Під загрозою звільнення
Як позбавляються некорумпованих прокурорів у «післяреформаторський» період
Забезпечення нестерпних умов праці — все, що треба для того, аби позбутися чесних прокурорів, які не сприймають корупційних «правил гри». Для боротьби з такими працівниками «застосовуються» низькі зарплати, позбавлення премій і переведення подалі від дому.
Зона ризику
Передусім труднощі завдають удару по «золотому фонду» прокуратури — молодих прокурорах місцевих прокуратур зі стажем роботи до 3 років, які вже набралися досвіду, але вірусу корупції не підхопили.
Після проведення гучної «реформи» їм установлено заробітну плату в розмірі 4 тис. грн. на місяць. Але це півбіди. Сума цієї зарплати включає до 50% премії. А її позбавляють за першої ж можливості. І 4 тис. грн., легко і часто перетворюються в 2,5 тис. грн.
До того ж всі справи третини звільнених у результаті реформи прокурорів передано тим, хто залишився. Звісно, неможливо бездоганно виконувати свої обов’язки, маючи по 200—300 кримінальних проваджень. Наукова обгрунтованість навантаження на одного прокурора й те, що вона не може бути безмежна, нікого не цікавить. Нікого не турбує й те, що відповідати прокурору часто доводиться за ті справи та провадження, які вели його колишні колеги.
Таким чином, кожен молодий прокурор потрапляє в залежність: «налагодив» відносини з керівником — отримаєш премію. «Не налагодив» — чекай половину зарплати.
Також слід звернути увагу на те, в результаті «реформи» деякі прокуратури, що були розташовані в різних містах, об’єднали. А в містах, котрі залишилися без місцевих прокуратур, відкрили відділення та направили туди прокурорів з інших міст.
Про бажання їхати в інші міста ніхто не запитував. Житло «прикомандировані» прокурори наймають за власний кошт, переїзди оплачують також самі. Працюють майже по 12 год. на добу, відпустку можуть не надати, сімейні проблеми також нікого не цікавлять. Про пільги взагалі не йдеться. До того ж тягарем для чесних співробітників є й громадська думка про те, що в прокуратурі всі корупціонери.
Відомий випадок, коли один з молодих прокурорів прикордонної області змушений був під час відпустки їхати до Чехії й працювати на будівництві, аби заробити бодай якісь гроші.
Все це означає, що молодому некорумпованому прокурору не тільки працювати, а й вижити в таких умовах неможливо. Тому вони масово звільняються.
Звернення без реакції
Нещодавно на сайті Генпрокуратури було опубліковано статтю, в якій зазначається, що відомство неодноразово зверталося до Уряду у зв’язку з неналежним рівнем заробітної плати працівників прокуратури, низький розмір якої не дозволяє належно виконувати свої обов’язки. В ГПУ наголошують, що держбюджет на 2016 рік задовольняє лише 31,6% необхідних потреб прокуратури. Однак звернення залишено без реагування.
«Негативна тенденція, пов’язана з дискримінацією оплати праці співробітників органів прокуратури, лише поглибилася. Зокрема, заробітна плата прокурора місцевої прокуратури у січні становила від 4,4 до 5,4 тис. грн. залежно від стажу роботи. Водночас грошове забезпечення відповідної категорії працівників поліції становить від 8,1 до 9,8 тис. грн.», — наголосили в ГПУ.
Така несправедливість і небажання Уряду її усунути викликають невдоволення співробітників, що призводить до відтоку високопрофесійних кадрів із системи органів прокуратури, підкреслюється в статті. «На цей час з прокуратур районного рівня звільнені за власним бажанням понад 70 осіб, які попередньо успішно пройшли конкурсний відбір. При цьому слід враховувати, що на сьогодні в органах прокуратури вакантними є 476 посад. Якщо такий процес буде тривати й надалі, це може паралізувати роботу місцевих прокуратур, а відповідно, і всієї системи правоохоронних органів», — зауважили представники Генпрокуратури.
Разом з тим і сама прокуратура нічого не робить для покращення умов праці молодих кадрів. Інакше як можна пояснити практику позбавлення премій співробітників із жебрацькою зарплатою?
За таких умов ми дуже скоро не побачимо в прокуратурі жодного чесного, порядного й некорумпованого працівника. А мова йде про високопрофесійних та чесних людей, які, на відміну від патрульних поліції, пройшли багаторічні навчання, перевірки, екзамени, відбори й підвищення кваліфікації. До того ж мають певний професійний досвід.
Невже такий результат і є метою «реформ»?