Закон і Бізнес


Розставити пріоритети


№15 (1261) 09.04—15.04.2016
3806

Вихідна допомога судді, який пішов у відставку, підлягала та підлягає обов’язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу. До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 19 січня 2016 року №2а-1670/671/12, текст якої друкує видання "Закон і Бізнес".


Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

19 січня 2016 року м.Київ №2а-1670/671/12

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Панталієнка П.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 10 до територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, треті особи: головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, Полтавська міська рада, Полтавська обласна рада, Державна податкова служба у Полтавській області (в подальшому реорганізовано в головне управління Міністерства доходів і зборів в Полтавській області), ДПІ, про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Особа 10 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати дії відповідача зі стягнення податку з доходів фізичних осіб в сумі 30179 грн. 92 коп. з вихідної допомоги неправомірними і стягнути з відповідача на користь позивача незаконно утриманий податок.

На обгрунтування вимог вказала на порушення відповідачем вимог ст.11, ч.3 ст.43 закону «Про статус суддів» від 15.12.92 №2862-ХІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) та рішення Конституційного Суду від 1.12.2004 у справі №1-1/2004 в частині утримання із суми вихідної допомоги при звільненні у відставку податку з доходів фізичних осіб.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2012 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.10.2012 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги: визнав неправомірними дії ТУ ДСА з утримання прибуткового податку в сумі 30179 грн. 92 коп. з вихідної допомоги позивача; зобов’язав відповідача повернути позивачу зазначені кошти.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 23.07.2015 рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

31 серпня 2015 року ГУ Міндоходів звернулося до Верховного Суду із заявою про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства. У заяві просить скасувати ухвалу ВАС від 23.07.2015 й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обгрунтування заяви додано копію ухвали ВАС від 16.05.2013 (справа №К/9991/86977/11), яка, на думку ГУ Міндоходів, підтверджує наведені у заяві доводи.

У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції виходив із того, що оскільки вихідна допомога судді, який пішов у відставку, має разовий характер і відноситься до державної матеріальної допомоги, то утримання з позивача прибуткового податку є неправомірним та суперечить положенням закону.

Натомість у рішенні, наданому на підтвердження наведених у заяві доводів, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, касаційний суд погодився з їх висновком про те, що виплата суддям, які пішли у відставку, вихідної допомоги за своєю суттю є фінансовою допомогою і зазначений дохід відноситься до доходів у вигляді винагороди, яка не виключається зі складу загального оподатковуваного доходу згідно з нормами пп.3 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу, оскільки винятки, передбачені цим пунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності. У зв’язку з цим суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового правозастосування, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.

У постанові від 3.07.2012 (справа №21-162а12) Верховний Суд, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні Вищим адміністративним судом норм матеріального права, які у колізійний спосіб врегулювали відносини, пов’язані з оподаткуванням грошової допомоги, що виплачується прокурорам і слідчим прокуратури у разі їх виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності, дійшов висновку про те, що ця допомога підлягає оподаткуванню згідно із положеннями закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV, оскільки вони є пріоритетними по відношенню до закону «Про прокуратуру» від 5.11.91 №1789-ХІІ.

Статтею 67 Конституції визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суди встановили, що постановою ВР «Про звільнення суддів» від 23.12.2010 суддю Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області Особу 10 звільнено з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до наказу начальника територіального управління ДСА від 17.01.2011 №6/К Особу 10 звільнено з посади з 17.01.2011.

При виході у відставку позивачу у 2011 році нараховано вихідну допомогу в розмірі 178636 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 30179 грн. 92 коп.

На час ухвалення постанови ВР «Про звільнення суддів» від 23.12.2010, якою Особу 10 було звільнено з посади судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області, діяла ст.43 закону №2862-ХІІ.

Ця норма згідно із пп.1 п.2 «Прикінцевих положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VІ була чинною до 1.01.2011.

Правило ч.3 ст.43 закону №2862-ХІІ, за яким було передбачено виплату вихідної допомоги судді, який пішов у відставку без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку, було встановлено законом «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів» від 24.02.94 №4015-ХІІ.

Згідно з пп.4.2.1 п. 4.2 ст.4 закону №889-IV, який набрав чинності з 1.01.2004, до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включалися доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику податків відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. До винятків зі складу зазначеного оподатковуваного доходу, встановлених п.4.3 зазначеної статті цього закону, суми отриманої суддею вихідної допомоги на підставі ч.3 ст..43 закону №2862-ХІІ не включалися.

Таким чином, положення стст.3, 4 закону №889-IV прийняті пізніше порівняно з положеннями ч.3 ст.43 закону №2862-ХІІ, і за загальним правилом дії норм права у часі саме вони підлягали пріоритетному застосуванню до оподаткування вихідної допомоги, виплаченої позивачу у зв’язку з його виходом у відставку.

Згідно зі ст.1 закону «Про систему оподаткування» від 25.06.91 №1251-XII ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.

Прикінцеві положення закону №889-IV містять застереження, що у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього закону, пріоритет мають норми цього закону (п.22.2 ст.22 закону №889-IV).

Таким чином, положення стст.3, 4 закону №889-IV є спеціальними у застосуванні до спірних правовідносин порівняно з ч.3 ст.43 закону №2862-ХІІ, оскільки на час їх виникнення саме законом №889-IV визначалися правила оподаткування будь-яких доходів фізичних осіб, в тому числі і суддів.

Суди встановили, що нарахування вихідної допомоги судді та утримання з неї податку мали місце у січні 2011 року.

З 1 січня 2011 року набув чинності ПК, у пп.165.1.1 п.165.1 ст.165 якого чітко визначено, що винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку).

Тобто, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВС, вихідна допомога, яка виплачується судді, який пішов у відставку, підлягала та підлягає обов’язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу.

Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, про які йдеться у заяві, рішення цих судів підлягають скасуванню із залишенням у силі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2012, що була помилково скасована.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву головного управління Міністерства доходів і зборів у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 та ухвалу ВАС від 23.07.2015 скасувати, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 залишити в силі.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.