Вхід тільки для адвокатів

Учасники форуму закликали скаржитися на законників до ВККС. А з тим, чи монополізувати право на представництво в суді, не визначилися

Чи приведе введення адвокатської монополії до покращення якості правничих послуг? Справжній «батл» довкола цього питання розгорнувся в рамках форуму Асоціації адвокатів України «Київська весна». Підігрівали дискусію й обіцянки гостей заходу звернутись до КДКА.

Фаховість та відповідальність

Як з’ясували модератори батлу Віце-президент ААУ, адвокат Зоя Ярош та заступник головного редактора «ЗіБ» Валентин Богунов, більшість прихильників монополії вважають, що вона забезпечить високий професійний рівень надання правничих послуг. Водночас опоненти не розуміють, яким чином молодий юрист, який ніколи не брав участі в судових процесах, зможе, отримавши свідоцтво, якісно захищати клієнтів. На їхню думку, навіть стажування не врятує такого фахівця від помилок. Адже не можна порівнювати практичний досвід і допомогу в складанні процесуальних документів.

Кожна особа, яка надає послуги юриста чи адвоката, апріорі підвищуватиме свій фаховий рівень, уважає адвокат, патентний повірений Марія Ортинська. «Коли людина може звернутися лише до адвоката, в останнього буде менше стимулів підвищувати свою кваліфікацію», — каже правник.

«Паршива вівця знайдеться як серед адвокатів, так і серед юристів, і вирішити це нав’язуванням свідоцтва неможливо», — вважає херсонський адвокат Дмитро Марченко. Мовляв, якщо в людини є життєві принципи, вона надаватиме якісні послуги, незважаючи на наявність свідоцтва, а якщо на першому місці корисливі інтереси, «корочка» від цього не втримає. Прикметно, що в Херсоні на одного адвоката припадає близько тисячі потенційних клієнтів. За такого навантаження Д.Марченко сумнівається в якості надання адвокатських послуг.

Хочеш практикувати — стань адвокатом — так бачать суть монополії її противники. І вважають таку вимогу формою тиску: якщо зараз адвокат може виступати представником у суді, то монополія перетворить рішення дисциплінарних органів про позбавлення свідоцтва на заборону на професію.

Попри сумніви колег, прихильники монополії сприймають її як інструмент для підвищення довіри до професії в суспільстві. Адже нині громадяни часто сприймають адвоката швидше як посередника в переданні хабара судді.

Важко сказати, чи підвищить введення адвокатської монополії правову культуру в країні. Особливо з огляду на те, що введення виключно адвокатського представництва має іншу, менш глобальну мету. Водночас не можна виключати й можливості побічної позитивної дії реформування адвокатури на суспільство в цілому, адже, крім розкритикованої опонентами адвокатської фаховості, введення монополії передбачає й посилення відповідальності за помилки.

Окремий орган юстиції

Щоб переконати учасників форуму, їм на конкретному прикладі продемонстрували переваги виключного права адвокатів на представництво в суді. Про німецький досвід розповіла адвокат Крістіна Майєр.

Згідно з п.1 §78 цивільного процесуального кодексу Федеративної Республіки Німеччини адвокатська монополія поширюється на представництво у Вищому земельному суді та у Верховному федеративному суді республіки. Крім цього, адвокати мають представляти клієнтів у майнових спорах, ціна позову в яких перевищує €5000, а також у сімейних справах. Якщо сторона в таких справах з’явиться на засідання без адвоката, суддя може винести заочне рішення не на її користь. Якщо позивач, обов’язкове представництво якого в суді вимагає закон, самостійно подасть заяву, це не матиме жодних юридичних наслідків, зокрема не перериватиме перебігу строку позовної давності тощо.

Відповідно до §78 федерального закону про адвокатуру адвокат у Німеччині є окремим органом юстиції. За словами К.Майєр, це дає німецьким адвокатам значний кредит довіри. Зокрема, вони не пред’являють у суді ліцензію і мають спрощений порядок вручення повісток.

На відміну від німецьких колег, яким довіряють судді, українські адвокати скаржаться на служителів Феміди, котрі дивляться на них згорда. Водночас нерідко вітчизняні правники виступають проти запозичення позитивного закордонного досвіду, пояснюючи це тим, що Україна як самобутня держава повинна запроваджувати власні правничі традиції.

