Закон і Бізнес


Зміни зі зворотним ефектом

Прогноз на 2016-й: масові звільнення законників, об’єднання храмів Феміди та протистояння всередині системи


Після поновлення гарантій «адміністративники» можуть залишитися без багатьох колег з Вищого адмінсуду, в якому понад 50% осіб мають право на відставку.

№9 (1255) 27.02—04.03.2016
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
5733

Представники всієї судової системи зібралися під одним дахом — у Кловському палаці, аби обговорити результати діяльності Феміди в минулому році. Очевидно, захід мав на меті продемонструвати єдність судової влади. Проте деякі деталі зустрічі наштовхували на геть інші думки. Крім підсумків роботи, учасники зібрання говорили про плани на майбутнє, реалізація яких повинна покращити якість розгляду справ та забезпечити гарантії суддівської незалежності. Однак, як виявилося, запропоновані реформаторами зміни можуть мати неочікувані наслідки.


Завдання є — результату немає

Зустріч представників усіх інстанцій та видів юрисдикції ініціював Верховний Суд. На думку його керівництва, учасники мали виконати два головні завдання. По-перше, прозвітувати перед суспільством про кількісні та якісні показники діяльності. По-друге, проаналізувати виявлені недоліки та знайти способи їх усунення: або силами самих володарів мантій чи органів судової влади, або завдяки допомозі парламентарів.

Як уважають експерти, навряд чи із цими завданнями стовідсотково вдалося чи вдасться впоратися. Адже оприлюднення докладної інформації про здійснення правосуддя було швидше схоже на звіт не перед суспільством, а перед колегами. Адже гарантувати, що багато громадян почули слова із Кловського палацу, напевно, ніхто не наважиться: така подія не викликала надзвичайного ажіотажу.

Що стосується другого завдання, то недоліки у своїй роботі та проблеми в системі в цілому судовій владі доведеться долати самотужки. Володарі мантій сподівалися, зокрема, що присутній на зібранні представник законодавчого органу — народний депутат Сергій Алєксєєв — пояснить, чому парламент тривалий час не обирає суддів безстроково. Але єдиний народний обранець пробув на заході недовго і навіть не виступав перед суддями.

За нього спробував відповісти заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов. «Чому ВР не приймає рішення щодо суддів. Не тільки тому, що парламентарі таким чином хочуть відвернути увагу суспільства від проблем, які є в самій ВР, але й через те, що до суддів сформоване певне суспільне ставлення. Парламентарі не можуть знайти в собі сили взяти на себе політичну відповідальність. Та рано чи пізно їм доведеться це зробити», — запевнив представник АП.

Розбіжність думок

Самі законники сприйняли зустріч у палаці не тільки як «звітні слухання». Одні скористалися нагодою, аби поспілкуватися з вищим керівництвом. Інші мали фінансові інтереси й намагалися поділитися своїми проблемами з головою Державної судової адміністрації Зеновієм Холоднюком.

Очевидно, захід організовувався, аби показати: між різними інстанціями та видами юрисдикції панує злагодженість, і вони мають рівні права. Але той факт, що очільнику ВС Ярославу Романюку для промови надали годину часу, а керівникам вищих судів — 10—20 хв., вже свідчить про привілейоване становище приймаючої сторони.

А нагадування керманича ВС про «неслухняних» представників адмін’юстиції тільки посилювало враження, що є речі, які роз’єднують судову систему. «Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу правильного застосування судами процесуальних норм про підсудність і компетенцію щодо розгляду таких спорів (земельних. — Прим. ред.). Однак, як показала практика, адміністративні суди на цей правовий висновок не зважають, продовжують розглядати подібні спори по суті, формально використовуючи надане процесуальними законами право відходити від правового висновку ВС», — дорікнув Я.Романюк.

«Так, у нас є проблеми із земельними спорами. Є рішення Конституційного Суду і рішення ВС. Кому віддавати перевагу?» — поцікавився заступник голови Вищого адміністративного суду Михайло Цуркан. Можливо, він не очікував на відповідь, але Я.Романюк її дав: «Верховному».

