Неперехідна справедливість

Керівництво ВАС щодо звільнення cуддів: «Нічого особистого. Тільки правові колізії»

Вердикти Вищого адміністративного суду, якими рішення Вищої ради юстиції про внесення подань щодо звільнення володарів мантій, зокрема тих, що розглядали «справи майдану», скасовуються, в суспільстві сприйняли неоднозначно. ВАС потрапив під шквал критики: громадські «активісти», експерти і навіть деякі представники органів влади знову заговорили про те, що законники не готові до самоочищення і захищають «своїх». «Адміністративники» роз’яснили: проблема в прогалині в законі, через яку позбавляти мантій служителів Феміди вже запізно.

Законодавчий недогляд

Востаннє на зустріч з керівництвом ВАС журналістів запрошували ще в минулому році. Та недавно в «адміністративників» з’явився привід зустрітися з пресою: пояснити причину прийняття рішень щодо скасування деяких подань ВРЮ про звільнення за порушення присяги володарів мантій, які розглядали «справи майдану».

«На адресу адмін’юстиції лунають негативні висловлювання з боку і громадських організацій, і політиків, які хочуть підняти собі рейтинг. Судді ВАС керувалися законом, який прийняв парламент», — наголосив голова ВАС Олександр Нечитайло.

Його заступник Михайло Цуркан детально розповів, чому установа визнала незаконними певні рішення ВРЮ. «Для притягнення судді до відповідальності за дисциплінарне правопорушення передбачені чіткі строки. Законом «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року визначено: дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше 6 місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів провадження у справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку. Що стосується звільнення за порушення присяги, то певного строку законодавець не передбачив», — наголосив М.Цуркан.

Натомість усе мало змінитися після ухвалення Європейським судом з прав людини рішення у справі «Олександр Волков проти України». Адже ЄСПЛ зазначив: в Україні не встановлені строки давності для застосування звільнення судді з посади за порушення присяги. Проте законодавець не поспішав дослухатися до страсбурзької інституції.

«Рішення Суду набрало чинності 2013 року. Воно є джерелом права. Попри відсутність законодавчого регулювання, українські суди мають його враховувати», — зауважив М.Цуркан.

Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» було внесено зміни до ст.32 закону «Про Вищу раду юстиції», відповідно до яких провадження щодо звільнення служителя Феміди за порушення присяги здійснюється за правилами і в строки, передбачені для дисциплінарного провадження. «Тобто законодавець установив 3-річний строк. До цього цей строк був необмежений. Отже, мав би застосовуватися більш м’який підхід — 3-річний строк, якби законодавець не зробив застереження», — наголосив заступник керманича ВАС.

Місячний термін

Що ж не так у «справедливому законі»? Виявляється, заковика причаїлася у «Прикінцевих та перехідних положеннях». Так, закон набрав чинності через 30 днів від дати його опублікування, тобто 29 березня 2015 року. Виняток становили лише деякі норми, зокрема стосовно змін до закону «Про Вищу раду юстиції»: вони «пішли в роботу» вже наступного дня після опублікування — 27 лютого.

Тому з 27 лютого до 28 березня діяла ст.32 закону «Про Вищу раду юстиції» в новій редакції. При цьому закон «Про судоустрій і статус суддів» діяв у «старій» редакції: дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше року з дня вчинення проступку. Таке положення втратило чинність тільки 29 березня. Адже цього дня оновився суддівський закон і згаданий строк був збільшений.

«Запровадження такого строку погіршило становище суддів, яке існувало протягом одного місяця. Відповідно до Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи», — зауважив М.Цуркан.

Водночас усі проступки, які ВРЮ ставила за провину суддям, датуються січнем—лютим 2014-го. Тобто на час розгляду дисциплінарних справ строк притягнення до відповідальності становив рік і на момент прийняття Радою рішення закінчився. На думку «адміністративників», ВРЮ не врахувала цього.

«Наші колеги дійшли висновку: притягнення суддів до відповідальності з порушенням річного строку не узгоджується ні з практикою ЄСПЛ, ні з національним законодавством. Виникла правова колізія, яка потребує напрацювання єдиного підходу… Питання є доволі складним. Маючи свою думку, ми очікуємо рішення Верховного Суду. Рішення ВАС грунтується на такому праворозумінні», — пояснив М.Цуркан. Але, як він уважає, судова практика щодо цього питання може бути змінена ВС.

