Закон і Бізнес


Конкурентне навантаження

Правники пропонують розширити функції ще не створеного вищого патентного суду


Експерти переконані, що розмежування в АМК «слідчих» та «арбітрів» допоможе зробити процес більш об’єктивним.

№23 (1269) 04.06—10.06.2016
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
2218

Підготувавши законопроект, який має змінити організацію діяльності Антимонопольного комітету, експерти, схоже, зійшлися на думці, що взяли надто низьку планку. Нинішній варіант ініціативи мав стати компромісним і не просувати тих змін, які могли б викликати надто активний спротив. Разом з тим фахівці готові ризикнути й розділити контролерів на дві умовні групи, які між собою не пересікатимуться, — «слідчі» та «арбітри». Крім цього, правники сподіваються скористатися судовою реформою й переконати Верховну Раду перенести розгляд конкурентних спорів до окремого вищого суду.


Додаткові гарантії

На розсуд парламенту вже найближчим часом може бути представлено два законопроекти, спрямовані на вдосконалення методів розгляду справ щодо порушення правил економічної конкуренції. Над однією ініціативою працюють в Антимонопольному комітеті, а другу готують експерти Асоціації правників України. При цьому, як пояснюють юристи, свої пропозиції комітету вони теж надавали, але не знають їхньої подальшої долі. Тому паралельно продовжують готувати власні напрацювання.

Нині експерти вже представили проект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції)». Відповідно до нього передбачаються зміни до законів «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України».

«Порівняно з тим проектом, який підготували в АМК, ця ініціатива має близько 60% нових положень. Деякі речі не суперечать напрацюванням комітету, деякі доповнюють їх, а інколи пропонуються інші підходи регулювання», — розповів партнер ЮФ «Астерс» Ігор Свечкар. Як наголошують автори ініціативи, вона спрямована на забезпечення дотримання прав осіб, які беруть участь в ініційованій АМК справі.

Зокрема, передбачається встановити строки, протягом яких має бути завершена справа. Адже нинішнє законодавство взагалі не містить жодних обмежень. Пропонується ж визначити, що АМК матиме лише 3 роки від моменту виходу розпорядження про початок розгляду справи. Хоча й з можливістю невеликого подовження.

Крім цього, буде встановлено, що особа має право отримати копію розпорядження про початок розгляду справи та знати, у вчиненні яких дій її підозрюють. Також її необхідно інформувати про всі рішення і розпорядження, які приймаються у справі щодо неї.

Ще одна, здавалося б, банальна гарантія для сторін — надання достатнього часу для підготовки захисту. Однак, як пояснюють експерти, справи АМК можуть містити сотні томів і десятки гігабайт електронної інформації, а чинні відомчі акти антимонопольників передбачають, що сторони мають лише 10 днів для надання своїх зауважень та застережень. При цьому навіть не гарантується право копіювання матеріалів. Тому планується забезпечити й таку можливість.

Європейський аргумент

Пояснюючи необхідність унесення змін до профільних законів, партнер ЮФ «Астерс» Олександр Вознюк наголосив, що в таких відносинах, як захист конкуренції, де за порушення передбачені досить суворі санкції, мають установлюватися надійні стандарти ухвалення справедливих рішень.

За його словами, правова основа таких стандартів розтлумачена Європейським судом з прав людини і випливає зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цій нормі вказується на необхідність дотримуватися стандартів справедливості в кримінальному процесі.

Разом з тим у розумінні ЄСПЛ, наголосив експерт, поняття «кримінальне обвинувачення» не обмежується нормами національного законодавства, а відображає сутність таких звинувачень і наслідки, які тягнуть за собою такі провадження. «Якщо санкції за правопорушення мають каральний характер, то ці порушення потрапляють під визначення «кримінальне обвинувачення». Це стосується різних спорів: податкових, митних, а також конкурентних», — наголосив О.Вознюк. Тому, за його словами, забезпечення стандартів справедливого процесу — обов’язок держави.

Ще одним аргументом на користь ухвалення змін може стати Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка визнає «важливість застосування законодавства про конкуренцію у прозорий, своєчасний та недискримінаційний спосіб». Ініціатори змін сподіваються, що подібна «допомога Заходу» схилить народних обранців на їхній бік.

Все тільки починається?

Як зізнається І.Свечкар, на ранніх стадіях підготовки новацій планувалося просунути більш радикальні ініціативи. А саме — розділити функції посадовців АМК щодо розслідування і винесення рішень за результатами цього розслідування. Мовляв, нинішня модель не може гарантувати неупередженість при проведенні розслідування.

