Гірше вже не буде

На Банковій планують оновити процесуальні кодекси, а розбиратися з наслідками буде ВС

Новий Господарський, зміни до Цивільного процесуального кодексу, а також Кодексу адміністративного судочинства приймуть до кінця поточної парламентської сесії. Набрати чинності вони мають у І кварталі наступного року. На це сподівається заступник глави Адміністрації Президента, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов. Під час зустрічі із журналістами профільних видань він також розповів про долю проекту змін до закону «Про судоустрій і статус суддів».

Від суб’єкта до предмета

Одна з основних новел кодексів полягає в зміні принципу розмежування юрисдикції. Пропонується замість наявного суб’єктного запровадити предметний принцип. Автори змін невдоволені тим, що сьогодні різні суди можуть розглядати однакові й навіть одні й ті самі спори. Наприклад, спір між банком та юрособою розглядається господарським судом. Але якась фізособа може оскаржувати право власності на заставне майно, це вже загальний суд. Згодом виникає спір щодо реєстрації майна — адміністративна юрисдикція. Отже, можна судитися в усіх установах та інстанціях, а потім справу ще раз переглядатимуть за нововиявленими обставинами.

Натомість, на думку розробників проектів, більш правильним є предметний розподіл. Якщо це майновий спір, його розглядає господарський суд, навіть коли в ньому бере участь фізособа. Якщо трудовий, сімейний тощо — йдіть до загального, публічно-правовий — до адміністративного. При цьому на вул.Банковій визнають, що предмет у цьому випадку складніший, ніж суб’єкт. Однак переконані, що «гірше, ніж зараз, бути не може».

Більше того, передбачається, що будь-які похідні вимоги вивчатимуться в тому ж суді, де розглянуто основну справу. Наприклад, якщо госпсуд установив право власності на об’єкт, можна просити цей же суд винести рішення щодо його реєстрації.

Втім, виникає ризик, що суди розглядатимуть невластиві їм справи, не маючи відповідної практики. Тому можемо отримати різну практику в схожих справах залежно від юрисдикції. Проте, на думку координатора ради, ризики мінімізовані, бо така можливість існує лише тоді, коли одна вимога виникає з іншої. Крім того, в будь-якому разі уніфікувати практику має Верховний Суд.

Готуйте аргументи заздалегідь

Також автори проектів зосередилися на питанні змагальності сторін, зазначаючи, що часто суди фактично виконують роль слідчого, зокрема, витребуючи докази тощо. Таку можливість планується значно обмежити. Всі докази повинні надаватися виключно сторонами. Суд же виступає арбітром, приймаючи рішення на підставі доказів та аргументів, наданих сторонами. Лише у виняткових випадках він може задовольнити відповідне клопотання, коли доведено, що інакше витребувати докази неможливо.

Водночас передбачається розширення способів доказування. Зокрема, в господарському процесі запропоновано дозволити показання свідків. Адже нині тут допускаються тільки письмові та речові докази, а інколи виникають складнощі з незадокументованими фактами. При цьому, аби уникнути затягування розгляду справи (несумлінна сторона може клопотати про допит великої кількості свідків тощо), передбачено письмові показання. А якщо виникнуть сумніви, свідок може бути запрошений на засідання.

Заручники політиків

Користуючись нагодою, «ЗіБ» не міг не запитати в координатора Ради з питань судової реформи про передумови появи та перспективи ухвалення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів». О.Філатов розповів, що після прийняття нової редакції закону вже накопичилися зауваження до нього, зокрема щодо практики застосування норм Вищою радою юстиції та Вищою кваліфкомісією суддів тощо. Тому рада вирішила узагальнити ці питання, аби підготувати відповідний проект, який приймався би синхронно зі змінами до Конституції в частині правосуддя. Цей проект народні депутати, які брали участь у його підготовці, самостійно внесли до парламенту.

Але чи не вийде так, що одночасно до ВР унесуть і президентський варіант доопрацювань? «Не думаю, що ми будемо вносити якийсь окремий проект. Якщо напрацюємо якісь серйозні зміни, можливо, знайдемо спільну мову з народними депутатами, і вони знову внесуть документ. Можливо, зміни будуть такими, що їх можна буде внести під час підготовки документа до другого читання. Авторство тут відіграє останню роль», — заспокоїв О.Філатов.

При цьому він нагадав, що приймати проект планується паралельно зі змінами до Конституції. Коли ж очікувати остаточного голосування щодо змін до Основного Закону, не повідомив.

Крім того, «ЗіБ» також дізнався, що сьогодні рада працює над змінами до Кодексу адміністративного судочинства, які планується винести на обговорення через місяць.

Так, планується, що проект ГПК, зміни до ЦПК та КАС будуть унесені пакетом, і за них проголосують на поточній сесії парламенту. Водночас, на думку О.Філатова, потрібен проміжок між набуттям змінами чинності та введенням їх у дію. Тому передбачається, що кодекси запрацюють у І кварталі наступного року.

Щоправда, з огляду на політичну ситуацію в країні сьогодні такі плани можна вважати оптимістичними. Оскільки маємо парламентську кризу та навіть імовірність дострокових виборів до законодавчого органу. В такій ситуації вкрай важливо, аби напрацьовані ініціативи не стали предметом спекуляцій та інструментом популістських технологій. Адже тоді судова реформа перейде в хронічну стадію, що не сприятиме ні покращенню доступу громадян до суду, ні підвищенню довіри до вітчизняної Феміди.