Закон і Бізнес


Касація по-міністерськи

Бізнесу запропонують обирати: або судді ВГС, або палата арбітрів


№9 (1255) 27.02—04.03.2016
Ірина Коваль
22267

Не секрет, що очікування реформи судової системи набридло всім, включаючи самих служителів Феміди. Однак терпець у незадоволених системою уривається. Щоб не випробовувати його більше, в Міністерстві юстиції запропонували альтернативу — створити на рівні Вищого господарського суду палату арбітрів.


Рефері на вибір

Ініціатива полягає в тому, що кожен, хто дійде до касаційної інстанції, зможе обирати процедуру розгляду свого питання: колегією у складі суддів ВГС чи одного судді ВГС та кількох арбітрів.

Звісно, зауважив міністр юстиції Павло Петренко, представляючи свою ініціативу на зустрічі із членами Європейської бізнес-асоціації, ця процедура коштуватиме дорожче, ніж розгляд справи у ВГС. Однак, на його думку, це забезпечить учасникам процесу можливість вибору. «Кожен, хто подає касаційну скаргу до ВГС, зможе запустити процедуру розгляду своєї справи арбітрами. Ця ж особа має взяти на себе більшу частину витрат», — пояснив міністр.

Наразі відповідний законопроект перебуває на стадії розроблення. Попри це, міністр уважає, що такий пілотний проект можна буде запустити вже цього року.

На запитання щодо шансів документа бути прийнятим парламентом він, посилаючись на нещодавнє схвалення ВР пакета «безвізових» законів, відповів: «Якщо буде спільний тиск Мін’юсту, бізнесу та експертного середовища, то парламент зможе прийняти потрібні закони».

Необхідність таких змін П.Петренко пояснив надто довгим періодом очікування судової реформи. За його словами, доки будуть розроблятися закони щодо зміни Конституції в частині правосуддя, бізнесу слід запропонувати альтернативу.

Питання за дужками

Ідея такого пілотного проекту сподобалась як учасникам зустрічі, так і бізнес-омбудсмену Альгірдасу Шеметі, який назвав її цікавою. Водночас він зауважив, що озвучена П.Петренком пропозиція потребує вивчення.

На перший погляд, ініціатива виглядає досить привабливо, однак без розуміння наслідків такого альтернативного розгляду справи важко уявити, чи буде це так вигідно для бізнесу, як обіцяє міністр? Якщо арбітраж може ініціювати сторона, яка дійшла до касації, то чи зможе інша відмовитися від такої процедури з огляду на її дороговизну чи просто небажання довіряти свою справу арбітрам? Також варто роз’яснити, яку силу матимуть рішення, прийняті арбітрами, стосовно актів першої та апеляційної інстанцій, який механізм оскарження і врешті-решт забезпечення єдності судової практики? Адже може так статися, що різні склади колегій на свій лад тлумачитимуть одні й ті самі норми законодавства й, відповідно, виноситимуть протилежні вердикти.

Що ж стосується самих суддів ВГС, то чи всі вони братимуть участь в арбітражі? Так само не озвучено механізм обрання суддів та арбітрів до складу відповідної колегії, приблизна вартість розгляду, розподіл оплати між бюджетом та складом колегії тощо.

Озвучена міністром пропозиція вочевидь надто «сира», аби розглядати її всерйоз. Звісно, якщо не йдеться про банальне бажання отримати фінансову підтримку для роботи над проектом.

Окрім того, попри оптимізм П.Петренка стосовно перспектив його ініціативи, велика ймовірність, що внесення змін до відповідних процесуальних кодексів затягнеться. Як наслідок, проект або повисне в повітрі, так і не стартувавши, або ж буде готовий аж після запровадження змін до Конституції.

Пряма мова

Інна БОЙЧУК, адвокат, АО «Нацина Рачук»:

— Можливість розгляду спору у ВГС за участю комерційних арбітрів є одним зі способів покращення бізнес-клімату в Україні. Зокрема, це дозволить підвищити довіру бізнесу до судової системи, оскільки склад палати формуватиметься бізнес-асоціаціями, торговельними палатами та бізнес-омбудсменом, тобто опосередковано самими субєктами господарювання з-поміж авторитетних для них осіб.

Водночас, на мою думку, запроваджувати палати арбітрів було б доцільніше не в касаційній, а в першій і апеляційній інстанціях. Це знизить відсоток оскаржених рішень і не дозволить великому бізнесу узурпувати систему господарських судів шляхом скасування невигідних рішень та формування вигідної лише для нього практики.

Можливість розгляду спору в касаційній інстанції за участю комерційних арбітрів могла б бути цікавою для наших клієнтів з точки зору довіри до таких арбітрів та їх більшої обізнаності у специфіці конкретної галузі бізнесу.

Віталій СМЕРДОВ, шеф-редактор «Бухгалтер 911», юрист ОМП:

— Доки ми не побачимо більш детальної інформації з приводу введення до складу суду таких арбітрів, говорити про перспективність цієї ініціативи рано. Адже самі лише заяви, навіть міністра юстиції, не дають відповіді на прості питання.

Якими повноваженнями буде наділена така палата арбітрів та на яку категорію справ поширюватиметься їхня юрисдикція (зокрема, чи зможуть вони розглядати спори з податковими органами)? Буде така палата діяти та приймати рішення самостійно чи тільки у складі колегії суддів? Яка вартість цієї процедури? Вона фінансуватиметься за рахунок судового збору чи це буде окремий збір?

Лише після вирішення цих питань буде доречно говорити, чи зацікавлений бізнес у такій реформі.

