Віднайти баланс інтересів
Чи можлива в Україні та світі стала практика патентування?
Поки Tesla Motors популяризує електромобілі, роздаючи свої патенти всім охочим, український регулятор перебуває у пошуках балансу інтересів між захистом прав розробників програмного забезпечення й стимулюванням розвитку галузі. Сучасні тренди патентування програмного забезпечення в Україні та за кордоном проаналізували експерти.
В один клік
Нещодавно американська компанія Amazon запатентувала придбання товарів «у один клік». Однак після отримання патенту на території Сполучених Штатів у Європі компанію спіткала невдача. Про перебіг цієї гучної справи в рамках засідання профільних комітетів Асоціації правників України розповіла голова IP/IT-практики «Вольф Тайс» Олена Вардамацька. Прикметно, що позиція європейських колег змусила спеціалістів американського профільного бюро переглянути власне рішення й обмежити дію виданого раніше патенту. Невідомо, як до цього поставилися європейські компанії, які ладні були поділитися виручкою з продажів «в один клік» із власником виключного права на використання запатентованого рішення, чи довелося американській фірмі повертати європейцям передплачені кошти, але зрозуміло, що такі суперечності у практиці патентних відомств різних країн можуть суттєво ускладнити підприємцям заплановану бізнес-експансію.
Більше того, на думку керуючого партнера патентно-інноваційної агенції «Боровик та партнери» Петра Боровика, рішення тих чи інших патентних відомств щодо окремих заявників можуть бути політично заангажовані. Так, Королівство Нідерланди певний час не патентувало хімічні засоби, побоюючись експансії з боку німецьких промисловців, а в Бразилії жорсткі вимоги до патентних заявок привели до здешевлення ліків.
Залізна логіка
«Коли були створені комп’ютерні програми в тому примітивному вигляді, як це було на початку, подивилися, на що вони схожі, й вирішили: нехай охороняється як об’єкт авторського права, хоча всі ми розуміємо, що це не зовсім так», — пояснила логіку регулювання суддя Господарського суду м.Києва Оксана Гумега.
Причому згідно з доповідями експертів, які аналізували іноземну практику, така позиція цілком відповідає логіці патентного регулювання за кордоном, де, до речі, глобалісти з антиглобалістами постійно з’ясовують, чи етично патентувати програмне забезпечення з огляду на те, що комп’ютерні мережі є вільною зоною для обміну даними та інформацією.
Однак, якщо програмне забезпечення не відповідатиме трьом умовам патентоспроможності (новизна, винахідницький рівень, придатність до промислового використання), держава буде не стільки охороняти авторські права, скільки обмежувати інших винахідників, даючи тим самим монополію особі, яка не має на неї права.
Таким чином, регулятор повинен віднайти баланс між бажанням захищати авторські права одних і розвитком інших. І саме цим О.Гумега пояснила відсутність сталої практики в питаннях патентування.
Коментар «ЗіБ»
МАРІЯ ОРТИНСЬКА, керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle:
— Слід звернути увагу, що програмне забезпечення як таке запатентувати неможливо, проте можливо отримати патент на технічне рішення в галузі IT. Такі технічні рішення умовно поділяють на hardware та software, і саме патентування software та бізнес-методів викликає безліч питань. З однієї сторони, закон чітко визначає, що об’єктом винаходу може бути рішення в будь-якій сфері технології. З іншої сторони, закон деталізує поняття таких об’єктів винаходу як продукт і процес саме через ті чи інші матеріальні об’єкти. На мою думку, перш ніж удосконалювати законодавство, потрібно напрацювати практику. Тобто патентувати рішення IT-компаніям слід не просто для формального отримання охоронного документа, а в першу чергу для отримання подальшої можливості захисту своїх прав ІВ.