Закон і Бізнес


Обтяжений старт

І.Бенедисюк: «Порядок діяльності ВРЮ не розрахований на такі надзвичайні умови, в яких вона сьогодні працює»


І.Бенедисюк пояснив, що тривалий розгляд скарг зумовлює складна процедура, а не умисне зволікання.

№4 (1250) 23.01—29.01.2016
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
3878

Про перші підсумки роботи за минулий рік та труднощі, з якими стикнулася Вища рада юстиції, розповів під час брифінгу очільник колегіального органу Ігор БЕНЕДИСЮК. За його словами, Рада переобтяжена скаргами, а тому їхній розгляд може затягуватись. Додатковою складністю стали матеріали щодо суддів, які розглядали справи учасників подій на майдані, адже отримати ці документи все ще не вдалось.


Про навантаження

За період вимушеної бездіяльності ВРЮ накопичилося майже 2800 скарг на суддів, а з часу відновлення роботи їх надійшло ще близько 2000.

Зрозуміло, що 15 членів ВРЮ, які нині працюють на постійній основі, не можуть швидко опрацювати таку кількість матеріалів. Кожній скарзі ми маємо приділити увагу, розібратися в ній. Адже, з одного боку, є людина, яка поскаржилась, а з другого — суддя, долю якого ми маємо вирішити.

Про тривалість розгляду

Порядок діяльності ВРЮ не розрахований на такі надзвичайні умови, в яких вона сьогодні працює. Для того щоб ухвалити рішення про звільнення судді, потрібно провести 4 засідання: 2 — секції і ще 2 — самої Ради. До того ж ми маємо підготувати матеріали, ознайомити з ними суддю, дати йому можливість навести свої аргументи.

Інколи розгляд справ ще більше затягується. Є випадки, коли судді не з’являються на засідання, коли вони хворіють. Закон же визначає, що Рада може розглядати подання лише в разі повторної неявки. Саме тому на розгляді перебувають матеріали, які ми змушені відкладати, оголошувати перерву. Однак це робиться не для того, щоб затягнути ознайомлення зі  справою, а щоб зробити його максимально об’єктивним.

Про звільнення за порушення присяги

Найбільший суспільний інтерес викликають питання звільнення суддів. Ви знаєте прізвища деяких суддів, щодо яких постійно цікавляться, коли вони будуть звільнені. Тому можу сказати, що вже є не тільки наші подання, а й остаточні рішення стосовно цих питань. Зокрема, Президент своїм указом звільнив у зв’язку з порушенням присяги 4 суддів. Водночас ті рішення, які ВРЮ ухвалила наприкінці минулого і на початку цього року, не реалізовані Верховною Радою. Але ми сподіваємося, що всі ці матеріали будуть підтримані в сесійній залі.

Починаючи із червня минулого року Рада прийняла рішення про звільнення за особливих обставин 309 суддів. Зокрема, ВРЮ вирішила внести подання про звільнення за порушення присяги 276 суддів з АР Крим та м.Севастополя, які, обіймаючи посади суддів України, були призначені в органи правосуддя Російської Федерації.

Особлива увага приділяється висновкам Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Загалом на розгляд ВРЮ передано 41 такий висновок, в яких вказувалося на наявність ознак порушення присяги у діях 46 суддів. На сьогодні винесено рішення у 29 дисциплінарних справах, 21 суддю рекомендовано звільнити за порушення присяги. У 7 випадках справи направлено до ВККС для накладення іншого дисциплінарного стягнення, а в діях одного судді Рада не знайшла підстав для притягнення до відповідальності. ВРЮ було відкрито дисциплінарні провадження щодо 6 суддів вищих судів. 24 грудня минулого року ми завершили розгляд дисциплінарної справи, порушеної стосовно судді ВГС Станіслава Мірошниченка, та вирішили внести подання до ВР щодо його звільнення у зв’язку з порушенням присяги.

