Голова Госпсуду Луганської області Л. Іноземцева:

«Дві третини учасників процесу — це суб’єкти господарювання, які покинули зону конфлікту»

Після вимушеної зупинки в роботі Господарський суд Луганської області відновив діяльність у Харкові. Про те, чому для переїзду було обране саме це місто, в яких умовах зараз працюють судді та працівники апарату, «ЗіБ» запитав у очільниці установи Любові ІНОЗЕМЦЕВОЇ. Також вона розповіла, які суб’єкти господарювання найчастіше звертаються до суду, що зроблено для спрощення повідомлення сторін та як відбувається відновлення втрачених матеріалів.

«Організація роботи відбувалася за умов, які становили реальну загрозу життю»

— На початку квітня 2014 р. було захоплено будівлю управління СБУ в Луганській області, що стало фактично початком втрати центральною владою контролю в місті. Водночас господарський суд продовжував працювати до липня. Розкажіть про цей період.

— Драматичні події весни — літа 2014 р. на сході країни, коли Луганщина та Донеччина перетворилися на гарячу точку на мапі України, стали справжнім випробуванням для господарських судів Донецького апеляційного округу. Організація роботи і здійснення судочинства на Донбасі протягом цього часу відбувалися, відверто кажучи, в особливих умовах, подекуди за обставин, які становили реальну загрозу життю і здоров’ю працівників та учасників процесу. Зрештою, зважаючи на низку об’єктивних причин, на початку серпня 2014 р. було прийнято рішення про припинення роботи суду.

— Що було останньою краплею, коли стало зрозуміло: необхідно припиняти роботу? Чи консультувались із цього питання з керівництвом Вищого господарського суду, Державної судової адміністрації, можливо, з представниками Адміністрації Президента? Чи це рішення ухвалювалося на свій страх і ризик?

— Консультації з керівництвом ВГС та ДСАУ щодо функціонування суду велися постійно. З початком активної фази антитерористичної операції та згідно з рекомендаціями Ради суддів було запроваджено особливий режим роботи. Разом з тим ескалація конфлікту в регіоні, зокрема загострення ситуації в Луганську та на території Луганської області, стали тим сигналом, після якого було зрозуміло, що продовжувати роботу установи за умов серйозної фізичної небезпеки для колективу та учасників процесу, відсутності електропостачання та поштового зв’язку неможливо. Особисто для мене припинення роботи суду було не тільки вольовим управлінським рішенням: ішлося про життя і людські долі.

— Лише у листопаді 2014 р. було оприлюднено указ Президента, яким господарські суди Луганської і Донецької областей, а також Донецький апеляційний господарський суд переведені до Харкова. Яким чином відбувалися консультації щодо майбутнього переїзду? Чому було вирішено відновити роботу саме в Харкові, якщо, наприклад, апеляційні суди Донецької і Луганської областей були переведені до Бахмута і Сєвєродонецька?

— Внесені Президентом зміни до мережі господарських судів були результатом тривалих консультацій, перемовин й оцінки усіх наявних обставин. Так, усі 3 господарські суди Донецького апеляційного округу переїхали до Харкова та були розміщені в одній будівлі, яка на підставі відповідного договору перебувала на той час в оренді у Харківського апеляційного господарського суду та була вільною. Наявність такого приміщення, власне, і стала головним аргументом для переїзду. Крім того, можливість розміщення суддів та працівників апаратів судів у великому місті є в рази більшою.

Між іншим, така локація не тільки сприяє оптимізації роботи округу й оперативному вирішенню питань між судами, але й полегшує для сторін процесу реалізацію їхнього права на оскарження в апеляційній інстанції та дозволяє зекономити бюджетні кошти на пересилання справ. Зверну увагу, що згідно зі статистичними даними дві третини учасників процесу — це суб’єкти господарювання, які покинули зону конфлікту та знаходяться фактично по всій території України (переважно у великих обласних центрах). У цьому контексті Харків — оптимальне місце для розташування суду.

«Найбільш складним питанням залишається забезпечення житлом»

— Які зараз умови роботи суддів та працівників апарату? Чи вистачає кабінетів, чи забезпечений суд меблями, комп’ютерною технікою? Чи допомагає держава в забезпеченні житлом?