«Не судді придумали собі проблему. Законодавець… Ми можемо зрозуміти ті обставини, коли приймався закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Але ж закон «Про забезпечення права на справедливий суд» ухвалювався у спокійній обстановці. Думаю, законодавець мав би врахувати всі складові процесу та не допустити таких, скажімо, ляпів, які в майбутньому можуть стати проблемою. Якщо судді підійдуть до цього питання формально, а завтра ЄСПЛ зверне увагу на такий формальний підхід, то це може бути підставою для їх звільнення у зв’язку з порушенням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ось така проблематика. Нічого, як кажуть, особистого. Тільки правові колізії», — зізнався заступник очільника ВАС.

Без союзників

Журналісти поцікавилися в «адміністративників», чи проводили вони якісь консультації з ВККС чи ВРЮ з приводу цієї ситуації. «Ми ж не даємо консультацій. ВККС та ВРЮ мають право висловлювати свою думку щодо тієї чи іншої ситуації. Якщо суд виніс рішення, його думку потрібно поважати», — відповів О.Нечитайло.

«Як вийти із цього становища? Брати на себе відповідальність і консультуватися з ВРЮ. З якою метою? Притягнення всіх суддів до відповідальності? Чи з метою звільнення від відповідальності?» — додав М.Цуркан.

О.Нечитайло навів інші аргументи на користь прийнятих ВАС рішень. «Якщо ми — незалежний суд, то повинні діяти відповідно до Конституції та законів без огляду на ті чи інші політичні думки, позицію громадських діячів. Розумію, що критики дуже багато. Союзника в цьому питанні в суду не буде. Це ми також розуміємо. Але беремо на себе відповідальність і приймаємо рішення. Тут слід розуміти, яка судова влада потрібна Україні: або вона незалежна від будь-яких політичних уподобань, лозунгів, або ж підпорядковуватиметься всім цим політичним моментам, прийматиме рішення, яке вимагає якийсь політик або громадська організація», — вважає очільник ВАС.

Окрім цього, за його словами, проблема зі строками стосується чи не всіх суддів, яких звинувачують у порушенні прав учасників «майдану». «Тому що йдеться про питання дисциплінарної відповідальності. Ми ж не кажемо: такі строки застосовуються у випадку, якщо стосовно того чи іншого судді порушено кримінальне провадження», — пояснив керманич ВАС.

Наслідки «реформи»

«Адміністративники» поділилися думками й щодо інших злободенних тем. Вони вкотре наголосили: готові хоч сьогодні пройти первинне кваліфікаційне оцінювання. Проте є деякі «але». «Доцільність сьогоднішнього оцінювання викликає великі сумніви. Адже ми чітко не розуміємо програми реформування судоустрою», — зазначив О.Нечитайло.

На його думку, коли претенденти на зайняття посади судді безстроково пройдуть оцінювання, невідомо, що буде з ними далі. Адже може виникнути ситуація: рекомендація ВККС є, а Верховна Рада не проголосує за їхнє обрання безстроково. Виходить, бюджетні кошти підуть на вітер, адже так звана переатестація обходиться недешево. «Навіщо проводити оцінювання, коли немає чіткого плану? Якби внесли зміни до Конституції, то було б розуміння, що буде далі», — припустив керманич вищого спецсуду.

Його підтримав М.Цуркан: «Буде реформа чи переформатування судової системи? Чи не краще сформувати нову систему й сказати: шановні, ось вам нова система, ви маєте право претендувати на місця в ній виключно на конкурсній основі. Хто бажає — проходьте, хто ні — дякуємо за службу і до побачення. Наявний підхід наштовхує на думку, що йдеться про певну помсту тій судовій системі, котра, як уважає дехто, слугувала злочинному режиму».

А намагання реформувати Феміду вже принесло «результати»: з’явилася велика кількість вакансій; багато хто із законників чекає на поновлення фінансових гарантій, аби піти у відставку; володарі мантій, які працюють 2—3 роки, не хочуть продовжувати суддівську кар’єру.

«Ми не заперечуємо проти триланкової судової системи, але адмін’юстиція має бути відокремленою. Не можу сказати, що десь немає політичного аспекту стосовно боротьби з нами», — додав О.Нечитайло.

