Нерозділена відповідальність

РСУ захистила законників із зони проведення АТО. Однак декому з них «заблокувала» виплату окладу

Нарешті володарів мантій з установ Донецької та Луганської областей, що припинили діяльність у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, почули. Відгукнулася Рада суддів, яка взяла на себе відповідальність та прийняла рішення щодо прикріплення цих служителів Феміди до інших судів. Отже, після 4-місячного «фінансового затишшя» в законників з’явилася надія на те, що їм «розморозять» виплату посадових окладів. Утім, усім суддям із зони проведення АТО зарано радіти. Адже з подачі РСУ деякі з них спіймають «грошового облизня».

Давня історія

Уже через 2 місяці після обрання новим членам ради випала нагода довести, що вони можуть без сторонньої допомоги захистити колег. РСУ пройшла випробування, хоча й була за крок від того, щоб перекласти відповідальність за матеріальне забезпечення служителів Феміди із зони проведення АТО на Вищу кваліфікаційну комісію суддів чи Верховну Раду.

«ЗіБ» також неодноразово привертав увагу до цієї проблеми. Нагадаємо: у грудні 2014-го РСУ зобов’язала голів Слов’янського міськрайонного суду Донецької області та Рубіжанського міського суду Луганської області видати накази про тимчасове прикріплення володарів мантій з інституцій, які припинили діяльність через бойові дії. У свою чергу Державна судова адміністрація мала подбати про фінансове забезпечення цих суддів.

У 2015 році парламентарі вирішили врегулювати питання «тимчасового прихистку» людей у мантіях на законодавчому рівні. У «Прикінцевих та перехідних положеннях» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» вони записали: прикріплювати служителів Феміди строком на 6 місяців має ВККС. Однак народні депутати, прорахувалися: такого терміну не вистачило, аби працевлаштувати всіх переселенців.

«Вичерпання» 6-місячного строку призвело не просто до «від’єднання» володарів мантій від певного суду, а до втрати можливості отримувати заробітну плату. Хоча самі судді твердо переконані: право на матеріальне забезпечення в них є. Адже в законі «Про судоустрій і статус суддів» визначено механізм виплати винагороди в разі, якщо служитель Феміди не здійснює правосуддя: він має отримувати тільки посадовий оклад. У ДСАУ дотримувалися іншої думки: без прикріплення немає й зарплати.

На допомогу знову спробували прийти парламентарі. Так, у жовтні 2015-го у ВР був зареєстрований проект «Про внесення змін до закону «Про забезпечення права на справедливий суд» (щодо забезпечення прав суддів, які обіймають посади у судах, що припинили роботу у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції)» (№3328). У ньому пропонується дозволити ВККС прикріплювати суддів на необмежений період. Проте в народних обранців не вистачило «політичної волі» внести документ до порядку денного. Тому судді із зони бойових дій залишилися зі своїми проблемами сам на сам: без роботи та без зарплати. Дехто з них не сидів склавши руки, а звертався до суду в надії отримати заборговане.

Не заборонено — значить дозволено

Реальна допомога неочікувано прийшла з боку органу суддівського самоврядування. 4 лютого РСУ зібралася на перше в цьому році засідання. В анонсі заходу не було жодного слова про те, що вирішуватиметься подальша доля окремих законників з установ Донеччини та Луганщини. Вже безпосередньо на засіданні в пункті порядку денного «Різне» журналісти помітили питання «Про необхідність прикріплення суддів». Доповідачами були двоє членів ради, які не входили до її попереднього складу: Віталій Закопайло з Попаснянського районного суду Луганської області та Людмила Волкова з Харківського окружного адміністративного суду.

На засіданні озвучили такі цифри: 26 суддів з Луганської та 56 — з Донецької областей через закінчення піврічного строку прикріплення не отримують зарплату, досі не переведені. Один із членів ради нагадав:
27 січня ВККС рекомендувала перевести 4 законників із цих 82, а одного прикріпила до Рубіжанського міського суду Луганської області.

«ХІІІ з’їзд суддів прийняв рішення про виплату належної винагороди суддям Донецької та Луганської областей. Тобто сьогодні стоїть питання не тільки прикріплення, а й виплати винагороди. Суддям, які з 1 жовтня 2015 року не отримали жодної копійки, ніде взяти кошти навіть на хліб. Відповідно до закону вони не втратили повноваження судді, отже, можуть працювати, невизначеним є тільки їхнє місце роботи. Закон «Про судоустрій і статус суддів» не встановлює залежності між місцем роботи та виплатою винагороди. Тобто суддя з моменту складення присяги має право на отримання винагороди. Які підстави не виплачувати зарплату? Відсутність суду, в якому вони працювали? Такої підстави немає. РСУ уповноважена виконувати рішення з’їзду, тому необхідно звернутися до ДСАУ з приводу виплати зарплати. Оскільки законодавчих підстав для її невиплати немає», — розповіла Л.Волкова.

Її підтримав колега — Денис Масенко з Апеляційного суду м.Києва, який у квітні минулого року перевівся з Апеляційного суду Луганської області. За його словами, є два документи, які стосуються суддів із зони проведення АТО: постанова Кабміну («Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 7.11.2014 №595. — Прим. ред.) та закон, в якому є норма щодо прикріплення володарів мантій.

