Закон і Бізнес


Товариство нової відповідальності

Плюси і мінуси нових нормативних правил для ТОВ і ТДВ


Законодавчі зміни, які стосуються діяльності господарських товариств, повинні допомагати уникати конфліктів, а не створювати передумови для нових.

№16 (1262) 16.04—22.04.2016
ІРИНА ПАВИЧ, юрист АО «Нацина Рачук»
5174

На сайті Мінекономрозвитку оприлюднили проект закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Розробник, яким є міністерство, стверджує, що документ приводить законодавство у відповідність з нормами Європейського Союзу. Які ж новели закладено в цій ініціативі?


Позитивні зміни

Ще у 2013 році Кабінетом Міністрів було схвалено концепцію проекту закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Документ констатує невідповідність механізму діяльності таких товариств сучасним вимогам, зокрема неврегульованість і незахищеність прав учасників (засновників), слабкий контроль за діяльністю виконавчого органу, відсутність ефективних важелів впливу для притягнення до відповідальності такого органу учасниками, проблеми розпорядження частками шляхом їх поділу, виходу учасника із товариства, збільшення, зменшення статутного капіталу тощо. Оскільки організаційно-правова форма ТОВ є найбільш поширеною серед власників бізнесу, такі недоліки спричиняють виникнення численних корпоративних конфліктів, незаконних маніпуляцій із набуттям контролю над товариством та вилученням його активів, що в кінцевому результаті призводить до зниження темпів розвитку підприємництва, а також уповільнює інвестиційні процеси.

Ефективне нормативне врегулювання питань діяльності товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю є доволі актуальним. В його основу має бути покладений принцип, згідно з котрим реальні проблеми функціонування товариств мають диктувати законотворчість і узгоджуватися з процедурними та організаційними моментами порядку державної реєстрації юридичних осіб, нормами податкового та бухгалтерського обліку, які повинні унеможливлювати порушення майнових прав учасників та бути доступними для розуміння і втілення в життя.

Запропонований проект закріплює деякі принципово нові підходи до діяльності товариств. Позитивними серед них є:

• впровадження підвищеної відповідальності виконавчого органу товариства, закріплення порядку його призначення, включення додаткових підстав припинення повноважень;

• забезпечення доступу учасників до документів, які стосуються фінансової діяльності товариства;

• запровадження інституту наглядової ради;

• передбачення механізму обов’язкового викупу частки учасника у випадку принципової незгоди останнього із рішенням загальних зборів учасників щодо вчинення значних правочинів чи правочинів із заінтересованістю;

• введення обов’язку щодо збереження документів товариства;

• передбачення механізмів недопущення розголошення і використання комерційної таємниці та конфіденційної інформації щодо діяльності конкретного товариства.

Недоліки та прогалини

Введення інституту корпоративного договору в сучасний правовий простір є передчасним через його недостатнє опрацювання й врегулювання. Це неминуче викличе несприйняття й нестиме ризик порушення принципів цивільного права, обмеження прав учасників на добровільне прийняття рішень стосовно управління товариством.

Також неоднозначними є положення про заставу частки учасника товариства. Адже вони прямо суперечать нормам цивільного законодавства в частині недопущення відповідальності товариства за особистими зобов’язаннями учасників.

Відсутнє регулювання питань щодо статусу осіб, які можуть вчиняти дії від імені товариства без довіреності, прав власності на вклади учасників товариства, порядку визначення загального розміру статутного капіталу. Незрозумілим є порядок та сторони укладення відплатного договору про набуття товариством частки у власному капіталі та ін.

Подекуди нелогічними є назви статей, має місце дублювання деяких положень, розуміння проекту ускладнюється включенням до його тексту численних оціночних понять.

Недопустимим є покладення на учасників та товариство необгрунтованого матеріального обтяження у вигляді обов’язку нотаріально засвідчувати прийняття ними рішень при реалізації законних прав на управління товариством.

Проект не вносить ясності у процедуру внесення учасниками вкладів до статутного капіталу, виплати часток при виході, визначення їх вартості, відчуження часток, набуття правонаступником права на частку та надання згоди учасників на вступ до товариства, інших змін часток учасників у статутному капіталі.

Отже, законопроект потребує детальнішого опрацювання та узгодження його положень з експертами і представниками бізнесу, чиїх прав та інтересів він стосується найбільше.