ВККС не психолог

«Ефективно» скаржитися на суддів (щоб не ставилися зверхньо й дотримувалися принципів і норм етичної поведінки) адвокатів закликали голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков та виконавчий партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Станіслав Скрипник.

При цьому останній зауважив, що головний ефект від скарги полягає не стільки в притягненні судді до відповідальності, скільки у відкритті дисциплінарного провадження. За його словами, вже сам цей факт змушує суддів ставитися до адвокатів з повагою.

У свою чергу С.Козьяков наголосив на хибному ставленні адвокатів до дисциплінарного провадження як до інструменту притягнення судді до відповідальності. Так, склалося враження, що адвокати використовують ВККС швидше як психологічну допомогу: виплескують у скаргах весь накопичений негатив, не добираючи при цьому висловів і вочевидь не сподіваючись на об’єктивний розгляд справи. «За всю свою адвокатську діяльність я написав до ВККС лише одну скаргу. Мені відмовили, і я заспокоївся», — розповів С.Козьяков.

Однак, як з’ясувалося, в тому, що судді уникають дисциплінарної відповідальності, винні не лиха доля й не лояльність кваліфкомісії, а недотримання скаржниками викладених у регламенті ВККС вимог. Якщо адвокати й надалі надсилатимуть касаційні та апеляційні скарги у справі, голова ВККС пообіцяв реагувати на це зверненнями до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Під час дискусії, яка торкнулася питань дисциплінарної відповідальності служителів Феміди, в аудиторії перебував суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін. Він закликав не скаржитися до ВККС, а з розумінням ставитися до спірних питань у відправленні судочинства, зокрема до питання розмежування видів юрисдикції, та наполегливо доводити до відома суддів свою правову позицію. Потім у своїй доповіді законник зупинився на оскарженні дій органів Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Крім нюансів адміністративного судочинства та питань цивільного права та процесу, правники мали змогу розглянути проблеми господарського права та альтернативного вирішення спорів. Таке широке охоплення організатори пояснюють саме згадуваними аспектами розмежування юрисдикції та галузевого синтезу. Врешті-решт такий підхід себе виправдав, адже, щоб не пасти задніх, сучасний адвокат повинен підходити до будь-якого професійного виклику комплексно, цікавитися як новелами своєї спеціалізації, так і глобальними законодавчими трендами в цілому.

Коментар «ЗіБ»

«Київська весна» вигідно вирізняється з-поміж інших професійних заходів»

Олена Перцова, адвокат, керівник судової практики ПГ Pavlenko LegalGroup:

— Форуми Асоціації адвокатів України — це передусім якісна платформа для дискусії в колі практикуючих адвокатів, суддів та представників органів державної влади.

Цьогорічний форум, власне, не є винятком. Особисто для мене підтвердженням цього є палка дискусія довкола діяльності ДАБІ, в результаті якої адвокати мали можливість обговорити найгостріші питання із представниками суддівського корпусу та органу контролю. Корисним з практичної точки зору було й обговорення деяких аспектів трудового права.

Якщо ж оцінювати захід у цілому, то можна констатувати, що він вигідно вирізняється з-поміж інших професійних заходів, особливо через свій суб’єктний склад. Сподіваюся, що адвокатська спільнота й надалі долучатиметься до ініціатив ААУ та продовжить підвищення свого професійного рівня.

«Є сенс обмежити монополію певними категоріями справ або сумою позову»

Юлія Курило, партнер АО «СК ГРУП»:

— Проти адвокатської монополії висловлюється багато аргументів, але всі вони мають організаційний характер. Із цими труднощами потрібно обов’язково працювати авторам законопроекту й адвокатам. Наприклад, є сенс обмежити монополію певними категоріями справ або сумою позову або встановити, що представником юридичної особи може бути, зокрема, його штатний юрист. Або ж за аналогією із США, Португалією та іншими країнами передбачити, що адвокат може виконувати свою діяльність і в рамках трудового договору з клієнтом.

Необхідно розвивати систему безоплатної правової допомоги, оскільки адвокатські послуги малозабезпеченим можуть бути недоступні, а також за аналогією з Німеччиною впроваджувати систему страхування, коли гонорар адвокату (в межах ставок, установлених законом) виплатить страхова компанія.