Як припускають експерти, цього року протистояння всередині системи триватимуть. Особливо з огляду на непохитну позицію ВС щодо необхідності ліквідації вищих спецсудів та об’єднання під одним дахом касаційної інстанції для всіх видів юрисдикції. І якщо зміни до Конституції будуть схвалені у наявному вигляді, така перебудова стане вельми ймовірною.

Довіра у цифрах…

Якщо говорити про підсумки роботи судової системи, то вимальовується така картина. Так, у 2015-му до судів надійшло 3,73 млн справ і матеріалів усіх категорій. Це на 6,5% менше порівняно з 2014 роком. Утім, на думку деяких представників, такий спад є тимчасовим. Адже припинили діяльність установи в Криму та деяких районах Донецької, Луганської областей. Ще одним чинником стало збільшення розміру судового збору, який тепер можуть оплатити далеко не всі охочі захистити свої права в суді. Тож, наголошують фахівці, говорити про необхідність скорочення штатів через «втрату інтересу» до суду поки що передчасно.

Загалом торік усі інституції розглянули 3,71 млн справ та матеріалів. Тільки 12,5% рішень у цивільних, господарських, адміністративних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення були оскаржені в апеляційному порядку (в 2014-му — 13,3%). У кримінальному судочинстві показник оскарження вироків —18,6% (у 2014-му — 17,9%).

Тобто до близько 80—85% рішень претензій не було. У свою чергу апеляційні та касаційні інстанції скасовують незначний відсоток рішень. Наприклад, у 2015 році апеляційні суди скасували або змінили 54,5 тис. рішень (у цивільних, господарських та адміністративних справах) місцевих судів, а це — 3,5% загальної кількості рішень, ухвалених місцевими інституціями. У касаційному порядку скасовано й змінено 17,6 тис. рішень, що становить 1,8% від загальної кількості.

Безперечно, володарі мантій вважають ці показники доказом довіри до судової влади: в переважній більшості випадків сторони залишаються задоволені вирішенням спору. Проте на таку думку пристають не всі.

…і на словах

Так, О.Філатов зауважив: довіру громадян до судової влади не вдалося відновити. «Як би не рахували і якими б соціологічними дослідженнями не керувалися, мусимо констатувати: на жаль, у 2016 рік судова влада ввійшла майже з тими ж низькими показниками суспільної довіри», — наголосив О.Філатов. Якими даними керувався представник АП, невідомо. Принаймні присутнім він такої інформації не озвучив.

«Поки ми не проведемо цивілізовану правову реформу щодо перезавантаження судової системи, довіра навряд чи відновиться. Дуже важливо, щоб перезавантаження відбувалося в рамках Конституції, з дотриманням прав суддів, у рамках процедур, установлених законом. Така процедура не повинна використовуватися для розправи з конкретними людьми», — зауважив О.Філатов.

За його словами, сьогодні єдиним правовим, а не політичним шляхом оновлення судової системи є кваліфікаційне оцінювання. «Його успішне проведення має стати основою відновлення довіри громадян до суду», — наголосив заступник глави АП.

Утім, експерти дотримуються протилежної думки: якщо переважна більшість служителів Феміди успішно пройдуть «перевірку на профпридатність», це викличе зростання невдоволення в суспільстві. Адже різні «громадські активісти» та політики переконали людей: єдиний шлях очищення Феміди — звільнення суддів. Отже, тепер позитивними результати кваліфоцінювання вважатимуться лише в разі позбавлення багатьох законників мантій.

Як зазначив О.Філатов, оцінювання суддів є нормальною європейською практикою та проводиться в багатьох країнах на регулярній основі. Мовляв, володарі мантій, які впевнені у своєму професіоналізмі та етичній поведінці, можуть підтвердити чистоту своїх доходів та майна, дотримуються вимог антикорупційного законодавства, не матимуть жодних проблем з проходженням цієї перевірки. Тому, на думку представника АП, процедура оцінювання має бути акцентована не тільки і не стільки на оцінці професійних знань, скільки на перевірці доброчесності судді.

