Закон і Бізнес


Від строків до повноважень

Протистояння ВРЮ та ВАС може призвести до зростання ваги ВС та втрати шансів на автономію «адміністративників»


Для того щоб роз’яснити позицію Ради, І.Бенедисюк вирішив поспілкуватися з представниками ЗМІ.

№11 (1257) 12.03—18.03.2016
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
3093

Рішення Вищого адміністративного суду щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності можуть викликати дискусію з приводу самого права на оскарження висновків Вищої ради юстиції. У колегіальному органі наголошують, що право на оскарження його вердиктів має зберігатись, але перелік підстав доцільно зменшити. Також правовий конфлікт наблизив і запровадження інших нововведень. Зокрема, щодо повноважень Верховного Суду.


«За» і «проти»

Після прес-конференції керівників ВАС, під час якої очільник установи Олександр Нечитайло пояснив позицію щодо скасування рішень про звільнення суддів (див. «ЗіБ» №10), свою відповідь вирішили підготувати й у ВРЮ. Голова колегіального органу Ігор Бенедисюк зібрав журналістів для того, щоб пояснити, в чому полягають відмінності в позиції суддів та представників Ради стосовно підрахунку строків дисциплінарної відповідальності.

Як повідомляв «ЗіБ», у ВАС вже винесено 6 рішень, якими скасовано вердикти Ради про звільнення суддів, котрі розглядали справи щодо учасників подій на майдані. І в кожному випадку вказувалося на однакові підстави — порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. «Адміністративники» у своїх рішеннях спиралися на те, що нормами закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VII, які набули чинності у лютому 2015 р., було внесено зміни до закону «Про Вищу раду юстиції». Зокрема, передбачено: провадження щодо звільнення судді за порушення присяги здійснюється за правилами і в строки, визначені для дисциплінарного провадження. Тому після набрання чинності цими новаціями, вважають судді ВАС, строк притягнення до відповідальності обмежувався одним роком з моменту вчинення проступку.

Після того як у березні 2015 р. вступила в силу решта положень закону №192-VII, цей термін було подовжено до 3-х років. Водночас, нагадали у ВАС, відповідно до ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність.

У свою чергу І.Бенедисюк визнав, що законодавець дійсно створив можливість для неоднозначного тлумачення норм, але у ВРЮ трактують строки притягнення до відповідальності інакше. Мовляв, доти, доки закон «Про забезпечення права на справедливий суд» не набув чинності в повному обсязі, строк звільнення суддів за порушення присяги взагалі не обмежувався.

«Законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності відповідальності відбулися 28 березня 2015 р.», — уважає І.Бенедисюк. При цьому, трактуючи закон, голова ВРЮ послався на ту ж ст.58 Конституції, але, на його думку, трирічний строк і є пом’якшенням відповідальності.

На вимогу громадськості

Проблема з визначенням строків не постала перед ВРЮ несподівано. Розв’язати її в колегіальному органі намагалися майже одразу після відновлення роботи. Для цього, повідомив І.Бенедисюк, проводилися круглі столи, під час яких експерти зійшлися на думці, що строк притягнення суддів до відповідальності саме трирічний.

Та й така позиція відповідала суспільним очікуванням. «Приймаючи такі рішення, ми демонструємо суспільству, що судова система здатна до самоочищення і здатна через деякий час стати такою, якою її хочуть бачити громадяни», — підкреслив І.Бенедисюк. За його словами, рішення, винесені суддями під час подій на майдані, стали лакмусовим папірцем, який показав «хто є хто», і суспільство вже дало їм свою оцінку. Тепер слово за відповідними органами.

Цікаво, що існувала ще одна точка зору стосовно строків притягнення суддів до відповідальності. Як наголошували скаржники під час розгляду деяких справ, строки звільнення суддів за порушення присяги, як і раніше, взагалі не повинні обмежуватися. Мовляв, це не дисциплінарна, а конституційна відповідальність. Такої позиції дотримувався, зокрема, суддя Конституційного Суду у відставці Віктор Шишкін. Однак у ВРЮ цю точку зору не підтримали.

Вичікувальна позиція

Загалом від початку своєї діяльності ВРЮ вказала на порушення присяги у діях 22 суддів, які ухвалювали рішення щодо учасників акцій протесту. З них 19 оскаржили такі вердикти у ВАС. Щоправда, після того як колегіальний орган звернувся до ВС, «адміністративники» почали переносити розгляд таких справ, щоб спочатку дізнатись позицію найвищої судової інстанції та зрозуміти, куди буде спрямовано практику.

«Верховних» роз’яснень очікує й ВРЮ. Як повідомляв «ЗіБ», на минулому засіданні колегіального органу не вивчався жоден матеріал з приводу висновків Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Щоправда, вже 17 березня Рада запланувала повернутися до розгляду цих матеріалів. Очевидно, сподіваючись, що до того часу ВС уже скаже своє слово. Та й сам І.Бенедисюк відзначив, що перше рішення найвищого судового органу може з’явитися вже впродовж тижня.

