Поновлення договорів оренди землі: юрист розповів про суперечливі нюанси судової практики
Верховний Суд України, який має уніфікувати судову практику, у своїх рішеннях іноді примудряється по-різному роз’яснити одну і ту саму норму. І хоча при цьому він додатково зауважує, що не бачить протиріч, юристам від цього легше не стає.
Практичні аспекти захисту прав на землю під час Конференції з аграрного права, організованої Асоціацією правників України, розкрив старший юрист АО «Спенсер і Кауфманн» Максим Максименко.
Зокрема, він зупинився на проблемах застосування статті 33 Закону про оренду землі, що визначає шість умов для двох способів поновлення договору оренди землі.
Згідно із першим варіантом, для реалізації переважного права орендаря на укладення договору на новий строк, необхідно, аби:
- орендар належно виконував обов’язки за договором;
- орендодавець був повідомлений не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору;
- разом з повідомленням орендар надав проект додаткової угоди;
- у місячний строк орендодавець розглянув повідомлення, узгодив істотні умови, уклав додаткову угоду, або направив орендарю заперечення.
Другий варіант продовження користування ділянкою передбачає 2 умови:
- орендар продовжує користуватися ділянкою після закінчення строку договору;
- за відсутності заперечення орендодавця протягом місяця після закінчення строку договору, останній вважається поновленим.
Принаймні, саме таке роз’яснення статті 33 Закону про оренду землі містить Постанова Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14.
Втім через рік ВСУ дає інше тлумачення: згідно із його Постановою від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, для продовження користування земельною ділянкою за другим варіантом необхідно аби орендар також належно виконував обов’язки за договором, повідомив орендодавця, а також надіслав додаткову угоду не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору. І якщо він не отримав від орендодавця письмових повідомлень про відмову, лише в такому разі договір вважатиметься поновленим.