«Кожен з вас, прочитавши їх, не знайде положення, яке забороняє виплачувати зарплату суддям», — наголосив Д.Масенко.

Думка ДСАУ

Оскільки мова зайшла про фінанси, слово взяв голова ДСАУ Зеновій Холоднюк, який уже неодноразово пояснював, чому немає можливості виплачувати гроші служителям Феміди із зони бойових дій без «прив’язки» до певного суду. «Хотів би повернутися до тієї історії, коли Рада суддів за нашою пропозицією приймала рішення щодо прикріплення і ми шукали механізм для виплати суддівської винагороди. Дійсно, це питання не було врегульовано на законодавчому рівні. Тому РСУ взяла на себе відповідальність, ми врегулювали питання й виплатили винагороду», — нагадав З.Холоднюк.

Він пояснив: 28 вересня минулого року закінчився 6-місячний термін прикріплення служителів Феміди. «Починаючи з 29 вересня і дотепер вони не переведені і не прикріплені, тому немає підстав нараховувати та виплачувати їм винагороду. Спільним листом ДСАУ та РСУ ми зверталися до профільного комітету ВР, підтримували законопроект №3328. На жаль, він досі не прийнятий. Було б правильно, якби ВККС прийняла рішення і прикріпила суддів на відповідний період: місяць, два чи три. Доти, доки не буде врегульовано питання про переведення. Тоді проблем з виплатою винагороди не буде. Треба подумати: РСУ має вирішити це питання чи слід зобов’язати ВККС прикріпити?» — зауважив очільник судової адміністрації.

Бажання не збігаються з можливостями

Голова РСУ Валентина Сімоненко у свою чергу розповіла, чому деякі служителі Феміди самі винні в тому, що не можуть працювати та отримувати винагороду. «Ми багато часу приділяємо цьому питанню. Повірте, воно не таке просте й не таке начебто складне. ВККС звернулася до суддів з пропозицією написати заяви на переведення. Причому реально це відбувається таким чином: фактично виникає суперечка між суддями та комісією щодо того, чи судді повинні бути переведені в ті суди, які вони хочуть, чи в ті, куди потрібно, де не вистачає суддів», — зазначила В.Сімоненко.

За її словами, володарі мантій проти того, аби «кваліфікаційники» самі визначали, в яку саме установу їх «делегувати» для продовження кар’єри. Причина, так би мовити, побутова. «Деякі із цих суддів уже мають житло. Зокрема, 12 з них — у Києві. Дехто придбав житло в інших обласних центрах, тому хочуть саме туди перевестися», — повідомила очільниця РСУ.

Вона звернула увагу й на «небезпечність» проекту закону №3328. Фактично він дозволить прикріпляти володарів мантій безстроково: вони не здійснюватимуть правосуддя, а посадовий оклад отримуватимуть. Тому РСУ попросила парламентарів змінити проект і визначити певний строк прикріплення.

«Вибачте, до якого часу ці судді отримуватимуть зарплату без переведення? Змусити їх написати заяви не можна. Тому, на мою думку, потрібно захищати тих, хто не може вплинути на ситуацію», — наголосила В.Сімоненко та пояснила, кого має на увазі. Так, написати заяви про переведення не можуть служителі Феміди, в яких закінчився 5-річний термін повноважень, які вже отримали рекомендацію для переходу на роботу до іншої установи, однак вона залишається нереалізованою. Також окремі судді подали заяви про звільнення за загальними обставинами.

«Захищати потрібно саме цих суддів. Судді, які зловживають правом на прикріплення, повинні зрозуміти: так не буде постійно. Ми маємо збалансувати інтереси всього суддівського корпусу», — зазначила В.Сімоненко.

Голова ради нагадала: законників з Донецької та Луганської областей  1,5 місяця вмовляли піти працювати до Брусилівського районного суду Житомирської області, який залишився без жодного володаря мантій. До речі, відстань від цієї інституції до столиці — лише 80 км. Тільки двоє суддів погодилися.

«Я особисто підтримую бачення, що комісія має прикріпити. Коли ми брали на себе відповідальність, це питання не було врегульоване законом. Ми повинні закликати тих суддів з Донецької та Луганської областей, хто не написав заяву, бути відповідальнішими перед суспільством та суддівським корпусом і написати її протягом місяця», — запропонувала очільниця ради.

Вона навіть висловила готовність знову взяти на себе відповідальність та «приєднати» суддів. «Ми маємо прийняти рішення, яке буде виконане», — підкреслила В.Сімоненко.

У свою чергу З.Холоднюк пообіцяв: якщо буде рішення про прикріплення володарів мантій, всю заборгованість із зарплати вони отримають упродовж місяця.

Швидке виконання

Втім, заступник голови ДСАУ Павло Кондик закликав не поспішати з прийняттям рішення. За його словами, в порядку денному парламенту є законопроект №3328. «Є шанси, що він буде прийнятий», — наголосив він. Водночас попередив: якщо народні обранці підтримають документ у нинішній редакції, то зарплату суддям виплачуватимуть з моменту прийняття ВККС нового рішення про прикріплення. «І заборгованість у такому разі не буде виплачена», — зауважив П.Кондик.

