційну скаргу Б. задоволено також частково.

Під час розгляду спорів щодо спадкування права на земельну ділянку та права на вклад у банку суд залучав як третіх осіб фінансові установи та підприємства, в оренді яких перебували земельні ділянки. При цьому враховувалися цільове призначення ділянок та права власності на житловий будинок.

Під час розгляду справ про право на вклади бралися до уваги вимоги ст.1228 Цивільного кодексу.

При розгляді справ, порушених за позовами спадкоємців, які на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем та не заявили про відмову від неї або прийняття протягом строку, передбаченого ст.1270 ЦК, і за умови невидання нотаріусом свідоцтва про право на спадщину суд установлював факти проживання разом із спадкодавцем і прийняття спадщини та визнавав право власності за спадкоємцями на спадкове майно.

Так, позивач Ш. звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до відповідача — територіальної громади в особі Порицької сільської ради Хмільницького району Вінницької області та С., відповідно до якого просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами вартістю 102972 грн., посилаючись на те, що 1.09.2012 помер спадкодавець, батько позивача — С.

З приводу оформлення спадщини позивач у визначений законом термін звертався до нотаріуса, однак йому було рекомендовано це питання вирішувати в судовому порядку у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У судовому засіданні доведено, що позивач є спадкоємцем за заповітом, інші спадкоємці на спадщину не претендують, відповідач визнав позовні вимоги повністю, задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству, не порушує прав та інтересів третіх осіб. У результаті суд задовольнив позовні вимоги.

Потрібні роз’яснення

У 2015 році Хмільницький міськрайонний суд розглянув справи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відкриті за позовами спадкоємців, які пропустили такий строк.

Наприклад, справа, порушена за позовом К. до Великомитницької сільської ради. Третя особа не заявляла самостійних вимог на предмет спору. Заява про визначення додаткового строку для подання заяви щодо прийняття спадщини надійшла в провадження суду 23.03.2015 і була подана спадкоємцем у зв’язку з пропущенням 6-місячного строку для прийняття спадщини через погіршення здоров’я, що вимагало постійного обстеження та лікування. Суд установив, що причина, з якої пропущено такий строк була поважною.

Причини, які суд визнавав поважними при розгляді справ такої категорії: хвороба спадкоємця, неповноліття спадкоємця і відсутність над ним опіки та піклування, перебування в тривалому закордонному відрядженні, обставини воєнного часу.

Підставами для визначення причин поважними визнавалися довідки сільських рад, медичних закладів, жеків, акти обстеження житлово-побутових умов, також бралися до уваги показання свідків.

При розгляді цивільних справ про спадкування, порушених за позовами спадкоємців, які фактично не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили відмову від неї або не прийняли спадщину протягом строку, передбаченого ст.1270 ЦК, виникають труднощі, так само як і у разі відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок та на господарські будівлі.

Зокрема, виникають проблеми, коли спадщина не прийнята протягом 6 місяців і відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок. Вони потребують роз’яснення Пленуму ВС.