Про люстраційну перевірку

У минулому році ми ухвалили рішення про звільнення судді за порушення вимог щодо несумісності. Відповідно до закону «Про очищення влади» до ВРЮ надійшло звернення Мін’юсту щодо недотримання 65 суддями таких обмежень. Зокрема, ВРЮ вирішила внести подання про звільнення колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова. Ми подивимось, чи буде оскаржене наше рішення, яку позицію займе суд. Є багато «за» і «проти» щодо застосування цього закону, є проекти змін до нього.

Водночас матеріали Мін’юсту переважно стосуються суддів з Донецької та Луганської областей, і невідомо, чи могли вони пройти люстраційну перевірку. Ті матеріали, які ми почали розглядати, свідчать про те, що суддя міг не бути навіть належним чином повідомлений.

Під час прийому громадян до мене звернувся суддя, який уже був звільнений за власним бажанням, але зараз Мін’юст звинувачує його у неподанні заяви про таку перевірку. Водночас суддя фізично не міг подати заяву, адже не міг виїхати з окупованої території, а коли покинув її — відразу цю заяву подав. І, на жаль, серед підготовлених міністерством матеріалів більшість стосуються саме таких суддів.

Про недовіру до судової системи

Недовіра громадян до судової системи пов’язана з протиправними рішеннями, які приймають окремі її представники. Разом з тим таке негативне ставлення викликане й звинуваченнями політиків у тому, що судова система погано працює. Фактично Верховна Рада ухвалює не завжди ефективні закони, Кабмін виділяє недостатнє фінансування, а винним роблять суддівський корпус.

Я чув багато заяв політиків про те, що судова влада нездатна до самоочищення, а тому її слід повністю «переформатувати». Мовляв, нові судді відповідатимуть вищим критеріям. Водночас слід пам’ятати, що без ВРЮ в судової влади не було жодних можливостей для очищення. Адже це єдиний орган, який може вносити подання про звільнення суддів.

При цьому з’їзд суддів — перший, хто своєчасно і належним чином визначився зі своїми представниками до ВРЮ. Натомість ВР не приймала в них присяги й не обирала своїх кандидатів. Так само зволікали й інші органи. Саме тому було заблоковано діяльність Ради.

Мені здається, що освічені люди розуміють, як важко підготувати гарного спеціаліста в будь-якій галузі. Суддю ж підготувати ще важче, адже він не тільки має бути професіоналом, а й відповідати критеріям моральності, добропорядності. Тому для підготовки судді потрібен не лише певний термін, а й виважений механізм.

Про кваліфікаційне оцінювання

Кваліфікаційне оцінювання — один з механізмів відновлення довіри до судової влади. Підготовлено критерії, за якими його мають пройти всі судді, і це дозволить з’ясувати їхній фаховий рівень. Також буде розглянуто їхні декларації.

Це своєрідне «сито», через яке мають пройти всі судді. Не для того, щоб когось звільнити, а щоб можна було зрозуміти, в якому стані перебуває судова система, а також, аби суспільство почало відновлювати довіру до неї.

Про відносини із ТСК

Із часу відновлення роботи ВРЮ ТСК не проводила засідань. Разом з тим комісія внесла зміни до свого регламенту й подовжила діяльність ще на кілька місяців. Хоча й цей час уже сплинув. До того ж зі складу комісії вийшли кілька членів, що призвело до відсутності кворуму.

Водночас, за повідомленням голови ТСК Володимира Мойсика, в них нині є близько 300 нерозглянутих матеріалів. Закон передбачає, що такі справи мають бути передані до ВРЮ, але цього не відбувається. Натомість з відповідей очільника тимчасового органу вбачається, що він вирішив звернутися до ВР, Кабміну і Пленуму Верховного Суду з метою розширення ТСК. Це має дозволити їм продовжити свою роботу.

Як наслідок, виникають ситуації, коли судді мають бути звільнені у відставку, оскільки досягли 65 років, але на них у ТСК зберігаються скарги. За таких обставин ми не можемо ухвалити рішення, доки не розглянемо ці матеріали. Адже, можливо, є підстави для звільнення за порушення присяги, а суддя піде у відставку зі збереженням всіх виплат.