Закон і Бізнес


Наступна невідкладність


№5 (1251) 30.01—05.02.2016
РОМАН ЧИМНИЙ
3561

Конституційний Суд вирішив поквапитися із роз’ясненням, що вважати «наступною черговою сесією», на якій можуть бути остаточно прийняті зміни до Основного Закону. Письмові слухання цього питання почалися 29 січня.


Втім, народні обранці вирішили не чекати думки КС і вже підстрахувалися від несподіванок, відкоригувавши Регламент ВР. У процедурі схвалення проектів змін до Конституції уточнено: якщо законопроект попередньо схвалений Верховною Радою, але не був розглянутий на наступній черговій сесії, його можна голосувати й пізніше.

Такий правовий кульбіт можна сприймати не більше як спробу видати бажане за дійсне (див. «ЗіБ» №4/2015. — Прим. ред.). Адже, як зауважили фахівці головного науково-експертного управління ВР, Основний Закон має найвищу силу і намагання підлаштувати його вимоги під потреби сьогодення за допомогою Регламенту ВР чи якогось іншого закону є нікчемними.

З огляду на прогнозованість висновку Суду не виключено, що КС спробує встигнути оприлюднити свій вердикт уже 1 лютого. Це має дати нардепам додатковий стимул проголосувати за зміни до Конституції в частині децентралізації в останній можливий для цього день — 2 лютого.

Хоча факт ухвалення змін до Регламенту дає підстави припустити, що нардепи наперед вказали Суду, яким має бути його рішення, а сама відповідь втратила для них актуальність. Тобто за децентралізацію голосуватимуть тоді, коли будуть «виконані необхідні процедури». Ким і які саме — це питання не до правників, а до політиків.

До речі, з конституційним реформуванням правосуддя також не склалося. Теоретично для цього могло вистачити одного дня: 2 лютого, на останньому пленарному засіданні третьої сесії, можна було попередньо схвалити проект №3524, а потім відкрити наступну чергову сесію й прийняти його остаточно.

Натомість парламент, на відміну від КС, на свій лад зрозумів невідкладність президентської ініціативи й… власноруч відкликав документ. Водночас на вул. Жилянську направлена нова редакція змін, де нардепи все ж залишають за собою право висловлювати недовіру Генеральному прокуророві.

Суду, звісно, нескладно ще раз повторити свій висновок. Адже таке редагування лише формально є змінами до Конституції. Головне — не перетворитися на юридичний відділ при парламенті чи главі держави, який повинен негайно реагувати на їхні запити.