Закон і Бізнес


Порахують кожного

Науковці довідаються, скільки українців беруть хабарі


Злочин і покарання, №50 (985) 11.12—17.12.2010
2820

Відповідно до щорічних рейтингів міжнародної неурядової організації Transparensy International в Україні корупція має такий рівень, як у країнах Африки та Азії. Чи дійсно це так і чи заслужено ми посідаємо 134-е місце серед 178 країн за індексом сприйняття корупції, спробують відповісти вітчизняні вчені.


Своє, рідне

«Корупція — це явище, яке підриває економіку, мораль, підриває все найкраще, що є в державах, які розвивають демократію. Її не можна повністю викоренити, але кожна держава має намагатись хоча б зменшити її рівень», — за¬значив під час презентації методології оцінювання рівня корупції координатор проектів ОБСЄ в нашій державі Любомир Копай.
За його словами, для того щоб ефективно боротись, треба знати, з ким маєш справу і наскільки сильний противник. Саме для цього і було створено відповідну методологію. При цьому завдяки їй можна буде побачити не лише стан справ на сьогодні, а й визначити тенденції, проаналізувати, наскільки продуктивно ведеться боротьба.
Ще один позитивний момент, на який указав Л.Копай, — можливість з’ясувати ситуацію не тільки у всій країні, а й в окремих регіонах чи якійсь сфері діяльності.
В тому, що нашій державі потрібна власна система дослідження корупції, переконаний і заступник міністра юстиції Юрій Притика. «Міжнародна і внутрішня системи (оцінювання рівня корупції. — Прим. авт.) повинні функціонувати паралельно, але як показують дослідження наших фахівців, деякі міжнародні рейтинги не враховують усіх факторів, що сприяють корупції. Україні необхідно орієнтуватися на внутріш¬ній рейтинг, який враховуватиме нашу дійсність», — наголосив урядовець.

Нас не розуміють

Як зазначили автори вітчизняної методології, одним з найвідоміших способів з’ясування рівня корупції у світі є індекс її сприйняття, який публікується Transparency International з 1995 року. У вітчизняній політиці саме він вживається як інтегральна оцінка рівня цього явища в нашій державі, хоча, за словами вчених, індекс такої інформації не містить.
Так, експерти виявили суттєві методологічні проб¬леми побудови індексу сприйняття корупції, які ставлять під сумнів можливість його використання як об’єктивної оцінки ситуації в нашій державі.
Фахівці звертають увагу: хоча технологія визначення  індексу досить прозора, проте механізм вивчення різних аспектів корупції при визначенні індексів часто незрозумілий. Так, доволі складною видається можливість отримання достовірної інформації щодо джерел формування індивідуальних показників корупції — деякі з джерел доступні лише за плату, окремі зовсім недоступні для загалу.
Крім цього, фахівці звернули увагу на той факт, що Transparensy International визначає  індекс сприй¬нят¬тя корупції на підставі усереднених даних за певний проміжок часу, використовуючи низку соціологічних опитувань, у яких зміст цього явища визначається дещо по-різному. Отже, для обчислення індексу враховуються показники, отримані з використанням різних методологій їх оцінювання.
Також вітчизняні науковці звернули увагу на той факт, що склад країн, стосовно яких обраховується індекс сприйняття корупції, змінюється. Додавання нових держав у рейтинг Transparensy International і вихід інших у різні періоди змінюють шкалу. Це спричиняє виникнення похибки під час зіставлення рейтингів країни за кілька років.
Таким чином, зміна місця в рейтингу не обов’язково є показником зменшення чи збільшення корупції в державі. Напри¬клад, якщо з рейтингу прибрати 5 країн, які стоять перед Україною, наша держава підвищить свою позицію і це створить ілюзію ефективної боротьби з корупцією, хоча насправді ситуація не змінилася.

Знання на користь

За словами вчених, у тих країнах, де влада і суспільство мали можливість отри¬мувати інформацію про дійсний стан справ, вдавалось формулювати реальні цілі антикорупційної політики та досягати позитивних зрушень. Показовою в цьому аспекті може бути Болгарія. Протягом майже 10 років у країні застосовується система моніторингу корупції, яка базується на уніфікованих показниках і стандартних дослідницьких процедурах. Отримана інформація використовується для стратегічного програмування та планування поточної діяльності державних і громадських інституцій.
На переконання вчених, основою національної системи оцінювання рівня ганебного явища має бути щорічне базове тематичне опитування населення.
Для того щоб отримати максимально наближені до дійсності результати, опитувальники мають виключати можливість самооцінки респондентами певних ситуацій за категоріями наявності чи відсутності ознак корупції. Натомість вони повинні лише фіксувати певні дії, вчинки, рішення тощо, які є зовнішніми ознаками корупційної поведінки та базуються на законодавчих приписах про відповідальність.
Звісно, сам по собі спосіб визначення рівня корупції не можна вважати способом боротьби з нею. Але інформація дасть зрозуміти владним органам, наскільки їхні кроки позначились на стані справ у державі, яку політику слід проводити, а яка лише забирає гроші й час.
При цьому важливо, щоб методологія сама не стала корупційним явищем, коли виділені гроші витрачаються, а результати штучно покращуються на догоду владі.

Олексій ПИСАРЕВ