Обмежений доступ

Адвокати хочуть захиститися від порушників своїх прав

Останнім часом адвокати все частіше стали скаржитися на порушення своїх прав, зокрема на фізичне насильство щодо них. Та способів захисту в них не так багато, крім правових, які наразі не дають належного результату. З огляду на це адвокати намагаються хоча б не пропустити до своїх лав осіб з іншого боку барикад.

Стороннім вхід заборонено?

Саме такі думки виникли у членів Ради адвокатів України під час розгляду питань щодо проходження стажування особами, які перебувають на посадах в поліції, суді, прокуратурі тощо. Як відзначали присутні, для таких людей оформлення адвокатського свідоцтва є свого роду страховкою. Саме тому, зауважують окремі члени РАУ, не можна допустити їх до професії.

Попри такі думки, закон про адвокатуру не забороняє особам ні отримувати свідоцтво, ні проходити стажування. Водночас, зазначають у РАУ, навіть за таких умов особа не може отримати адвокатське свідоцтво, якщо наявні порушення вимог несумісності. Однак, на думку адвокатів, цього недостатньо, тому слід виробити єдиний підхід до стажування осіб, які працюють у судах, прокуратурі, поліції.

Як варіант, охочим отримати свідоцтво адвоката пропонують натякнути на ймовірний конфлікт інтересів, якщо стажисти (наприклад адвокат та слідчий) зустрінуться в одному процесі. Можливо, це трохи зменшить бажання окремих осіб стати адвокатом.

Крім того, є проблеми з дотриманням адвокатської таємниці та доступу до неї. Адже стажист може ознайомлюватися з відповідними документами. Хоча в цьому випадку все впирається в керівника стажування, котрий, як стверджують окремі члени РАУ, може не тільки обмежити доступ особи до таких матеріалів, а й змусити її проходити стажування в робочий час (нині закон дозволяє це робити в позаробочий час. — Прим. ред.).

У РАУ погоджуються, що не можна заборонити особі складання кваліфікаційного іспиту, та водночас наполягають: жодного свідоцтва адвоката до усунення вимог несумісності, передбачених ст.7 закону. Що ж стосується стажування, то для опрацювання відповідного роз’яснення створено робочу групу. Ймовірно, відповідний проект винесуть на обговорення на наступному засіданні ради.

Зауважимо: адвокати неодноразово пропонували максимально обмежити видачу свідоцтв колишнім правоохоронцям, які виступали суб’єктами порушень прав адвокатів і їхніх клієнтів. Проте такі ідеї, як правило, залишаються на рівні розмов.

Лише факти

Питання обмеження доступу до адвокатської професії викликало жваве обговорення. Зокрема, завдяки тому, що на цьому засіданні РАУ затвердила звіт про порушення прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності в Україні в 2015—2016 роках. Документ висвітлює не всі факти порушення прав адвокатів, яких дуже багато, а тільки найбільш кричущі — розправи, тиск та втручання в професійну діяльність.

«Починаючи із середини 2013 року адвокати почали зазнавати все більшого тиску та переслідування у своїй діяльності з боку правоохоронних органів. Як наслідок, у 2015 — 2016 рр. порушення прав адвокатів набуло загрозливого стану», — йдеться у звіті.

Члени РАУ майже без зауважень підтримали висновки, викладені в документі. Зокрема, відзначено, що основним джерелом порушень є правоохоронна система, а Генеральну прокуратуру звинуватили у створенні підгрунтя та заохоченні таких порушень, оскільки вона не вживає заходів для притягнення винних до відповідальності. Як наслідок, проголошується необхідність реформування правоохоронних органів та прокуратури й покарання винних.

Як уже повідомляв «ЗіБ», свої заклики адвокати адресують Президенту. Водночас сподіваються на зміни, пов’язані з особою нового Генпрокурора.

Також член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Павло Луцюк, обраний до її складу з’їздом адвокатів, виступив із пропозицією узагальнити практику притягнення до відповідальності суддів за порушення прав та гарантій адвокатської діяльності. На його думку, це буде належним підкріпленням звіту конкретними фактами. Оскільки ідея членам РАУ сподобалась, то, схоже, незабаром звіт отримає свого роду доповнення — окрему збірку рішень ВККС.

Як «позбуваються» адвокатів?

Серед способів виведення адвоката з гри фігурують мало не всі можливі незаконні дії — від пошкодження майна, погроз та вбивств до порушення кримінальних проваджень, негласних слідчих дій, обшуків, втручання в правову позицію та ігнорування адвокатських запитів.

Спочатку, звісно, адвоката намагаються витіснити з процесу «цивілізованими» методами, наприклад шляхом звернення до дисциплінарних органів про притягнення до відповідальності. Підставою для таких скарг, стверджують автори звіту, часто служить лише той факт, що адвокат не погоджується з позицією прокурора чи суду.

Також висловлюються невдоволення випадками порушення адвокатської таємниці. Причому це відбувається як за допомогою закону (йдеться про зміни до закону про запобігання відмиванню доходів, згідно з якими адвоката зобов’язують подавати інформацію про злочинну діяльність щодо фінансування тероризму про свого клієнта), так і за участю інших осіб. Наприклад, коли під час відвідування слідчих ізоляторів працівники цих установ перевіряють, які документи приносить із собою адвокат та чи мають вони стосунок до кримінального провадження. Або в тих же СІЗО забезпечується прослуховування бесід захисника із клієнтом.

Окремий розділ звіту присвячений нерівності прав та преференціям для сторони обвинувачення. Так, адвокати стоять у черзі на реєстрацію, щоб потрапити у приміщення суду, а слідчі й прокурори проходять за посвідченням. У судах не обладнано кабінети для роботи адвокатів, вони невчасно повідомляються про засідання. Судді приймають усі пропозиції прокурорів і водночас виставляють на обговорення ініціативи адвокатів щодо проведення експертиз, залучення свідків тощо. Скаржаться адвокати й на періодичне «щезання» матеріалів досудового розслідування та затягування розгляду клопотань адвокатів.

Документ також містить інформацію про вбивства та побиття адвокатів, обшуки їхніх офісів, прослуховування розмов, підпали автомобілів, порушені кримінальні провадження, допити.

Очікується, що звіт буде доопрацьовано та перекладено для того, щоб з ним могли ознайомитися міжнародні професійні організації, до яких апелює НААУ.