Закон і Бізнес


Корпоративний спір юрисдикції наперекір

Порушення правил підсудності й підвідомчості може коштувати законнику мантії


Суддівські кадри, №50 (985) 11.12—17.12.2010
3419

Після тижневої перерви члени Вищої квалі¬фікаційної комісії суддів продовжили вершити професійні долі людей у мантіях. Два дні поспіль, 6 і 7 грудня, вони спілкувалися з охочими отримати безстрокову «перепустку».


При цьому кваліфікаційне «сито» відсіяло лише одного суддю, і то тимчасово. Інші 33 законники, попри невпевнені відповіді та брак у роботі деяких із них, із легкістю отримали «пожиттєві» рекомендації. Якщо раніше на підступах до зали засідань ВККС претенденти на безстрокове обрання схвильовано гортали сторінки зводів законів, то тепер дещо спрощений механізм відбору, закладений судовими реформаторами, дозволив служителям Феміди почуватися більш впевнено.

Колекція скарг

Неабияку лояльність до суддів продемонстрували представники комісії у перший день роботи, задовольнивши всі заяви кандидатів. Щоправда, претензій до роботи деяких із них було чимало.
Зокрема, під час аналізу професійної біографії представниці Орджонікі¬дзевського районного суду м.Маріуполя Галини Гаврилової, яка хотіла, щоб її обрали суддею Апеляційного суду Донецької області безстроково, питання виникли у Ніни Фадєєвої. Вона поінформувала: в минулому році на діяльність законниці надійшло 14 скарг. «Це що таке?» — поцікавилася представниця ВККС у кандидатки. За словами останньої, про наявність такої кількості нарікань їй нічого не відомо. Водночас суддя припустила, що йдеться про громадянина, «який постійно на всіх скаржиться». «Мене не цікавить, на кого він скаржиться. Мене дивує кіль¬кість нарікань. Не знаю, як це треба було працювати», — зауважила Н.Фадєєва. «Я нічого не знаю про ці скарги», — повторила Г.Гаврилова.
Водночас представниця комісії поцікавилася в служительки Феміди: які зміни до процесуального законодавства були внесені актом «Про судоустрій і статус суддів»? Щоправда, фактично на це запитання відповідати довелося його авторці. Не змогла Г.Гаврилова дати чітку відповідь і стосовно того, коли в Україні була ратифікована Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
«Суддя повинен чітко знати закон», — лише до¬рікнув законниці очільник комісії Ігор Самсін після того, як озвучив приємну новину: вона отримала безстрокову «перепустку» до апеляційної інстанції.

Не гірший за інших

З «проблемними» кандидатурами члени ВККС мали справу і наступного дня. Так, розглядаючи доробок судді Господарського суду м.Севастополя Ігоря Євдокімова, котрий планував працювати в апеляційній інстанції, представники постійно діючого органу помітили велику кількість браку. На великий процент скасованих вердиктів (89 рішень і 25 ухвал) законника звернув увагу присутніх Анатолій Марцинкевич. «Кожна п’ята справа скасована», — підрахувала Н.Фадєєва. Також, за інформацією представниці Вищої ради юстиції Валентини Маліновської, на цього суддю надійшла скарга від одного ВАТ, яку ВРЮ поки що не розглянула.
На своє виправдання служитель Феміди зауважив, що причиною є не¬однозначна судова практика і законодавчі зміни. «Я працюю над підвищенням свого професійного рів¬ня», — спробував переконати членів комісії І.Євдокімов. При цьому він зазначив, що якісні показники його роботи не гірші, ніж у колег.
У свою чергу Микола Мельник запитав у кандидата: чи потрібно вказувати в резолютивній частині рішення про стягнення валюти її гривневий еквівалент? «Це обов’язок судді чи ні? І в яких випадках?» — поцікавився М.Мельник. Відповідаючи на це запитання, суддя заявив, що в будь-якому випадку зазначає еквівалент суми у національній грошовій одиниці. «Нас цікавить не як ви робите, а як зобов’язує вас це робити закон», — апелювала до судді Н.Фадєєва. Втім, чіткої відповіді від нього вона так і не почула, однак це не завадило членам комісії дати І.Євдокімову рекомендацію.
Якщо деякі судді не могли дати вичерпної відповіді на одне поставлене запитання, то претендент на мантію, який протягом останніх 20 років не здійснював правосуддя, виявився підготовленим набагато краще за інших.
Чи не найліпші знання продемонстрував членам комісії Михайло Мацей, котрий нині працює в юридичній консультації. За інформацією головуючого, стаж на посаді судді цього кандидата становить 8 років, останній раз мантію він одягав у 1990-му. Цей правник без запинки відповідав на різні питання членів комісії і в підсумку отримав шанс бути обраним суддею Апеляційного суду Львівської області безстроково.