Проте досвід показує, що запровадження у складі ДФС інституту уповноваженого з питань підприємництва, яким була призначена особа саме з експертного середовища, позитивно вплинуло на захист прав платників податків. Тому шанси на успіх у запропонованої реформи є. Питання лише за її реалізацією.

Тетяна ТРИКОЗА, адвокат, АФ «Династія», м.Дніпропетровськ:

— Пропозиція прозвучала в розрізі реформування судової системи, а саме — подальшого скасування вищих спеціалізованих судів як зайвої сходинки у стадіях оскарження. Однак залишилося незрозумілим, чи виключає розгляд палатою арбітрів судовий порядок, тобто чи не буде такий вибір виключати для сторони можливість подальшої процедури судового оскарження й чи зупиняється при цьому строк для подання касації в загальному порядку?

Можливість реалізації ідеї сама по собі непогана з урахуванням того, що якісний склад палати арбітрів — це експерти з міжнародним досвідом. Більше того, з огляду на актуальність для бізнесу проблеми, повязаної з розміром судового збору, така альтернатива буде цікава, якщо вона виключить обовязок зі сплати збору (як при поданні касаційної скарги в судовому порядку).

Для можливості оцінки ризиків з метою прийняття рішення і формування пропозиції потенційному клієнту необхідно прописати детальний порядок звернення, а також повноваження і механізм вирішення спорів палатою арбітрів.

Ігор СЕМЕНОВ, адвокат, старший юрист AstapovLawyers

- Як правило, господарський спір, що виник між сторонами може бути вирішений судом або, за наявності згоди обох сторін, арбітражем. Таким чином, існують два різних і непов’язаних між собою механізми вирішення спорів, кожен з яких має свої переваги і недоліки. З огляду на вищезазначене, ініціатива поєднати ці механізми шляхом створення палати арбітрів саме при суді, на перший погляд, виглядає досить спірною.

Крім того, викликає багато запитань також і той факт, що палату арбітрів планується створити саме при Вищому господарському суді, адже суд касаційної інстанції не може встановлювати фактичні обставини справи, а лише перевіряє застосування судами норм права. За таких обставин, арбітри будуть зв’язані тими фактами, які встановили суди попередніх інстанцій і, таким чином, їх можливості повноцінно розглянути спір будуть суттєво обмежені.

В будь якому випадку, для належної оцінки даної ініціативи варто дочекатися поки експерти закінчать розробку відповідного законопроекту. Водночас, будь-які, ініціативи щодо розвитку міжнародного комерційного арбітражу в Україні слід вітати. Перш за все, слід прийняти відповідні зміни до законодавства, зокрема з питань підтримки арбітражу з боку державних судів, які вже розроблено експертним середовищем.

Ольга ЧЕХ, молодший юрист VB PARTNERS

 - На жаль, на даний момент запропонована реформа викликає більше питань, аніж дає відповідей. Так, невідомо який статус матиме Палата арбітрів при ВГСУ та в чому особливості порядку розгляду спорів вказаним органом. З одного боку, залучення до розгляду господарських справ арбітрів, визнаних бізнес-співтовариством, дасть змогу об’єктивніше та кваліфікованіше вирішувати спори між суб'єктами господарювання.

Однак, касаційний розгляд полягає у перевірці на наявність порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права судами нижчих інстанцій, а не розгляд справи по суті. Таким чином, залучення бізнес-арбітрів до касаційного розгляду справи, скоріше за все, являтиме собою заміну суб’єктного складу суду. Не відбудеться спрощення та покращення процедури вирішення спорів, оскільки спочатку спір розглядатимуть судді першої та апеляційної інстанцій в загальному порядку.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що доцільнішим та ефективнішим буде реформування системи третейських судів, а також сприяння розвитку інституту медіації відповідно до кращих зарубіжних взірців.

Маркіян КЛЮЧКОВСЬКИЙ, партнер міжнародної арбітражної та судової практики ЄПАП Україна

- Впровадження діючої системи вирішення спорів, яка була б альтернативою судам – це важлива складова судової реформи в Україні. У всіх розвинених країнах такі системи не просто існують, але й користуються серйозним попитом у бізнесу – вони зазвичай швидші, дешевші, прагматичніші і більш бізнес-орієнтовані ніж традиційні державні суди. Щонайменше півстолітній досвід функціонування такої системи у глобальному масштабі довів її доцільність. Ця система – це комерційний арбітраж.

Тому ідея про створення «палати арбітрів», призначення яких покладалось би на бізнес-асоціації та торгові палати з доброю репутацією, є дуже влучною. Однак така палата не має створюватись «при суді» або «на рівні суду» - у ній тоді немає сенсу. Вона не лише ускладнить і без того непростий господарський процес, але й потрапить під залежність суду, при якому вона створена.

Доцільніше цю ідею реалізувати в контексті реформи - лібералізації міжнародного комерційного арбітражу та третейського судочинства в Україні, шляхом створення арбітражних інститутів при тих же бізнес-асоціаціях, які би побудували свою діяльність на сучасних арбітражних регламентах, розроблених в рамках міжнародного регулювання в цій сфері з використанням найкращого світового досвіду. Наразі український закон не дозволяє створювати такі арбітражні установи в Україні, виправлення цієї ситуації, разом із внесенням змін до процесуальних кодексів з метою налагодити належну взаємодію між судами та арбітражами, наповнить систему арбітражу змістом, ефективністю і, що найважливіше, довірою бізнес-спільноти.

Законопроекти, що передбачають такі зміни, вже розроблені фахівцями (зокрема, Українською арбітражною асоціацією).