«Якщо один державний уповноважений займається певним питанням і презентує його своїм колегам, то вони, знаючи, що згодом так само презентуватимуть свої матеріали, можуть бути зацікавлені в тому, щоб підтримати його. Водночас, якби функція розслідування була закріплена за окремими працівниками, а форум державних уповноважених розглядав справу на правах арбітрів, то вони, можливо, критичніше ставилися б до зібраної доказової бази й оцінювали позицію своїх колег з департаменту розслідувань так само, як оцінюють позицію відповідача», — переконаний І.Свечкар.

Нині ж провадження відбувається в межах однієї організаційної структури, зауважив О.Вознюк. «Всі посадовці призначаються керівником, функції органу для всіх його працівників однакові, а орган звітує перед суспільством, говорячи, скільки порушень він виявив. Простіше кажучи, адміністративний орган «заточений» на ухвалення обвинувальних рішень. І бути неупередженим він не зможе», — вважає експерт. Тому, на його думку, наблизитися до стандартів об’єктивності допомогло б розмежування функцій підрозділів таким чином, щоб люди, які виносять рішення за результатами розслідувань, самі аналогічних розслідувань не проводили. До того ж приклади подібного розподілу функцій вже є в кількох європейських країнах, зокрема у Франції.

Разом з тим такі норми було вирішено не вводити до ініціативи, оскільки під час попередніх обговорень учасники робочої групи зійшлися на тому, що час для кардинальних змін ще не настав. «Спершу слід їх обговорити, зрозуміти, чи всі хочуть таких нововведень. Наразі ж такі пропозиції можуть викликати додаткові застереження до проекту навіть у тому випадку, якщо до інших положень зауважень не буде», — пояснив І.Свечкар. Тому, за його словами, починати треба з норм, які будуть зрозумілі і для антимонопольників, і для законодавців.

У свою чергу народний депутат Вікторія Пташник припускає, що, можливо, саме зараз і є найкращий час для просування новел. За її словами, менший обсяг і простота новацій не є гарантією підтримки: проект, яким пропонується змінити в законі одне слово, може залишатися в парламенті без руху впродовж року. Проте більш суттєві перетворення можуть зацікавити народних обранців, адже відбуватимуться у «реформаторському» ключі.

Інші учасники робочої групи також підтримали розмежування функцій посадовців АМК. Тому, за результатами круглого столу, було вирішено підготувати відповідні пропозиції. Щоправда, невідомо: їх уведуть до підготовленого проекту чи просуватимуть як окрему ініціативу.

«Вікно можливостей»

Іншим способом посилення гарантій захисту сторін, на думку учасників круглого столу, може стати вдосконалення судового розгляду справ. Нині ж, за словами О.Вознюка, у 80% випадків законники підтримують позицію Антимонопольного комітету.

За таких умов В.Пташник запропонувала скористатися «вікном можливостей» і спробувати ввести власні пропозиції до президентського законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» (№4734). Парламентар сказала, що юристи впродовж тривалого часу обговорюють можливість створення окремого конкурентно-патентного суду. Ініціатива ж глави держави передбачає появу вищого патентного суду, а тому нардеп пропонує внести до неї корективи й встановити, що цей орган вирішуватиме й справи, порушені за ініціативою АМК. «Антимонопольні спори, так само як і спори щодо інтелектуальної власності, мають свою специфіку, і не кожен суддя компетентний їх розглядати. При цьому конкурентні спори можуть пересікатись із спорами про інтелектуальну власність», — уважає В.Пташник.

За словами учасників круглого столу, нині переважна більшість конкурентних спорів вирішуються у столиці. При цьому «ціна питання» в них, як правило, досить значна. Тому законодавча фіксація їхнього «переїзду» до м.Києва особливих незручностей не створюватиме.

Хоча в разі прийняття відповідних змін конкурентні спори розглядатимуться лише у двох інстанціях, що може як прискорити процес, так і обмежити можливості захисту. Крім цього, звертає на себе увагу поспішність, з якою нардепи готуються розширити повноваження ще не створеного вищого суду. Адже якщо так піде й далі, то установа обростатиме новими повноваженнями і згодом зможе перебрати на себе значну частину справ, фактично перетворившись на нинішній Вищий господарський суд. То чи варто ліквідовувати його сьогодні, аби створювати завтра?