Хоча О.Філатов й уважає оцінювання звичним для багатьох країн, нагадаємо, що із цього приводу говорив очільник Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков перед початком перевірки: «Це вперше у світі здійснюється така процедура — кваліфікаційне оцінювання майже 8 тис. суддів». Тобто, виходить, «вітчизняна акція» безпрецедентна?

Звичайно, в інших країнах судді проходять оцінювання. Але не всі відразу. І тільки у тих випадках, якщо підвищують кваліфікацію (в Україні володарі мантій теж проходять періодичне навчання у Національній школі суддів) або якщо після вчинення дисциплінарного проступку повинні довести свою здатність якісно розглядати справи. То навіщо посилатися на досвід європейських країн і переконувати суспільство, що первинне кваліфоцінювання — це звичайна практика багатьох держав?

Та найбільше в цій ситуації насторожує те, що результати оцінювання можуть бути цілком неочікуваними. Адже кваліфперевірку відразу всієї судової системи ще ніхто у світі не проводив.

Гарантії для відставки

До речі, говорив О.Філатов і про майбутні фінансові зміни. Він, зокрема, повідомив важливу інформацію, яка стосується відновлення та посилення гарантій фінансової незалежності судової влади. «Йдеться про суддівську винагороду, про пенсійне забезпечення та відновлення рівня довічного утримання, який існував до 2014 року, і, можливо, певного його підвищення. Думаю, найближчим часом ці питання будуть порушені у Верховній Раді», — зазначив заступник глави АП.

Якщо парламент наважиться прийняти такі зміни, то велика кількість служителів Феміди, швидше за все, готова буде здати мантії. Принаймні, як розповідала «ЗіБ» в одному з інтерв’ю голова Ради суддів Валентина Сімоненко, «30%—40%, а може, й 50% суддів, які мають право на відставку, залишать посади». Тому, очевидно, після внесення законодавчих змін (або втрати чинності «обмежувальними» нормами щодо щомісячного довічного грошового утримання за рішенням Конституційного Суду) велика кількість володарів мантій залишать свої посади.

Водночас суддів не перестає непокоїти питання: якщо гарантії поновлять, то де ж взяти кошти на відповідні виплати? О.Філатов мав відповідь і на нього: джерела для додаткового фінансування будуть. «Зокрема, буде оптимізація судової системи. Я зараз не маю на увазі пропозицію щодо ліквідації вищих спеціалізованих судів. Під оптимізацією мається на увазі укрупнення районних судів, що дасть економію коштів», — розповів представник АП.

Отже, Феміду чекає ще один виклик — велике переформатування. При цьому невідомо, яку кількість установ вирішать реорганізувати. «Оптимізація мережі судів та кількісного складу суддів відбудеться залежно від конституційних змін, на базі розроблених науково обгрунтованих нормативів навантаження», — назвав один із пунктів плану на майбутнє З.Холоднюк. Хоча над визначенням таких нормативів РСУ та ДСАУ б’ються не перший рік.

Причому, попри відсутність коригування Основного Закону та наукових висновків, оптимізація вже розпочалася: не так давно три районні суди м.Херсона були ліквідовані, а натомість з’явився один новий — Херсонський міський суд. І, як запевняли представники РСУ, незабаром реорганізаційні процеси пройдуть в установах інших міст.

Отже, цей захід не тільки продемонстрував, чим займалися служителі Феміди в минулому році, а й дав зрозуміти, які випробування чекатимуть судову систему в 2016-му. А ще що прийдешні зміни можуть мати зворотний ефект: наприклад, відновлення фінансових гарантій не так зміцнить фундамент суддівської незалежності, як стане підставою для відставки багатьох законнників, які, побоюючись можливого повторного зменшення матеріального забезпечення в майбутньому, скористаються наданим шансом. Та, можливо, саме такого ефекту й очікують реформатори?

Порівняння даних щодо надходження та розгляду справ у 2014—2015 роках, можно переглянути тут.