При цьому «адміністративники» погодилися: недоліки є і в їхній системі, багато над чим потрібно ще працювати. І попередили про наслідки реформи, про яку тривалий час говорять, але вона ніяк не зрушить з місця. «Ми в усіченому складі виконуємо завдання, покладені на нас. З острахом дивимося на ситуацію, якщо наші лави не будуть поповнені, а політики дійдуть висновку про необхідність проведення виборів. Не знаємо, чи зможемо впоратися», — наголосив М.Цуркан.

Різні позиції

«Останнім часом представники ВС звертають увагу на те, що суди нехтують правовими позиціями установи. Для прикладу чомусь зазвичай згадується ВАС. Чи дійсно «адміністративники» так часто відходять від правових позицій ВС та в яких категоріях справ?» — поцікавився журналіст «ЗіБ» у господарів зустрічі.

О.Нечитайло пообіцяв: в установі проаналізують практику ВС і опублікують, «щоб кожен зробив висновки». Він не виключив: певні проблеми є. За словами очільника ВАС, практика, яка напрацьовувалася, зокрема і ВС, кардинально змінюється.

«У нас є процесуальне право відійти від позиції ВС. При цьому мотивувати своє рішення», — наголосив О.Нечитайло. Він згадав про недавню ухвалу ВАС у справі про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування. При розгляді цієї справи інституція відступила від позиції «верховників» (див. стор.11. — Прим. ред.).

«Якщо продовжувати логіку ВС, закладену в рішенні щодо стягнення бюджетного відшкодування, то фактично йдеться про відсилання стягувача до того, щоб він ще раз звертався до суду в разі, коли орган, який має здійснити відшкодування, відмовить у цьому. ВАС сказав: захист має бути реальним. Для чого приймати 2—3 рішення, якщо одним можна забезпечити відновлення порушеного права?» — пояснив М.Цуркан.

На його думку, необхідно розрізняти випадки, коли судді ВАС «б’ють у штангу», тобто помиляються, або ж після напрацювання усталеної практики ВС «доходять протилежного висновку з огляду на різні обставини». «Водночас є питання тлумачення закону. Ми чомусь боїмося цього слова. Коли кажуть не «застосування», а «тлумачення», у деяких суддів виникає страх. Що стосується тлумачення закону. Це прерогатива того суду чи судді, який його тлумачить. Ми запитуємо ВС: якщо над вами буде ще одна інстанція, як думаєте, може бути інше тлумачення? Звичайно, може», — припустив М.Цуркан.

ВРЮ наполягає на своєму

Наступного дня заяву керівництва ВАС прокоментував голова ВРЮ Ігор Бенедисюк. На його переконання, «законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось одночасно й набрало чинності згідно із законом «Про забезпечення права на справедливий суд» з 28.03.2015». Тому ВРЮ «вважала і вважає, що при накладенні такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення за порушення присяги, підлягає застосуванню трирічний строк давності, визначений у ч.4 ст.96 закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про забезпечення права на справедливий суд».

Ситуація довкола цих рішень ВАС змушує замислитися щодо місця ВРЮ в системі органів судової влади. На думку експертів, це залежить від того завдання, яке ставиться перед членами Ради як ними самими, так і суб’єктами їх призначення. Адже йдеться не просто про дискусію, а про оцінку колегіальним органом вердикту інституції, уповноваженої здійснювати правосуддя.

Коли показником своєї ефективності вони вважають відсоток очищення суддівських лав, то, звісно, рішення ВАС перешкоджає досягненню цієї мети. Якщо ж на першому місці стоїть захист незалежності людей у мантіях від необгрунтованих скарг та політичних звинувачень, то, навпаки, у ВРЮ мали б прийняти позицію ВАС до виконання. Принаймні до того часу, як свою думку висловить найвищий судовий орган.

З другого боку, публічна незгода Ради із судовими рішенням аж ніяк не сприяє відновленню довіри до вітчизняної Феміди, а лише додає аргументів політикам та громадським діячам для продовження її шельмування. І, припускають експерти, навіть для ліквідації вищих спеціалізованих судів.

Урешті-решт головне, аби позиція ВРЮ не була сприйнята у ВС як тиск на нього. Адже кілька центрів впливу українська Феміда точно не витримає.

Про те, як «верховники» трактують питання строків притягнення володарів мантій до дисциплінарної відповідальності, чи погодяться цього разу з позицією «адміністративників» та не матимуть «нічого особистого», вже скоро дізнаємося. Адже, за попередньою інформацією, ВС почне розгляд справ щодо скасованих рішень ВРЮ після 8 березня.