Заблокована робота

Єдиним кандидатом, якому не вдалося з першого разу здолати кваліфікаційний бар’єр, став представник Рожищенського районного суду Волинської області Іван Сіліч. Попри позитивну характеристику і високі показники роботи (скасовані рішення становлять менш ніж 1%), отримати рекомендацію від членів комісії йому не вдалося. Причина — нарікання з боку ВРЮ.
Як повідомила представниця останньої, в них на розгляді перебуває скарга від народного депутата, перевірку якої проводить очільник Ради Володимир Колесниченко. За словами В.Маліновської, у зверненні парламентаря йдеться про «часткове блокування роботи одного із великих підприємств м.Харкова». Вона розповіла: колишній голова правління одного ВАТ оскаржував своє звільнення у волинському суді, де працює І.Сіліч. При цьому і позивач, і відповідач зареєстровані у м.Харкові. Згідно з інформацією представниці конституційного органу, відкривши провадження у справі, суддя порушив правило територіальної підсудності. «Крім того, є моменти, які вказують на порушення підвідомчості даної справи, а саме: корпоративного спору, який мав би розгля¬дати господарський суд», — заявила В.Маліновська. Разом з тим І.Сіліч своєю ухвалою про забезпечення позову заборонив учиняти певні дії. Перелік цих заборон доповідачка озвучувала кілька хвилин.
За версією автора скарги, в цьому випадку суддя порушив як положення чинного законодавства, так і рекомендації ВС, висловлені у постановах його Пленуму. Й оскільки перевірка досі не завершена, представниця ВРЮ вважала за доцільне відстрочити вирішення питання стосовно надання винуватцю обговорення пожиттєвої «перепустки».
Останній же розповів членам комісії, що позивач надав суду договір найму житлового приміщення, розташованого у тому самому районі, що й обитель Феміди. За інформацією І.Сіліча, фактично негативних наслідків після його рішень не настало, оскільки ухвали про відкриття провадження і про забезпечення позову були скасовані. Також він поінформував, що ніби-то його питання у ВРЮ вже «закрите».
Щоправда, ці слова В.Маліновська не підтвердила. «Ви про себе думали, вам же йти на безстрокове обрання? Що ви робите?» — звернулася до судді Н.Фадєєва. На її переконання, якби законник уважно читав закон і роз’яснення ВС, то знав би, який суд має розглядати корпоративний спір. «Яку ще перевірку потрібно проводити, які пояснення у вас брати?» — обурилася представниця ВККС. За її словами, кожне слово у скарзі на дії І.Сіліча — «правда, обгрунтована законом».
Насамкінець В.Маліновська заявила, що інформації про скасування ухвали про забезпечення позову у ВРЮ немає і ця перевірка триває з грудня минулого року. «Оскільки на сьогодні я не маю інформації про закриття чи припинення перевірки, заявляю клопотання про відкладення розгляду цього питання», — попросила членів комісії представниця ВРЮ.
Урешті-решт учасники засідання пішли їй назустріч. «Ми поки що знімаємо це питання, до з’ясування обставин, викладених у скарзі», — повідомив головуючий І.Сілічу невтішну новину.

Ольга КИРИЄНКО