— З квітня минулого року господарський суд Луганської області відновив роботу. На цей час маємо прийнятні та, що найголовніше, безпечні умови роботи. Оскільки надане судам приміщення кілька років пустувало, в ньому були проведені, зокрема й силами колективу, необхідні капітальні й поточні ремонтні роботи. Поступово вирішується питання забезпечення меблями, комп’ютерною та оргтехнікою, адже все майно суду залишилося на непідконтрольній Україні території. Сподіваємося, що в подальшому будуть виділені кошти на закупівлю системи відеоконференцзв’язку, інформаційно-платіжного терміналу для сплати судового збору та достатньої кількості необхідної комп’ютерної техніки.

Проте найбільш складним і проблемним питанням залишається забезпечення житлом. Нині судді та працівники апарату, які разом із сім’ями переїхали до Харкова, винаймають житло за власний кошт. Питання надання службового житла або ж компенсації цих витрат наразі не вирішене через відсутність відповідного правового регулювання.

— Під час візиту до Харкова голова ДСАУ Зеновій Холоднюк наголосив на збільшенні за рахунок понадпланових надходжень від сплати судового збору фонду заробітної плати для працівників апарату, які переїхали разом із судами з тимчасово окупованих територій. Це підвищення має бути суттєвішим порівняно з іншими. Чи реалізовані ці обіцянки?

— У ДСАУ приділяють особливу увагу проблемам переміщених судів. Так, у жовтні минулого року З.Холоднюк під час робочого візиту відвідав наш суд та інші суди, переведені до Харкова із зони бойових дій. Абсолютно очевидно, що за умов, в яких ми опинилися, питання фінансового забезпечення суддів та працівників апарату стоїть вкрай гостро. І хоча наприкінці 2015 р. зусиллями ДСАУ вдалося збільшити розмір заробітної плати представникам судової системи за рахунок надходжень від сплати судового збору, з початку року ці виплати проводяться за тимчасовим кошторисом, забезпечуючи лише обов’язкові платежі (посадовий оклад, доплату за ранг та надбавку за вислугу років), передбачені законодавством. Сподіваємося, що протягом року відбудеться підвищення асигнувань на заробітну плату, яка має бути більшою для всіх колективів переміщених судів.

— Указом Президента в листопаді минулого року було звільнено 4 судді вашого суду за власним бажанням. Скільки зараз працює суддів, чи є перспектива заповнення вакансій?

— Загалом упродовж 2015 р. за власним бажанням звільнені 5 суддів. На даний момент у штаті працюють 24 судді, включаючи одну суддю, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Що стосується заповнення вакантних посад, то це питання відноситься до компетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції. Нині кілька осіб, які виявили бажання бути призначеними до нашого суду, вже отримали необхідні рекомендації та чекають на відповідний указ Президента.

— Яке зараз навантаження? Як змінилася кількість справ?

—  У 2015-му суд почав працювати з квітня. Звісно, не тільки період простою в роботі, а й загальний спад в економіці країни позначилися на показниках щодо позовних матеріалів і заяв, які становили 77,1% до аналогічного періоду 2014 р. Разом з тим прикметним є те, що результати ІV кварталу 2015 р. вдвічі перевищили сукупні показники з квітня до вересня включно. Це свідчить про наявність позитивної динаміки та відновлення роботи в колишньому режимі.

— На сайті вашої установи окремий розділ присвячено повідомленню сторін, які перебувають у зоні проведення антитерористичної операції. Як часто такі особи звертаються до суду? Які це категорії справ?

— Створення на сайті окремого розділу «Повідомлення для сторін, які перебувають у зоні проведення антитерористичної операції» продиктоване необхідністю забезпечення під час розгляду справ фундаментальних засад судочинства, зокрема доступу до суду, дотримання принципів рівності та змагальності сторін. Так, з моменту відновлення роботи на адресу суду почали надходити позовні матеріали, відповідачами в яких зазначено суб’єкти господарювання, які зареєстровані на непідконтрольній Україні території Луганської області. Водночас надіслати повідомлення туди поштою неможливо. Тому ми інформуємо відповідача про розгляд справи через офіційний сайт, телефоном та електронною поштою.

