Закон і Бізнес


Феміда в комі

До чого призведе залишення Херсона без жодного районного суду


Переїжджати володарям мантій не доведеться: всі три райсуди перебувають в одній будівлі.

№4 (1250) 23.01—29.01.2016
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
3939

Президент ліквідував три храми Феміди в південному місті: Дніпровський, Комсомольський та Суворовський райсуди. Натомість утворив один — Херсонський міський суд. Це відбулося без жодних пояснень з боку як гаранта, так і органів судової влади. На думку експертів, через ліквідацію трьох установ майже 300 тис. осіб на кілька місяців залишаться без правосуддя. З якими ще проблемами стикнуться як жителі Херсона, так і володарі мантій скасованих інституцій?


Процедурні нюанси

Глава держави вже не вперше об’єднує під одним дахом різні суди. Майже чотири роки тому «ліквідаційний прецендент» стався у Вінниці. Так, у липні 2012-го гарант створив Вінницький міський суд замість трьох районних: Замостянського, Ленінського і Староміського. Однак тоді нова інституція розпочала роботу тільки у жовтні 2012 р.

Тож, зважаючи на попередній досвід, можна припустити: приблизно до весни в Херсоні будуть проблеми зі здійсненням правосуддя. Так, фактично особи, які захочуть звернутися до суду, не зможуть цього зробити: три райсуди вже ліквідовані (указ Президента набрав чинності з дня його опублікування — 19 січня), а новоствореного ще не існує, адже він не пройшов реєстраційних та організаційних процедур.

Слухання справ, провадження в яких були відкриті, повисло у повітрі: спори не можуть вирішувати служителі Феміди установ, яких уже немає. Відповідно до процесуальних кодексів справи можуть передаватися до іншого суду, якщо ліквідовано інституцію, яка їх розглядала. У такому випадку матеріали «перекочовують» до суду, територіально найближчого. На думку експертів, швидше за все, всі матеріали передадуть уже до Херсонського міськсуду. Але для цього потрібно провести не одну «процедурну маніпуляцію».

Аби в новій установі з’явилися судді, голова Державної судової адміністрації повинен визначити її штатну чисельність. Поки що на сайті ДСАУ жодної інформації про внесення змін до наказу, який установлює кількість володарів мантій у місцевих судах, немає.

Для переведення до Херсонського міськсуду законникам потрібно отримати рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Щоправда, таку процедуру комісія проводить без конкурсу. І тільки після цього Президент видає указ про переведення. Однак невідомо, що буде з тими володарями мантій з Дніпровського, Комсомольського та Суворовського райсудів м.Херсона, 5-річний термін повноважень яких закінчився, але вони ще не обрані безстроково? Адже, виходить, вони отримали рекомендації до судів, яких уже не існує.

Очевидно, з приміщенням проблем не виникне: сьогодні три інституції перебувають в одній будівлі. А от кількість працівників апарату нової установи, ймовірно, зменшиться.

Далі буде…

Наразі невідомо, з якої причини була створена одна судова установа замість трьох. Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» є 4 підстави для цього: зміна системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя, необхідність оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. «ЗіБ» звернувся із запитом до голови ДСАУ, аби дізнатися, яка із цих причин привела до появи указу Президента.

Нагадаємо: у 2012-му таке «об’єднання» райсуддів Вінниці пояснювали необхідністю привести мережу судів у відповідність до адміністративно-територіального устрою міста. Адже восени 2011 р. депутати Вінницької міської ради вирішили ліквідувати Замостянський, Ленінський і Староміський райони міста, і з 1 січня 2012-го таких тер-
одиниць уже не існувало. А от суди з їхніми назвами продовжували функціонувати. У Херсоні райони не ліквідовували. Принаймні райради у місті працюють.

До речі, ще 3,5 роки тому тодішній перший заступник голови ДСАУ Іван Балаклицький розповідав: наступним містом, де відбудеться така оптимізація, буде Херсон. А сьогодні у суддівській спільноті ширяться чутки, що південне місто не останнє, в якому всіх володарів мантій поселять під дахом однієї установи. Які населені пункти можуть «втратити» суди, читайте в наступному числі «ЗіБ».