Закон і Бізнес


Сталевий кінь бюджету не псує

ВАС: транспортний податок установлюється місцевою радою


№21 (1267) 21.05—27.05.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
13845

Вищий адміністративний суд виніс першу ухвалу щодо нових правил установлення транспортного податку. Він направив справу про оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення на новий розгляд. Причина — неповне з’ясування обставин справи. Та в рішенні є й важливі висновки, які пояснюють правову позицію касаційної інстанції із цього питання й стануть у пригоді автовласникам.


Місцевий податок — місцевим радам

19 квітня 2016 року ВАС постановив ухвалу №К/800/2667/16 у справі, порушеній за позовом фізособи до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про нарахувння транспортного податку. Цією ухвалою рішення нижчих судів скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції через те, що неповно визначено обставини справи.

Касаційний суд фактично погодився із законністю встановлення транспортного податку на рівні ПК. Однак, за словами старшого партнера ЮФ «КМ Партнери» Олександра Мініна, важливим є те, що ВАС особливу увагу звернув на таке: транспортний податок як місцевий установлюється безпосередньо місцевими радами. «Хоча це прямо й не сказано в рішенні, податок не можна вважати встановленим через унесення відповідних змін безпосередньо до ПК. Отже, для з’ясування наявності обов’язку з його сплати потрібно досліджувати, коли і яке рішення прийняте щодо цього місцевою радою», — пояснив юрист.

Так, суд послався на п.12.3 ст.12 ПК, відповідно до якого рішення щодо місцевих податків приймають місцеві ради. При цьому, зазначається в ухвалі, у відповідному рішенні обов’язково мають бути визначені об’єкт оподаткування, платник податків, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, передбачені ст.7 кодексу. «Таким чином, безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже, й транспортного податку, віднесено ПК до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень», — зробили висновок законники.

Проте судами попередніх інстанцій не з’ясовано, якими саме документами підтвержено право власності позивача на автомобіль, з якого часу воно набуте, об’єм його двигуна та рік випуску ТЗ, інформацію про його держреєстрацію тощо. Також не вивчалося, чи приймала Дніпропетровська міськрада рішення, яким установлено транспортний податок.

Рішення «ламає тренд»

«Ця ухвала важлива вже принаймні тому, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі були не на користь платника податку. Тож ВАС поламав тренд», — зауважив О.Мінін. Позивачі у подібних справах оскаржували податкові повідомлення, зокрема, з тих підстав, що рішення місцевих рад були прийняті пізніше, ніж за 6 місяців до початку 2015 року (адже відповідні зміни до самого ПК були внесені лише 28 грудня 2014-го).

В деяких випадках суди першої та апеляційної інстанцій відмовляли позивачам, зазначаючи, що строки прийняття рішення місцевої ради про запровадження транспортного податку і взагалі їх наявність не мають значення для справи. Мовляв, застосування цього податку випливає прямо із закону. Зокрема, у рішенні Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 (справа №820/10378/15) сказано, що «рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов’язок платників сплачувати податки та збори, оскільки такі підстави прямо закріплені законодавцем нормами ПК». Аналогічні аргументи наведено й в рішенні ХААС від 25.11.2015 (справа №816/4192/15).

Правники дослідили ймовірну логіку таких висновків. Відповідно до п.10.2 ст.12 ПК місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Підпункт 12.3.5 п.12.3 ст.12 кодексу передбачає: якщо місцева рада не прийняла відповідного рішення, такі податки «до прийняття рішення» справляються, виходячи з норм ПК, «із застосуванням їх мінімальних ставок». Однак у «КМ Партнери» звертають увагу, що у випадках, які розглядалися, по-перше, рішення місцевими радами приймалося, хоча й не могло бути застосоване у 2015 році. Крім того, згаданий пп.12.3.5 передбачає справляння обов’язкових місцевих податків «із застосуванням їх мінімальних ставок». А мінімальна, тобто нижня гранична, ставка кодексом прямо не встановлена. Натомість відповідно до п.8.3 ст.3 ПК обов’язковим для місцевих податків є їх установлення в межах граничних ставок, визначених кодексом.

Проте юристи звертають увагу, що визнання місцевого податку встановленим безпосередньо на підставі рішення Верховної Ради у формі закону суперечить Конституції. Стаття 143 Основного Закону передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Тобто встановлення місцевих податків і зборів ця норма відносить до компетенції виключно територіальних громад, а не інших органів, зокрема ВР.

Аргументи для нових позовів

Отже, ВАС у згаданій ухвалі фактично підтвердив, що відповідне рішення місцевої ради, прийняте в порядку, передбаченому ПК, є ключовим для запровадження транспортного податку. Натомість у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій взагалі не згадується і не досліджується питання щодо наявності рішення місцевої ради й порядку його прийняття.

Водночас, за оцінками правників, ця ухвала важлива й для поточного року, оскільки наприкінці 2015-го вимоги до транспортного податку знову були змінені. Зрозуміло, що місцеві ради не приймали рішення щодо транспортного податку за зміненими правилами у порядку, визначеному ПК. А отже, і в 2016 році цей податок не може вважатися встановленим належним чином. Тому фахівці радять не чекати податкових повідомлень-рішень, а вже зараз оскаржувати рішення місцевих рад про запровадження податку із 1 січня цього року.

Поки що касаційна інстанція лише констатувала необхідність вивчення факту наявності рішення місцевої ради щодо транспортного податку, його змісту та порядку прийняття. Та, очевидно, незабаром ВАС доведеться вивчати безпосередньо законність таких рішень. Важливо, аби при цьому враховувався пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК, який прямо визначає, що рішення про встановлення місцевих податків офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує періоду, в якому планується їх застосовування.