Відсоток позовних заяв, які надійшли від суб’єктів господарювання з непідконтрольних територій області, незначний, натомість господарюючі суб’єкти з цих територій частіше виступають у статусі «відповідача у справі». Ідеться здебільшого про вирішення спорів, пов’язаних з розірванням договорів та невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань.

— Відповідно до розпорядження голови ВГС відновлення втраченої справи про банкрутство відбувається незалежно від того, чи припинено провадження у справі. Яким чином вдається поновлювати такі справи? Чи є такі ж перспективи для інших категорій справ?

— При відновленні втрачених справ суд керується постановою пленуму ВГС від 26.12.2011 №18 (зі змінами, які були внесені у листопаді 2014 р.). Відповідно до її вимог справи відновлюються як за заявою сторін, так і за ініціативою господарського суду.

В більшості випадків відновлення втрачених справ про банкрутство є досить проблематичним. Їх відмінністю від справ, які розглядаються у позовному провадженні, є те, що справи про банкрутство відновлюються незалежно від того, на якій стадії розгляду вони перебували. Натомість справи позовного провадження відновлюються лише у тому випадку, коли вони були розглянуті по суті, тобто коли мало місце закінчення судового розгляду.

У минулому році нами відновлено 439 матеріалів справ про банкрутство, на початок 2016-го в провадженні суду знаходиться 364 справи цієї категорії. Також відновлено близько 350 справ позовного провадження, зокрема з питань видачі дублікату наказу, відстрочки або розстрочки виконання рішення, поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання та заміни сторони у виконавчому провадженні.

Відновлення справ провадиться шляхом витягу примірників процесуальних документів за окремими справами з програми «Діловодство спеціалізованого суду» та витребування у сторін засвідчених копій документів, які знаходились у матеріалах втрачених справ. Не підлягають відновленню справи позовного провадження, втрачені до закінчення судового розгляду. Однак заявники мають право подати нову позовну заяву в загальному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом, без повторної сплати судового збору.

«Необхідно змінити підвідомчість окремих категорій справ»

— Цього року відзначається 25-та річниця створення господарських судів. Водночас тривають розмови про доцільність існування цієї юрисдикції. Які перспективи її розвитку, на вашу думку?

— На мій погляд, те, що система господарських судів розвивалася паралельно із державою та є «однолітком» незалежної України, досить знакове. Дійсно, впродовж цього часу обговорювалася доцільність існування цієї спеціалізованої ланки судочинства. Але при цьому варто враховувати, що становлення системи арбітражу в Україні датується ще початком ХХ ст., а тому вона має тривалу історію, від якої не можна відмовлятись.

До того ж світова судова практика йде шляхом спеціалізації, а дані соціологічних опитувань щоразу підтверджують традиційно високий рівень довіри суспільства до господарських судів.

Ліквідація господарської юрисдикції, на моє глибоке переконання, призведе до негативних наслідків для бізнесу та не розв’яже проблем судової системи в цілому. Замість цього для зменшення навантаження на загальні та адміністративні суди варто змінити підвідомчість окремих категорій справ, зважаючи на значний досвід їх розгляду саме господарськими судами. Це дозволить забезпечити єдність підходів як до визначення навантаження, так і дотримання строків розгляду справ. До того ж реалізація такої ініціативи не потребуватиме додаткових витрат бюджетних коштів.

— Що з нагоди річниці ви хотіли б побажати колегам?

— З нагоди знаменної події хочу побажати своїм колегам мудрості, терпіння, виваженості та професіоналізму, поваги від держави і суспільства, впевненості в завтрашньому дні та мирного неба над головою.

Користуючись нагодою, від імені колективу та себе особисто висловлюю слова щирої вдячності всім, хто долучився до відновлення діяльності суду. Особливо відзначу небайдуже ставлення керівництва ВГС та суттєву допомогу очільників та суддів Харківського апеляційного господарського суду та Господарського суду Харківської області з перших днів перебування нашої установи в місті й дотепер.