Також він додав: якщо РСУ зобов’яже судову адміністрацію забезпечити служителів Феміди коштами, то виникнуть проблеми з реалізацією такого рішення. «Судді були прикріплені до конкретного суду, через який і здійснювалися виплати. Строк закінчився. Вони мають штатні посади в непрацюючих судах. І у нас виникне проблема. Голова суду навряд чи візьме на себе відповідальність і видасть наказ про прикріплення судді знову до цього суду», — попередив заступник голови ДСАУ.

Окремим членам РСУ не сподобалися такі пропозиції. «Ми намагаємося «заговорити» проблему. Знайшли кілька юридичних обгрунтувань, як зняти із себе відповідальність і покласти на когось іншого. Мовляв, нехай ВККС або законодавець вирішують. Де документ, на підставі якого припинили виплачувати суддям зарплати? Його нема», — обурився Д.Масенко.

Коли дискусія зайшла в глухий кут, оголосили перерву, аби запросити представника ВККС, який би пояснив, чи зможе комісія знову прикріпити володарів мантій. «Нам необхідно прийняти рішення, яке б виконалося. І виконалося швидко», — наголосила Л.Волкова.

Фінансові санкції в науку

Після годинної перерви РСУ була готова оголосити свій «вердикт» законникам із зони проведення АТО. В.Сімоненко розповіла, що телефонувала голові Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслану Князевичу. «Він сумнівається, що проект приймуть», — повідомила голова РСУ. Пізніше це підтвердилося: парламент не розглядав законопроект №3328.

Тож вихід знайшли такий. «Положення про прикріплення комісією суддів міститься в  «Прикінцевих та перехідних положеннях» закону, а в загальній статті про повноваження ВККС стосовно прикріплення не йдеться. Виходить, що це разові повноваження ВККС, і вони спливли. У зв’язку із цим є пропозиція йти шляхом, яким РСУ йшла раніше, і це буде логічно. Покласти відповідальність щодо прикріплення на РСУ», — оголосила В.Сімоненко.

За її словами, З.Холоднюк погодився з такою резолюцією і просив зазначити, що судді «приєднуються» з 29 вересня 2015-го. Така норма дасть можливість виплатити заборгованість. Окрім цього, володарі мантій, які відмовляються писати заяви на переведення, аби ВККС не відправила їх працювати за «тридев’ять земель», можуть не розраховувати на прикріплення, а тому — на посадовий оклад.

Одні експерти вважають, що РСУ зробила правильний крок. ДСАУ ніколи не погодилася б без «прив’язки» особи до певної установи виділяти кошти. ВККС не прикріпила б володарів мантій знову, бо рішення ради є обов’язковими тільки для органів суддівського самоврядування. Та й члени комісії дуже ревно дотримуються букви закону (пригадати хоча б їхній спір з РСУ щодо черговості етапів проведення кваліфіспиту), тож вердикт «самоврядників» не виконували б.

Деякі фахівці висловлюють припущення: не розділивши відповідальність з іншими органами, РСУ наразила себе на небезпеку. Адже тепер у представників інших гілок влади з’явився ще один привід звинувачувати служителів Феміди в «корпоративній змові». Не виключено, що рада зазнає критики й з боку «своїх»: ті, кого не прикріплять до інших інституцій і таким чином позбавлять грошей, можуть оскаржити її рішення до суду.

Пряма мова

— Попередній склад РСУ регулював питання тимчасового прикріплення суддів судів Донецької та Луганської областей. Рада прийняла рішення від 22.12.2014 №76. Ми встановили: судді, які виявили бажання працювати на території, підконтрольній українській владі, й хотіли перевестися в інші суди, мали подати певні заяви. Ми «відмежували» тих суддів, які залишилися на окупованій території й жодним чином не висловили волевиявлення щодо того, чи бажають працювати в Україні.

— РСУ — єдиний орган у державі, обраний суддями для захисту суддів. Сьогодні ми обговорюємо якісь юридичні тонкощі… Будь-яку проблему можна заговорити: взяти нормативний акт і знайти в ньому підстави не виплачувати суддям зарплати. Але я вас запевняю: немає законних підстав не платити їм винагороди. Знайдімо варіант, який усіх влаштовуватиме, і поставимо на цьому питанні крапку: нехай люди отримують зарплати.Запропоновані проекти рішень мають на меті забезпечити належні умови життя колег.

— Оскільки тоді, коли проблема прикріплення суддів не була визначена законом і РСУ брала на себе відповідальність щодо вирішення цього питання, то цілком логічно і зараз взяти на себе таку відповідальність та прикріпити суддів. Але прикріпити тільки тих, хто написав заяву на переведення, перебуває в декретній відпустці, щодо кого є рекомендація про обрання безстроково, хто подав заяву про звільнення з тих чи інших підстав. Той із суддів, хто не визначився, хай визначається. Принаймні це спонукатиме їх до того, аби написати заяву на переведення.