Вільна зарплатна каса

Працівники та пенсіонери зможуть самі обирати банк, через який отримуватимуть кошти

Незабаром на розгляд парламенту буде внесено законопроект, що гарантуватиме працівникам право самим обирати, в якому банку вони отримуватимуть зарплату, а пенсіонери — пенсію. А за примус до оформлення зарплатної картки в певній фінустанові притягуватимуть до кримінальної відповідальності. Проект підтримують і громадські організації, і банкіри, і профільний комітет Верховної Ради.

Банки на вибір

Комітет ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту прийняти в першому читанні проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав особи на вільне обрання банківської установи…)» (№2287а-1). Крім того, в комітеті висловили сподівання, що вже найближчим часом законотворці на своєму засіданні розглянуть та підтримають цей проект.

У документі пропонується дати фізособам можливість на власний розсуд обирати банки, в яких вони хочуть отримувати зарплати, пенсії та інші виплати. Також установлюється презумпція неможливості впливу держорганів та окремих посадовців на правовідносини між громадянами та фінансовими інститутами.

Зокрема, в ст.24 закону «Про оплату праці» пропонується записати, що зарплата виплачується або через банки, або за місцем роботи. При цьому за бажання отримувати винагороду на картку працівник особисто відкриває рахунок в обраному банку й подає роботодавцю письмову заяву.

Також можна змінити банк, повідомивши про це не пізніше як за 5 робочих днів до зарплати. При цьому передбачається: послуги банків щодо зарахування грошей на особисті рахунки оплачуються за кошти роботодавця.

Під загрозою криміналу

Окремо прописано заборону будь-яким способом обмежувати працівника вільно обирати (змінювати тощо) банк, через який той отримує зарплату. При цьому за зловживання пропонується встановити кримінальну відповідальність.

Зокрема, передбачені зміни до ст.172 Кримінального кодексу «Грубе порушення законодавства про працю». Відповідно до проекту тиск на працівника каратиметься штрафом у розмірі від 2 до 4 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років. На суму від 2 до 3 тис. н.м.д.г. може бути оштрафовано особу за такий тиск на пенсіонера.

Щоправда, в головному науково-експертному управлінні ВР зазначили: проект надто деталізує порядок відкриття рахунків для отримання зарплати, пенсії чи інших платежів. Багато із прописаних у ньому норм, на думку експертів, доцільніше врегулювати на рівні підзаконних актів.

Також вони вважають зайвим установлення кримінальної відповідальності за порушення відповідних норм. «Зазначені діяння є не суспільно небезпечними, а суспільно шкідливими, і за них має бути передбачена не кримінальна, а адміністративна відповідальність», — ідеться в експертному висновку.

Суд уже сказав своє слово

Прикметно, що розробленню згаданих документів передувало рішення Окружного адміністративного суду м.Києва, яким скасовано низку урядових актів щодо визначення банків, через які має виплачуватися зарплата чиновникам (зокрема, постанову від 15.06.2015 №826/3998/15). Цими рішеннями Кабмін зобов’язав держоргани разом з Мінфіном «невідкладно вжити заходів щодо переведення виплати заробітної плати працівників та військовослужбовців через державні банки».

Крім скасування урядових рішень, суд зобов’язав Кабмін утриматися від вчинення дій, спрямованих на примусове переведення підпорядкованих міністерств, центральних органів державної влади та підприємств державної форми власності та працівників цих установ на обслуговування виключно в державних банках.

В мотивувальній частині суд послався, зокрема, на те, що скасовані рішення суперечать закону «Про захист економічної конкуренції». Так, у ст.15 цього акта йдеться, що антиконкурентними діями органів влади визнається примушення суб’єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергового постачання товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців. Також ст.17 закону встановлено заборону схиляти суб’єктів господарювання, органи влади тощо до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створювати умови для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Крім того, судді зауважили, що скасовані рішення суперечать постанові КМ «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги» від 22.04.2005 №318 та Порядку проведення відкритого конкурсу з визначення уповноважених банків, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 24.09.2010 №1086.

Постанова ОАСК була оскаржена в Київському апеляційному адмінсуді, який у вересні минулого року залишив скаргу КМ та Мінфіну без задоволення. Громадські активісти тоді назвали рішення «ознакою того, що в країні почали працювати закони».

Банкіри — за працівників

Утім, уже 20 січня цього року Кабмін прийняв постанову «Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги» №37. У ній, зокрема, передбачено, що уповноваженими на постійній основі банками, що виплачують зарплату бюджетникам, є фінустанови з державною власністю понад 75%, а також з 1% активів усієї банківської системи та наявністю облігацій внутрішньої державної позики понад 20% від регулятивного капіталу банку.

Банкіри побачили в таких обмеженнях чергове порушення законодавства і за участю асоціації «Український кредитно-банківський союз» звернулися до Антимонопольного комітету. За їх зверненням АМК запропонував Уряду переглянути положення згаданої постанови, аби усунути порушення конкурентного законодавства та гарантувати рівні умови відбору банків, уповноважених на виплату зарплат і пенсій.

Зокрема, в комітеті зазначили, що критерії відбору повинні забезпечити банкам можливість конкурувати за право виплати бюджетних коштів завдяки власним досягненням на ринку. Натомість урядові критерії відновлюють державну монополію на бюджетні виплати та дискримінують фінустанови, зокрема за формою власності.

Водночас в УКБС повідомили: для недопущення обмеження права громадян на вільний вибір банку вони звернулися до парламенту щодо невідкладного прийняття проекту №2287а-1. На думку банкірів, насамперед необхідно враховувати фінансовий результат діяльності банків, дотримання ними економічних нормативів НБУ та інших показників надійності. «Спільними зусиллями буде відновлено конкуренцію при обслуговуванні зарплат бюджетників та захищено права громадян, яким нав’язуються послуги не завжди стабільних банків», — упевнена генеральний директор УКБС Галина Оліфер. Крім того, за її словами, це відповідатиме міжнародній практиці та забезпечить конкуренцію, як того вимагають першочергові заходи з реформування фінансового ринку України, на які ЄС виділив гроші.