Навіть одного вердикту ВС буде цілком достатньо для того, щоб визначити подальший напрям роботи ВРЮ та зрозуміти, яка доля очікуватиме решту суддів, котрі звернулися до ВАС. «Якщо ВС прийме рішення стосовно строків відповідальності й скаже, наприклад, що це 1 або 3 роки, то подальший розгляд має відбуватися саме відповідно до правової позиції ВС», — наголосив І.Бенедисюк. При цьому рішення найвищого судового органу буде остаточним у справі й нового розгляду у ВАС не потребуватиме.

Прогнозувати ж, яке рішення ухвалить ВС, голова ВРЮ не наважився, лише обмежився загальними фразами про те, що сподівається на «зваженість і розсудливість» Суду. Проте наголосив, що в Раді готові виконати будь-який вердикт.

«Якщо адміністративна палата ВС дійде висновку, що має бути застосовано річний строк, то судді, в діях яких виявлено ознаки порушення присяги, не будуть звільнені. Однак ця інформація буде занесена до досьє і враховуватиметься при продовженні кар’єри», — наголосив І.Бенедисюк. Та й залишати висновки ТСК без подальшого розгляду у ВРЮ не планують: усі матеріали вивчатимуться, навіть якщо кожного разу доведеться вказувати, що строк застосування санкцій минув.

На порозі змін

Хоча ВРЮ і ВАС фактично перевели свою правову суперечку в публічну площину, подальшої «ескалації конфлікту» навряд чи варто очікувати. Принаймні про намір застосувати санкції до суддів, які мають відмінну точку зору, не йдеться. І.Бенедисюк відзначив, що свою оцінку позиції законників давати не хотів би. Адже будь-які його заяви щодо наявності підстав для дисциплінарної відповідальності могли б трактуватись як тиск на ВС.

До того ж питання строків відповідальності, за його словами, належить швидше до юридичної площини й розуміння законодавства. Очільник ВРЮ переконаний, що можливість неоднозначного трактування заклав законодавець, а судді тепер мають розв’язати заплутаний клубок нормотворчості.

Разом з тим досить складним питанням, на думку І.Бенедисюка, є можливість оскарження вердиктів Ради. «Якщо ми скажемо, що рішення ВРЮ не повинні оскаржуватись, це буде неправильно. Оскаржуються навіть укази Президента, постанови Верховної Ради. Немає жодного органу, рішення якого не оскаржувалися б. Інше питання: в якому порядку й обсязі має відбуватися ця процедура», — зауважив очільник ВРЮ.

За його словами, це обговорювалося під час візиту до Європейського суду з прав людини. «Нам пояснили, що рішення ВРЮ, звісно, мають оскаржуватись, але оскарження має бути лише щодо дотримання прав особи, а не щодо оцінки фактів. Адже якщо суд починає переглядати факти, яким дав оцінку повноважний орган, він фактично підміняє його діяльність», — пояснив свою позицію І.Бенедисюк. Хоча якщо переглянути рішення ТСК, на які у своїх висновках спирається ВРЮ, то виявиться, що дуже часто тимчасовий орган розглядав саме факти справи, підміняючи собою апеляційну або касаційну інстанції.

Та якби законодавець обмежив повноваження ВАС, на скасування спірних рішень ВРЮ це жодним чином не вплинуло б: у всіх рішеннях ідеться саме про процесуальні аспекти, а не про фактичні звинувачення суддів.

Водночас протистояння Ради та вищого суду може призвести до поштовхів і в законотворчій сфері. Зокрема, вже висловлюються ідеї щодо розширення повноважень ВС. Так, пропонується надати йому право переглядати рішення ВАС щодо висновків Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тобто в парламенті роблять ставку саме на найвищий судовий орган. Не виключено, що підтримка позиції ВРЮ переконає нардепів у необхідності надання Суду ще більших повноважень.

А над ВАС тим часом збираються «політичні хмари». На думку окремих громадських активістів, проблема скасування рішень ВРЮ полягає не в законі, а «в небажанні суддів здавати своїх». Можливо, подібну риторику підхоплять і нардепи. А за таких обставин про створення автономії адміністративних судів, на чому наполягає ВАС, не буде й мови.

Водночас у ВАС наполягають на змінах до законодавства, але з іншою метою: захистити права представників адмінсудів від зовнішнього впливу. Як наголосив О.Нечитайло, незважаючи на рішення ЄСПЛ «Волков проти України», в якому висловлено сумніви щодо незалежності суддів, законодавець так і не вирішив питання про убезпечення «адміністративників» від тиску з боку ВРЮ та ВККС. Ці органи, зазначив очільник ВАС, з одного боку, є сторонами в адміністративних справах, а з другого — розглядають дисциплінарні справи щодо самих суддів. А значить, можуть отримати важелі впливу. Однак те, в якому напрямі рухатиметься законотворчий процес, залежатиме від органів влади.